Олександр Левченко
Олександр Левченко
Історик, дипломат

Блог | Борис Джонсон наполягає, що у Трампа є план

31,5 т.
Борис Джонсон наполягає, що у Трампа є план

Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон оприлюднив можливий мирний план Дональда Трампа щодо завершення війни в Україні у впливовому виданні Daily Mail. 17 липня ц.р. він провів зустріч з Дональдом Трампом, під час якої політики обговорили ситуацію в Україні. Це було за кілька днів до замаху на кандидата в президенти США.

Поговоривши з Дональдом Трампом, Борис Джонсон переконаний, що у того є сила і сміливість, щоб виправити все, врятувати Україну і зупинити катастрофічне поширення конфлікту. Адже Трамп розуміє реальність: поразка України була б величезною поразкою і для Америки. Йдеться не лише про знищення свободи та демократії, як кардинальних американських цінностей і поневолення українського народу, а цей результат сам по собі був би прикрим, йдеться про довгострокові наслідки перемоги Путіна, що стане практично катастрофою для Європи, Америки та світу.

"Якщо Путін переможе в Україні, він не зупиниться на цьому", – підкреслює Б.Джонсон.

Путін ясно дав зрозуміти, що розглядає розпад Радянського Союзу як "найбільшу катастрофу 20-го століття", і він хоче його відновити. Він не тільки піде на Грузію, але й на все російське "близьке зарубіжжя". Він вже почав гітлерівські звинувачення щодо поводження з російськомовними в країнах Балтії. Тому, – підкреслює британський політик,  виникає питання чим це закінчиться?

"Якщо буде видно, що НАТО підвело Україну, що Америка підвела, то хто буде впевнений, що Альянс стане на захист своїх власних членів? Поки Путін дестабілізує всю Східну Європу, руйнує досягнення Рональда Рейгана і післявоєнне врегулювання холодної війни, його китайські партнери та пособники будуть тільки раді захопити Тайвань, в той час як Хезболла атакує Ізраїль. Американці зіткнуться з вибором: або відмовитися від усіх претензій на глобальне лідерство, або заплатити трильйони доларів, щоб відновити порядок і знову відправити молодих вояків за кордон вмирати на чужій землі", – вважає Б.Джонсон, зазначаючи, що це жахлива перспектива, і все ж її можна було б запобігти при відносно незначних витратах, без втрат американських життів, якщо Захід на чолі з США буде рішучим у відстоюванні свободи в Україні. Українці показали, що вони можуть і будуть перемагати. Їхній героїзм неймовірний. Але війна триває занадто довго, і ціна величезна у втрачених життях, в економічних бідах і нестабільності.

Б.Джонсон вірить, що Д.Трамп може покласти цьому край на правильних умовах для України та Заходу. Він міг би укласти велику угоду для світу, в якій Путіна в кінцевому підсумку переконають, що майбутнє України як вільної, суверенної та незалежної європейської країни, і це означає двоетапний підхід. Перший крок — зміцнити позиції Заходу і посилити Україну. Британський екс-прем’єр зазначає, що "протягом останніх двох років ми постійно бажали українцям перемоги, не надаючи їм відповідних засобів. Ми хронічно повільно давали їм потрібне спорядження, і навіть зараз накладаємо безглузді обмеження на те, як вони можуть його використовувати, так що українці воюють з однією рукою, зв'язаною за спиною". В даний час росіяни використовують авіаційні керовані бомби, щоб завдати значної шкоди українським позиціям, але українці не можуть відповісти, тому що США не дозволяють їм використовувати ATACMS для атаки російських аеродромів, а Великобританія, не дозволяє їм використовувати Storm Shadow.

На думку Б.Джонсона, Трамп міг би просто зробити те, що для нього природно — покласти край бюрократичним коливанням і затримкам, надати українцям дозволи, які їм потрібні, а потім, коли Путін знову буде відкинутий назад, він міг би запропонувати угоду. Путіну довелося б відступити принаймні до довоєнних кордонів 2022 року, а щоб уникнути майбутніх конфліктів і невизначеності, решта частина України повинна була б бути визнана вільною країною, здатною вибирати свою долю в рамках ЄС і НАТО, і абсолютно вітатися до вступу якомога швидше.

Б.Джонсон вважає, що у українців більше мільйона бійців. Вони вже добре освоїлися з озброєнням НАТО і є найефективнішою антиросійською силою у світі. Коли війна закінчиться, немає причин, чому українські сили не могли б замінити частину з 70 000 американських військ, які все ще знаходяться в Європі. Це дозволило б Трампу заощадити гроші, повернути американські війська додому і змусити європейців більше робити для своєї власної оборони.

Але що отримає Росія натомість? Б.Джонсон вказує на всілякі стимули, які могли б спрацювати з Путіним, який міг би заявити, що "спеціальна військова операція", інакше кажучи, вторгнення, була успішною, і що він денацифікував Україну. Могли б бути спеціальні захисні заходи для російськомовних.

"З Трампом у Білому домі є реальна перспектива деякого глобального зближення з Росією і з Путіним, повернення до тих часів, коли Росія була шанованим партнером G8 і навіть НАТО. Але є лише один спосіб досягти цього результату — через силу", – підкреслює британський політик. Вашингтон при Трампі повинен буде показати, що міжнародні кордони повинні поважатися, і що радянську імперію не можна відновити силою. Це означає підтримку українців до кінця.

