"Друзів Путіна" пригальмовують у ЄС: у Франції судять, а в Німеччині прагнуть заборонити

Праві популісти здобувають дедалі більшу популярність серед населення Європи. Блок цих партій отримав значний результат під час останніх виборів до Європарламенту. Праві вже отримали вражаючі результати в Австрії, Бельгії та Нідерландах і представлені в урядах Угорщини, Словаччини, Фінляндії та Італії. Такий "різкий поворот праворуч" може мати "значні наслідки для політики на європейському рівні", вважає Європейська рада з міжнародних відносин. Адже в результаті ЄС буде набагато складніше набрати більшість голосів для реалізації своїх програм та ризикує скотитися у прірву радикалізму і внутрішніх потрясінь.

Звісно, Росія робить ставку на такі сили. Основна мета Москви у використанні ультраправих – створити хаос у ЄС, а за ідеальної ситуації – розвалити Євросоюз. Після повномасштабного вторгнення до цієї мети додалася ще одна – спротив допомозі Україні. Але й ультраправі використовують РФ, а точніше її ресурси, аби отримати владу.

Під "правим ударом" сьогодні дві найвпливовіші країни ЄС – Франція, де партія Марін Ле Пен "Національне об’єднання" впевнено перемогла на парламентських виборах і лише віртуозна "гра" президента Еммануеля Макрона не дала їй змогу очолити уряд та Німеччина, яка стримує натиск право-популістської AfD ("Альтернатива для Німеччини"), що вже отримала кілька перемог на місцевих виборах та посідає друге місце у національному опитуванні. Ці сили об’єднує не тільки права платформа – також вони активно поширюють проросійські наративи щодо війни в Україні та мають безліч обвинувачень у співпраці з Кремлем.

Системні політики обох країн намагаються вирішити проблему, поки ще є час та сили. Так, Бундестаг розгляне запит про заборону "Альтернатива для Німеччини", а французи нарешті розглянуть у суді справу проти Марін Ле Пен та її соратників, яка триває з 2015 року.

Про те, як у Європі намагаються вгамувати ультраправих "друзів Путіна", – у матеріалі OBOZ.UA

AfD поза законом

Представники правлячих та опозиційних партій Бундестагу ФРН готують клопотання до Федерального конституційного суду щодо заборони партії "Альтернатива для Німеччини". Чи не вперше за останній час німецькі політики відкинули взаємні претензії та проявили солідарність. Адже у підготовці беруть участь представники двох із трьох правлячих партій – Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) та "Союзу-90"/"зелених", опозиційного консервативного блоку Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та Християнсько-соціального союзу (ХСС), а також Ліва партія.

У документі депутати звинувачують правопопулістську партію в прагненні підірвати вільний демократичний порядок у Німеччині та "активну войовничо-агресивну позицію" стосовно цього порядку. AfD ставлять у провину численні порушення статті 1 Основного закону ФРН, що захищає людську гідність. Зокрема, автори документа вказують на заклики до "мільйонної рееміграції" іноземців, які проживають у Німеччині, і заяви лідерів AfD, які принижують людську гідність мігрантів, мусульман і сексуальних меншин. Крім того, у клопотанні згадується рішення Вищого адміністративного суду, який у травні 2024 року підтвердив статус "Альтернативи" як підозрюваної у правому екстремізмі.

Федеральний конституційний суд Німеччини на запит Бундестагу повинен ухвалити рішення про відповідність програми та діяльності AfD законам ФРН. Якщо їх буде визнано неконституційними, може бути розпочато процедуру заборони партії.

Заборонити "Альтернативу для Німеччини" намагаються не вперше. Ще 2022 року цю тему порушували у Бундестазі. Обговорення було пов'язане з підозрами у тому, що партія причетна до так званої змови рейхсбюргерів – наміру групи змовників здійснити державний переворот.

Чому справа AfD важлива для України

Німеччина на сьогодні один із головних напрямів російської спецоперації, яка направлена на підрив допомоги Україні. Це невипадково, адже у країні досить багато прокремлівських політиків, які здобувають усе більшу підтримку. Так, на регіональних виборах у східних землях Німеччини – Саксонії та Тюрингії – дружні Росії партії AfD та лівий "Союз Сари Вагенкнехт" (BSW) досягли значних успіхів. Вони дедалі активніше вимагають, щоб німецькі лідери радикально змінили свій підхід до відносин із США, Росією та Україною. І AfD, і BSW вимагають припинити військову підтримку України з боку Німеччини та провести "мирні переговори" на умовах російського диктатора Путіна.

