Джонсон заявив, що захоплюється "російською цивілізацією", і викликав шквал обурень: чому "велика російська культура" – це міф

Джонсон заявив, що захоплюється 'російською цивілізацією', і викликав шквал обурень: чому 'велика російська культура' – це міф

Експрем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон назвав себе "русофілом" і зізнався, що захоплюється "мовою, культурою, російською цивілізацією", бо "тільки дурень не буде захоплюватися". На таку заяву в ефірі українського телемарафону політика, що за час повномасштабної агресії Росії проявив себе як справжній друг України, неабияк здивували українців.

Джонсон у своєму захопленні "великою російською культурою" на Заході не самотній. Однак ця сама культура значною мірою є міфом, й абсолютно однозначно використовується Кремлем як зброя та прикриття для злочинів як щодо інших народів, так і щодо власного.

В інтерв'ю, що транслювалося в ефірі телемарафону, колишній прем'єр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що захоплюється російською культурою попри те, що росіяни розв'язали повномасштабну війну проти України і чинять на українській землі численні звірства.

"Я досі русофіл. Я досі захоплююся мовою, культурою, російською цивілізацією. Тільки дурень не буде захоплюватися", – заявив Джонсон.

При цьому, додав британець, йому "дуже сумно щодо того, що відбувається зараз". І він не вважає, що російський народ не винен у агресії проти України.

"Я думаю, що буде безглуздо вдавати, що російський народ не підтримує цю війну, і це трагедія", – зауважив Джонсон.

Він також зазначив, що "має значення, яким буде майбутнє України", а не Росії.

"Це країна, на яку напали. І це українці – ті, хто потребує нашої підтримки. Україна має бути вільною і Україна має бути незалежною. Україна має обирати власну долю", – наголосив експрем’єр Британії.

Одкровення Джонсона неабияк здивувало українців.

"І про настрої західної еліти. Боріс Джонсон в четвер в інтерв'ю телеканалу "Рада": "Я досі русофіл. Я досі в захваті від язика, культури, російської цивілізації. Лише дурень не буде в захваті". Висновків два. 1. Це ми його вважаємо Джонсонюком. А він-то себе вважає Джонсоновим. 2. Здається, ми всі – дурні", – написав з цього приводу український політолог Олексій Голобуцький.

У коментарях до допису українці роблять припущення щодо причин дивної заяви Джонсона.

"Мабуть, думає, що це зізнання врятує Лондон від ядерки …. А Саркозі ще місяць тому триндів з першого національного про глибоке коріння дружби Франції і рашки. Типу мантра у них така,… захисна", "І Папа в захваті... може вони всі там в "захваті", просто їх не запитував ніхто досі", "Це тому, що його пращури били ру..ню в Криму, а не загинули від неї під час Голодомору", "Навіть політично для них недоцільно скасовувати росіян повністю. Може його предок 80 років тому те ж саме казав про німецьку культуру і вона, зрештою, таки не пропала. Хоча від німців самі британці постраждали значно більше, самих цивільних у самих бомбардуваннях понад двадцять тисяч загинуло під час битви за Британію", – пишуть українці.

"Звісно він в захваті. Бо Росія свою мову і "культуру" агресивно просувала по всьому світу. А про українську мову і культуру Джонсонов просто не знає. До речі, як не знає про неї і 73% мешканців України. То ж нічого нам дивуватися таким заявам", "Він, мабуть, мав на увазі ту дореволюційну культуру, яку саме й знають на Заході. Наврядчи він слухає Лепса чи читає Лімонова", "Фраза цілком може бути умисно сказаною. Джонсон закликає до перемир'я?" – розмірковують коментатори.

І приходять до висновку, що "не варто зачаровуватися, щоб потім не розчаровуватися".

Водночас якась особлива, вища за інші "велика російська культура" є міфом, створеним для прикриття імперської політики та агресивних дій Росії. Вона, як зазначав свого часу вже колишній міністр культури України Олександр Ткаченко, стала "одним з видів політики, який використовує ядерна держава-терорист як зброю у війні проти світової демократії" та є "частиною російської державної військово-тоталітарної машини". При цьому за ширмою "великої російської культури" кремлівський режим ховає як свої злочини проти інших держав та народів, так і безчинства усередині власної країни.