Б.Джонсон підсумовує, що "Дональд Трамп бачить ризик: поразка України зажадала б величезних довгострокових витрат для Америки і світу. З іншого боку, перемога України при правильному підході могла б парадоксальним чином прокласти шлях до нових і набагато кращих відносин з Росією. Це було б великою перемогою для Америки і для всього світу. Це не буде легко, вимагатиме сили, рішучості і сталевих нервів".

Треба зазначити, що Борис Джонсон є справжнім другом України і жодним чином не є прихильником Кремля. Дуже цікаво вислухати результати його розмови з Д.Трампом, з яким у нього досить довірливі відносини. Дуже добре, що колишній британський прем’єр має позитивне мислення щодо наступних дій офіційного кандидата в президенти від республіканців, коли він буде вдруге обраним президентом США стосовно вирішення питання закінчення війни в Україні. Тобто можна зробити висновок, що оточення Трампа таки підготувало проєкт плану його дій щодо закінчення війни в Україні, проте у листопаді ц.р., в разі перемоги, можуть вноситися зміни в залежності від ситуації на фронтах України та загальної геополітичної ситуації у світі.

Б.Джонсон описує доволі оптимістичний сценарій дій наступного президента США від республіканців, але не факт, що саме так він діятиме, коли пере обереться. Б.Джонсон, при всій повазі до України, не згадує можливість виходу на кордони 1991 року, згадуючи необхідність поразки Росії і повернення Україною своїх тимчасово окупованих територій мінімально станом на 24 лютого 2022 року. Це загалом непоганий сценарій, проте він до кінця не відповідає діючому міжнародному праву та Статуту ООН щодо територіальної цілісності країн-членів цієї міжнародної організації універсального характеру.

Британський політик виходить з того, що В.Путін має програти, проте зберегти своє обличчя в очах російської громадськості. Тобто він оголосить про досягнення цілей СВО та проведеної денацифікації України, натомість Київ матиме можливість продовжити свій шлях щодо набуття членства в ЄС та НАТО. Новий президент США допоможе Києву, щоб Путін пішов на значні поступки, а натомість Україна надасть свої війська для захисту низки європейських країн замість американських військ, а їх там 70 тисяч, з тим, щоб Д.Трамп міг їх повернути додому, заощадивши значні бюджетні кошти та отримавши загальне схвалення у американських громадян. Об’єднана Європа отримає в особі українських солдат дуже високо кваліфікованих воїнів, здатних виконувати бойові завдання в будь-яких важких умовах, в тому числі захистити європейські країни у випадку можливої російської агресії.

Одне залишається не прийнятним для більшості українського народу так те, що якась частина українських територій можливо ніколи і не повернеться в державно-правове поле України. Це дуже болюче питання для українських громадян і не відповідає діючим нормам і принципам міжнародного права.

Також українці мають проковтнути твердження Москви, що вони  начебто провели "денацифікацію" України і якось додатково Київ має забезпечити права російськомовного населення, хоча в реальності ці права ніколи не порушувалися. Отже Київ мав би піти на непрості компроміси, як власне і Москва, яка планувала просто знищити Україну, а тепер муситиме повернутися до ліній розмежування, що діяли до 24 лютого 2022 року. Хоча треба дати належне Б.Джонсону, він говорить про це як мінімально прийнятне для України рішення.

Україна прагне до миру настільки швидко, наскільки це можливо. Однак поки що відсутні об’єктивні передумови досягнення справедливого і тривалого миру. Історія вчить, що втілити в життя передвиборчі обіцянки буває дуже важко. Україна поки не збирається дарувати свої території агресору, а Москва не демонструє готовності відмовитися від мети знищити Україну. Домовленості з Росією не працюють, а от реальний ефект при досягненні мети в розмовах з РФ має сила. Тому Україна виходить з того, що в інтересах усього світу, аби путінський режим зазнав політичної, військової і моральної поразки. Ніхто не вимагає якогось публічного приниження Росії. Москва має просто повернути свої війська на місце своє дислокації на території РФ, віддати незаконно захоплені силою усі українські території, надати компенсації за зруйновані українські будинки та об’єкти  інфраструктури та видати міжнародному правосуддю військових злочинців. Це було б відповідно до Формули миру та Статуту ООН – організації, де постійними членами Ради  Безпеки є США, Великобританія та Росія. А якщо хтось вважає, що Статут ООН вже застарів і це мертве слово на папері, не відповідає сучасним нормам міжнародного життя, то нехай про це відкрито заявить. Путін про це вже говорив, правда не згадуючи необхідність відмови РФ від членства в ООН. Тоді треба створювати нову міжнародну організацію на нових принципах існування. Однак про це поки не згадують ні у Вашингтоні, ні в Лондоні, ні в Москві.

У плані Д.Трампа, який озвучив Б.Джонсон, можливо треба було б передбачити лише одну зміну: за результатами війни Україна має вийти на свої міжнародно визнані кордони. Це не стільки забаганка Києва, скільки вимога Статуту ООН та діючих міжнародних конвенцій сторонами яких є практично всі країни світу, включаючи США, Росію, Україну та Великобританію.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...