Зв’язки AfD з Москвою добре задокументовані. Звіти спецслужб свідчать, що в контакті з росіянами перебували кілька членів AfD. Багато високопоставлених діячів партії і не приховують своєї приязні до авторитарного режиму Путіна та майже під час усіх партійних мітингів висловлюють проросійські заяви.

Саме "Альтернатива для Німеччини" 4 липня 2023 року подала позов до Федерального конституційного суду, намагаючись опротестувати постачання німецької зброї Україні. Як виявило розслідування, все це робилося на замовлення Кремля.

Днями лідер AfD Тіно Хрупалла заявив про необхідність відновлення газопроводів "Північний потік" та "Північний потік-2", які до останнього часу слугували інструментом політичного та економічного впливу Росії на Європу. Політик наголосив, що газопроводи мають бути "відремонтовані, знову відкриті та захищені".

Заборона балотуватися

Опитування показують, що лідерка французьких ультраправих Марін Ле Пен як ніколи близька до перемоги на президентських виборах. Але суд, який днями розпочався у Франції, може перевернути її політичне майбутнє. Справа стосується також ще більш ніж 20 членів партії "Національне об'єднання" (RN). Усіх звинувачують у нецільовому використанні коштів Європарламенту.

Хоча докази та правопорушення очевидні, французьке суспільство все одно розділене. Одні вважають справу спробою вивести з гри Марін Ле Пен, яка реально розраховує стати президентом Франції у 2027 році. Вказуючи на те, що історія з "єврогрошима" триває з 2015 року, коли слідчі оголосили про порушення справи, і тільки зараз, майже через десять років, вона йде до суду. Інші – що перед законом усі рівні, і вимагають покарання.

Ставки для політикині величезні. Якщо після судового розгляду її визнають винною, їй може загрожувати максимальне покарання у вигляді 10 років за ґратами та штраф у розмірі 1 мільйона євро. Хоча такий термін ув’язнення малоймовірний, їй також загрожує можлива п’ятирічна заборона балотуватися на державні посади, що не дозволить їй балотуватися на президентських виборах 2027 року, що, ймовірно, буде кінцем її політичної кар’єри.

Використати судовий процес

Справа складна, але не з погляду доказів: їх скільки завгодно. Слідчі мають, наприклад, свідчення головного фінансиста партії, який заявив, що говорив своїм підлеглим прямо: "Робіть, як сказано, Марін Ле Пен в курсі".

Однак Ле Пен готується не тільки захищатися, але й максимально використати складну ситуацію під час судового процесу. Незважаючи на те, що кримінальні процеси історично довели, що вони завдають шкоди політикам, "Національне об’єднання" збирається використати судовий розгляд у своїх інтересах. Ле Пен сповнена рішучості тримати себе в центрі уваги протягом усього процесу та отримати додаткові політичні бали.

Чого чекати?

На початку 2024 року за аналогічні провини судили депутатів-центристів із "Демократичного руху" Франсуа Байру. Винність їх було визнано, але покарання винесено умовні – як з погляду тюремних термінів, так і у частині щодо пониження у правах. Відповідно для цих політиків нічого суттєво не змінилося. Так само умовні покарання може бути винесено і команді Марін Ле Пен. Це не завадить ні партії, ні особисто їй виступити під час виборів 2027 року. І навіть реальний вирок може бути відстрочений апеляціями на достатній час для того, щоб вийти на фінальну президентську дистанцію. Залишається тільки одне – президент Франції Макрон, який вже показав, що готовий на все, аби зупинити прихід до влади ультраправих на чолі з Ле Пен. Завершення процесу та винесення вироку очікуються не раніше наступного року.

Чому справа Ле Пен важлива для України

Французька політикиня ніби й засудила російську агресію з початку повномасштабної війни, але її партія утрималася від резолюції, яка підтримує франко-українську угоду про безпеку, виступала проти приєднання України до ЄС і відправлення українцям ракет великої дальності й неодноразово утримувалася на голосуваннях щодо допомоги Україні.