І міф спрацював. Адже світовим діячам, зокрема, й Папі Римському Франциску, складно усвідомити, що носії "великої культури" здатні влаштувати різню у Бучі, стерти з лиця землі Маріуполь чи організувати величезні братські могили в Ізюмі.

Ткаченко зазначав, що над культом "великої російської культури" працювали пропагандисти різних часів, паралельно просуваючи наративи про "другорядність" інших культур, а представники так званої культури не лише активно підтримують російську агресію проти України, а й "безсоромно прямолінійно заявляють про використання культури як прикриття та виправдання війни, ксенофобії, імперіалізму та пропаганди", як робив це у 2022 році директор Музею Ермітаж в Санкт-Петербурзі Михайло Піотровський.

І дійсно: лише росіяни назвали свою культуру, що, за твердженням української художниці Олесі Драшкаби, переважно сконцентрована у другій половині 19 століття, "великою", чого не робили ті ж Італія, Франція, Британія чи Іспанія, що дали світові значно більше, аніж росіяни. До того ж, представники російської "великої культури", поки митці всього світу шукали нові форми художного вираження, концентрувалися на глибокому реалізмі.

"Я просто веду це до того, що русская культура ідеально візуалізується в русскому окупанті – бідна, затуркана, безцільна і дуууууже нагла. Оця наглість і робить з неї "вєлікую", тому що це вигадана паралельна реальність через тупу упоротість своєї величі на фоні відсутності каналізації. Велікая армія краде унітази, велікій Пушкін краде Байрона, вєлікая Третьяковка краде картини всіх окупованих народів, а вєлікій Газпром возить це все по світу і показує в виставці "Русскій Авангард. От Малевіча до Шагала" (ага, найдіть серед них росіянина)", – писала Драшкаба.

Уся російська культура зіткана з реальних культур поневолених народів, які Росія століттями безжально знищувала. Росія привласнювала собі талановитих представників інших культур – і видавала їх за своїх. І витрачала массу зусиль та коштів для того, аби переконати у якійсь винятковості росіян та російської культури, у існуванні якоїсь "великої та загадкової російської душі" не лише власний народ, але й світ.

І ця політика дала свої плоди, адже саме російська культура нині у світі залишається осередком толерантності до держави-агресорки. І росіяни цим успішно користуються, зводячи "скасування російської культури" у найбільші "злодіяння" і апелюючи до неї, аби не нести відповідальності за злочини своєї держави.

Водночас російські окупанти нещадно нищать українську культуру. Вони руйнують культурні пам'ятки, знищують твори українських митців, грабують або стирають з лиця землі українські музеї, спалюють українські книжки на окупованих територіях. І політика такого знищення триває багато десятиріч поспіль.

Саме завдяки агресивному просуванню міфу про якусь особливу "російську цивілізацію" та виняткову "велику російську культуру" в театрах по всьому світу ставлять російські вистави та опери, аплодують російським акторам та музикантам, захоплюються Чайковським та намагаються розшукати "загадкову російську душу" у творах Достоєвського. Тоді як у нав'язаній унаслідок багаторічного винищення українських митців та інтелігенції, викорінювання всього українського на території України брехні про "вторинність української культури" впевнені навіть частина громадян України.

"Коли я читаю в коментах, що українська культура "вторинна" – я одразу розумію, що людина просто не в курсі – що таке українська культура. І це важко засуджувати, бо так, як нищили і забороняли нашу культуру, взагалі мало на меті стерти нашу пам’ять, а вона таки є...Заглибтеся в ці імена, які й сьогодні нищать росіяни. Прочитайте про Горську, про Райко, про Приймаченко, про Плитку-Горицвіт, про Олександру Екстер, про Архипенка, Малевича, Куїнджі, Соню Делоне, про Петрицького, про Гніздовського, про українську ікону на склі, про українську козацьку ікону, про українське бароко, про український модерн, про український наїв, про український футуризм, про українську графіку, кераміку, монументалізм, скульптуру, плакат. Якщо ці уроди нищать це все – давайте, щоб пам’яті в нас ставало не менше, а більше!" – закликала Драшкаба.

Нагадаємо, раніше кандидат історичних наук Сергій Громенко показував, що російська культура дуже глибоко в'їлася в західний світ – зробив він це на прикладі з фільмів.

Також ми розповідали, що станом на квітень 2023 року, за підрахунками Мінкульту, збитки у сфері культури України через війну сягнули майже $7 млрд.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!