Голда Меїр: як дочка теслі з Києва стала прем'єркою Ізраїлю
Сьогодні, 3 травня, народилася одна з найвеличніших жінок в історії Ізраїлю – Голда Меїр. Саме її підпис стоїть під Декларацією незалежності Ізраїлю, вона стала першою жінкою, яка зайняла пост прем'єр-міністра країни. Уродженка України, дочка звичайного тесляра, домоглася неймовірних висот і непідробної любові цілого єврейського народу.
Детальніше про життя знаменитої жінки – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Голда Меїр (Мабович) народилася 3 травня 1898 року в Києві, у сім'ї теслі. У віці 8 років вона з сім'єю емігрувала в Мілуокі, штат Вісконсін у США. Там дівчина отримала педагогічну освіту, після чого зайнялася викладанням у школі.
В Америці Голда провела цілих 15 років, у 1917-му вийшла заміж за Моррісона Меерсона. У США дівчина познайомилася з Давидом Бен-Гуріоном та Іцхаком Бен-Цві, які вже в недалекому майбутньому зіграють доленосну роль у становленні Ізраїлю.
Під враженням від спілкування з близькосхідними друзями, вона вступає в єврейську робітничу партію "Poale Zion" (Робочих Сіону), а через кілька років у 1921 році разом із чоловіком їде в Палестину.
У кібуці Мерхавія Голда викладала англійську, садила дерева в пустелі, пізніше утримувала пральню, щоб сім'я, в якій було вже двоє дітей, могла прожити. Однак її чоловік не настільки радісно переживав тягар сільського життя, і порадившись, сім'я переїжджає в Тель-Авів.
У місті Голда стала секретаркою Жіночої трудової ради і почала все частіше брати участь у різних конференціях. Незабаром її обрали делегаткою на Всесвітній Сіоністський конгрес, потім вона стала делегаткою Американської сіоністської партії.
У 1947 році, після того, як ООН проголосувала за розділ Палестини і незалежність Ізраїлю, почалися перші криваві зіткнення. У 1948 році Голда Меерсон була однією з двох жінок серед 38 осіб, які підписали Декларацію незалежності Ізраїлю, проголошену Давидом Бен-Гуріоном.
На наступний день Ізраїль піддався нападу з боку з'єднаних армій Єгипту, Сирії, Лівану, Йорданії та Іраку. Почалася арабо-ізраїльська війна (1947-1949). Після року бойових дій, у липні 1949 року, була прийнята угода про припинення вогню з Єгиптом, Ліваном, Трансйорданією і Сирією, згідно з яким під контролем єврейської держави виявилися також Західна Галілея і коридор від приморської рівнини до Єрусалиму, що спочатку призначалися арабській державі.
У той важкий період Голда стала першою послинею Ізраїлю в СРСР, через рік зайняла пост міністра праці, на якому за короткий час реалізувала дві потужні програми: житлове будівництво на 30 тисяч будинків і прокладку доріг. При цьому сама міністерка, маючи в своєму розпорядженні тисячі побудованих квартир, жила в невеликій кімнатці на горищі.
Влітку 1956 року Голда отримує нове призначення – міністерка закордонних справ, і тоді ж змінює своє прізвище з Меерсон (по чоловікові) на івритське Меїр.
Але пік її політичної кар'єри настав у березні 1969 року, коли уродженка Києва стала прем'єр-міністеркою – першою жінкою на чолі уряду в Ізраїлі і третьою в світі. За п'ять років правління вона добилася зниження податків для бідних і розвернула будівництво соціального житла.
До того ж Меїр стала першою главою Ізраїлю, якого запросив до себе папа Павло VI. Високо оцінивши її заслуги, подарував срібного голуба з написом: "Прем'єр-міністру Ізраїлю від тата".
Зі своєї посади Меїр пішла після так званої Війни Судного дня 1973 року, коли Єгипет і Сирія спільно напали на Ізраїль. Бойові дії тривали всього 18 днів, але втрати Ізраїльської держави склали близько 2500 солдатів. Прем'єрка взяла на себе повну відповідальність за те, що сталося і подала у відставку в 1974 році, хоча парламент просив її залишитися. На цьому політична кар'єра Голди Меїр була закінчена.
Життя, проведене в боротьбі за Ізраїль, позначилася на здоров'ї Голди. Вона померла в 1978 році у віці 80 років.