У доповіді слідчої комісії парламенту Франції, опублікованій у червні минулого року, йшлося про те, що "Національне об'єднання" стало "трансмісійним ременем" РФ, партія слугувала "каналом зв’язку" для російської пропаганди. Ле Пен визнала результати "референдуму" 2014 року в Криму про приєднання до Росії. Вона підтвердила свою позицію у травні 2023 року під час слухань у Національних зборах, проведених Комітетом з розслідування іноземного втручання. До того ж встановлено, що Ле Пен користувалася фінансовою допомогою з "кремлівським присмаком". Так, десять років тому її партія взяла позику у російсько-чеському банку на виборчу кампанію. У 2022 році позика вже мала угорську прописку.

Партія Ле Пен все ще кишить проросійськими політиками. Раніше у лавах "Національного об'єднання" було чимало прихильників Кремля, які активно просували російські пропагандистські наративи. Щонайменше дев'ятеро кандидатів від партії на виборах у 2017-2021 роках були спостерігачами під час виборів у РФ. Деякі ультраправі депутати виступають за скасування санкцій проти Росії, за тісніше зближення Парижа і Москви.

– Хоча риторика Марін Ле Пен стосовно Путіна, співпраці з РФ, війни в Україні певною мірою стала іншою, але фактично у партії нічого не змінилося, вони просто принишкли. Майже всі проросійськи налаштовані депутати залишились у партії та присутні у парламенті. Вони зараз мовчать, бо стало політично некоректним підтримувати Росію, коли всі зрозуміли, що нині представляє ця країна, – заявив в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA міжнародний експерт із Франції, ексспівробітник Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Жирнов.

За словами Сергія Жирнова, на загальнопартійному рівні "Національне об'єднання" відійшло від активних путіністських тенденцій через зовнішні фактори.

"Причина у тому, що найпростіша форма боротьби з французькими ультраправими зараз – це саме боротьба через їхній колишній зв'язок із Путіним. Партія Макрона та ліві під час останньої парламентської кампанії активно поширювали у ЗМІ матеріали, де фото Марін Ле Пен та інших керівників партії підписані: "Вони патріоти, але патріоти якої країни?", а поруч фотографія Путіна. Тому лепеністи просто розуміють, що зараз не на часі активно показувати свою проросійськість. Все може змінитися після того, як Ле Пен виграє президентські вибори й отримає повну владу у країни", – зазначив Сергій Жирнов.

Європейський істеблішмент зрозумів небезпеку

"Україна може знайти прихильників як серед лівих, так і серед правих, та проблема в іншому питанні: це проросійські партії чи ні? Це для нас найбільш принципова річ. Сьогодні Росія намагається фінансувати, підтримувати, зокрема інформаційно, ті партії, які не входять у європейський істеблішмент та допомагають Кремлю хаотизувати ЄС зсередини. В основній масі це праворадикальні популісти. Ми знаємо заяви Ле Пен і представників "Альтернативи для Німеччини" щодо війни в Україні, особисто Путіна та його політики, тобто це небезпека для нас. Я сподіваюся, що європейський істеблішмент зрозумів цю небезпеку і буде намагатися якось мінімізувати шкоду від таких політиків. Уже добре, що у Франції розпочали судовий розгляд, адже це удар по репутації Ле Пен" – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

На думку Олександра Мережка, стосовно діяльності AfD, то це більш небезпечна історія для України. На жаль, ця партія отримала певні електоральні здобутки і якщо вона колись сформує коаліцію, то навряд чи буде підтримувати нашу країну.

Є ознаки того, що її діяльність суперечить демократичним цінностям, які закріплені в німецькій Конституції. Існують обґрунтовані докази, що представники AfD просувають російські інтереси у німецькій політиці. Тобто вона є таким рупором кремлівської пропаганди, і в цьому небезпека. Але водночас вона становить небезпеку для Німеччини і навіть для ЄС.

"Чому саме зараз розпочали боротися з "Альтернативою"? Моє припущення, що поки вони були маргінальною партією, то не становили серйозної загрози. На тлі того, що вони посилюють свої позиції на регіональному рівні, кидаючи виклик, по суті, конституційному устрою Німеччини, то треба вирішувати це питання. Якщо німецький суд побачить, що AfD використовує інструменти для руйнації демократичного устрою, то партія буде заборонена. Але спочатку це треба довести в суді, бо це серйозна справа, а Німеччина – це правова держава. Тому чим насправді все це закінчиться, поки сказати важко", – зазначив Олександр Мережко.