Боротьба за рейтинг і Байден "на розтяжці"? Чому конфлікт Ізраїлю з Палестиною спалахнув із новою силою

Не встиг Ізраїль оговтатися від епідемії коронавірусу, як опинився перед новими викликами – цього разу військовими. З 10 травня ісламістський рух ХАМАС (визнано терористичною організацією) випустив тисячі ракет і снарядів із сектора Газа по ізраїльських містах.

Чому конфлікт знову загострився, як відреагували у світі й чи стоїть за гучними заявами реальна загроза великої війни, розбирався OBOZREVATEL.

Що сталося?

Нинішнє загострення конфлікту між Ізраїлем і Палестиною почалося після зіткнень палестинців з ізраїльською поліцією у мечеті Аль-Акса на Храмовій горі в Єрусалимі. Інцидент спалахнув після спроб влади виселити кілька палестинських сімей із району Шейх-Джарр у Східному Єрусалимі та недопуску мусульман на Храмову гору під час ходи в День Єрусалима.

Через це палестинці закидали поліцію камінням і піротехнікою, а ті у відповідь застосували гумові кулі та сльозогінний газ. Але вже скоро по території Ізраїлю пішли ракетні удари з боку Палестини, а точніше, сектору Газа. Це територія на березі Середземного моря, яка де-юре є однією з двох частин частково визнаної арабської держави Палестина, але фактично контролюється радикальним ісламістським рухом ХАМАС, який і взяв на себе відповідальність за напади.

За даними ізраїльської армії, з Гази по території держави було випущено півтори тисячі ракет, більшість з яких перехопила система ППО "Залізний купол". Ізраїльські літаки у відповідь завдали ударів по 350 цілях у Газі, але у великих містах країни почалися масштабні сутички за участю вже ізраїльських арабів. Без жертв не обійшлося.

Прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху назвав неприйнятними останні дії палестинського ісламістського руху ХАМАС і запевнив, що їхні сили оборони не мовчатимуть. Хоча в мережі вже встигли поширити фейк про масштабний військовий наступ.

Чому взагалі виник конфлікт?

Напруження у відносинах між Ізраїлем і Палестиною – одне з найсерйозніших із 2014 року, зазначають експерти щодо Близького Сходу. Тоді протистояння тривало півтора місяця, по території Ізраїлю, зокрема й Тель-Авіву, з боку Гази випустили тисячі ракет, були жертви серед мирного населення з обох сторін.

Арабо-ізраїльський конфлікт тягнеться вже більше ніж 70 років – із часів створення держави Ізраїль у 1948 році. Протистояння між Ізраїлем і Палестиною почалося після поразки арабських держав у Шестиденній війні 1967 року. Тоді ж активізувалася діяльність Організації визволення Палестини, представники якої наполягають, що Ізраїль анексував частину їхньої території. В Ізраїлі цього категорично не визнають, як і майже половина країн-членів ООН не визнають незалежність Палестини.

Як на загострення відреагували у світі?

• Генеральний секретар ООН Антоніу Гуттеріш висловив "глибоку занепокоєність" у зв'язку з ескалацією насильства. Рада Безпеки ООН провела спеціальне засідання через події на Близькому Сході, але підсумкової заяви не було.

• Президент США Джо Байден засудив ракетні обстріли ХАМАС й інших терористичних груп, зокрема щодо Єрусалиму й Тель-Авіву. Він висловив підтримку безпеки Ізраїлю і його законного права захищати себе та свій народ. Але Єрусалим, за його словами, повинен залишатися мирним місцем.

• Європейський Союз закликав Ізраїль і Палестину негайно припинити насильство і не допустити подальшого розвитку конфлікту.

• Глава Ліги арабських держав (входять 22 арабські країни. – Ред.) Ахмед Абу аль-Гейт звинуватив в ескалації конфлікту Ізраїль.

Нетаньяху намагається підняти рейтинг?

За словами високопоставлених дипломатів, з якими поспілкувався OBOZREVATEL, конфлікт в Ізраїлі може грати на руку нинішньому уряду, особливо прем'єру Нетаньяху. Він так і не зміг створити урядову коаліцію і повернув мандат на формування кабінету міністрів главі держави – Реувену Рівліну. Ймовірно, на Ізраїль можуть чекати нові парламентські вибори, а за допомогою нинішнього протистоянням із ХАМАС Нетаньяху спробує заробити побільше політичних балів, щоб виграти можливі перевибори й отримати новий шанс на формування коаліції.

Але такий варіант малоймовірний, вважає експерт щодо Близького Сходу Ігор Семиволос. За його словами, Ізраїлю, який тільки недавно почав вихід із затяжного карантину, найменше потрібно нове військове протистояння з палестинцями.

"За всього свого авантюризму і відвертої колонізації, Бібі (прізвисько Нетаньяху. – Ред.) не потрібна нова інтифада (збройне повстання палестинських арабів проти ізраїльської влади. – Ред.). Ізраїль тільки виходить із пандемії, йому потрібні туристи, а інтифада – дощ на довго. Тим більше, що в цьому конфлікті нічого нового. Традиційні розбірки. Араби ніколи не підуть з Єрусалиму, хоч там що, а євреї ніколи не здадуть Єрусалиму хоч там що. Ось і будуть возитися далі. Не думаю, що зараз можна знайти якусь опцію, яка дозволить обом сторонам примиритися і знайти спільну мову", – вважає Семиволос.

Великої війни не буде?

Жоден експерт, з яким поспілкувався OBOZREVATEL, не може спрогнозувати, як, коли і на яких умовах завершиться нинішнє протистояння. І на це є дві причини: внутрішня політична криза в самому Ізраїлі і брак волі нинішньої влади загалом для вирішення конфлікту. Причому не тільки з боку Ізраїлю, але й Палестини теж.

"Нетаньяху – це вам не Шимон Перес і не Іцхак Рабін, у яких були ці дані. У нинішнього керівництва як Ізраїлю, так і Палестини немає такого авторитету, навіть морального капіталу на вирішення проблеми. Складно очікувати якогось прориву", – зазначив OBOZREVATEL колишній дипломат, який побажав залишитися анонімним.

Іліа Куса з Інституту майбутнього теж вважає, що примирення найближчим часом чекати не варто. Крім того, може дійти навіть до масштабного протистояння між євреями й арабами вже на території Ізраїлю. Тоді це вже не буде проблемою Західного берега, від якого можна відгородитися стіною, а стане питанням внутрішньої безпеки.

"Такі погані сигнали можуть змусити Нетаньяху почати переговори про перемир'я. Порушено питання національної безпеки. Наприклад, місцева влада в місті Лод утратила контроль, через що туди заводять війська. Це неприпустимо, що зокрема буде бити по рейтингу прем'єра і натякати, що він не може впоратися із ситуацією у своїй країні", – вважає Куса.

Експерти зазначають, що умовою для початку переговорів про перемир'я може стати виведення ізраїльських військ із комплексу мечеті Аль-Акса.

"Все завершиться тактичними переговорами: палестинці захочуть, щоб усе повернулося, як було до заходу ізраїльських силовиків на Храмовій горі. Ізраїльтяни захочуть, щоб палестинці припинили обстріли і знову, як завжди, пішли на перемир'я. Але загалом проблема в неврегульованості ізраїльсько-палестинського конфлікту, який триває вже 70 років. Нинішнє загострення – просто кульмінаційні точки", – підкреслив Куса.

Чим можуть допомогти США, як посередник?

За словами Куси, на зменшення обстрілів по території Ізраїлю може вплинути нова американська адміністрація. США є посередником у врегулюванні палестино-ізраїльського конфлікту, а також мають важелі впливу як на Палестинську автономію (але не на ХАМАС), так і на Ізраїль.

"Але в американців зараз дилема цінностей проти інтересів. Тому на Байдена чиниться сильний тиск як із боку проізраїльських лобістських груп, так і з боку пропалестинських антивоєнних і правозахисних організацій. Він як на розтяжці: і відреагувати, і не псувати відносини з Ізраїлем. Поки що перші контакти не найвдаліші", – підсумував Куса.

Судячи із ситуації станом на четвер, 13 травня, обидві сторони конфлікту поки що не готові до конкретних переговорів. ХАМАС продовжує масовані обстріли, а з боку Ізраїлю лунають заяви про наземну операцію в Газі. Все це свідчить лише про гарячу фазу конфлікту. Судячи з досвіду минулорічних "серій" протистояння, нинішня може затягнутися щонайменше на місяць, перш ніж охолонуть емоції і почнеться перехід до конструктиву.