Boeing збили спеціально. У РФ була конкретна мета - американський журналіст

Якими далі будуть відносини між Росією і США, чи може президент Дональд Трамп визнати Крим територією РФ, чи опиниться колись кремлівська влада на лаві підсудних - в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів американський журналіст і публіцист Девід Саттер.

- Як би ви оцінили відносини між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним?

- Треба віддати належне Трампу, бо він прийняв кілька важливих і позитивних рішень, включаючи напрямок України. Водночас він намагається весь час догодити Путіну. Може, він вважає, що таким чином зможе зачарувати російського лідера. Але це звичайні помилки американських президентів.

Трамп - бізнесмен і людина прагматична. Він може вважати, що слова - це просто слова, і вони не мають значення. Реальні справи важливіші. Я розумію цю точку зору, але коли йдеться про Росію і про колишній СРСР - це помилково, адже ми маємо справу з досить небезпечним менталітетом.

Тому оцінити політику Трампа досить важко. Коли говоримо про важливі стратегічні рішення, то, наприклад, він наклав нові санкції у відповідь на замах у Великобританії на подвійного агента Сергія Скрипаля. Хоча ці події відбулися не в Америці, а в Лондоні. Але Трамп зрозумів, що це виклик, який не можна залишити без відповіді - і він відповів серйозно. А коли отруїли Олександра Литвиненка, нічого не було зроблено навіть англійцями. Так що з одного боку ми маємо критикувати Трампа за нерозуміння радянського режиму та їхнього менталітету.

Читайте: Путін рухатиметься за двома напрямами

З іншого боку, американці трохи не в урівноваженому стані через звинувачення у співпраці з Росією. Серйозних доказів втручання РФ у наші вибори я не побачив. Але є велика дискусія, тому і Конгрес, і особливо демократи, намагаються показати свій патріотизм. Ця характеристика не була очевидною, коли вони самі були при владі, але коли це можна використовувати проти Трампа, то всі вони герої після бою.

За останній час американці стали більш тверезо дивитися на Росію. Звісно, вони не розуміють глибини проблеми, бо вони не жили в колишньому СРСР.

- Підписавши оборонний бюджет, де передбачена допомога Україні, Трамп висловився про Крим як про територію Росії. Чи може американський президент визнати це офіційно?

- З приводу Криму, я думаю, він так сказав, щоби продемонструвати свою добру волю, що він готовий все обговорити. Але це була не дуже розумна спроба створити атмосферу для переговорів. Абсолютно не очікую і не уявляю, як американський президент може погодитися з тим, що Росія має право захопити чужу територію. Не кажучи про моральність, це був би дуже великий фактор дестабілізації світових відносин, що абсолютно не в наших інтересах. Пізніше держсекретар Помпео ще раз підтвердив, що "США не визнають анексії Криму".

- Невже двоє президентів, Трамп і Путін, перебуваючи на різних полюсах, маючи різні мотиви, можуть насправді домовитися?

- Слід розуміти американський національний характер. Щоб ефективно керувати країною - треба мати консенсус. Хороший американський президент - це президент, який може переконати незгодних із ним та зможе вибудувати консенсус. Ця звичка настільки вкорінюється в національній психології, що ми не можемо зрозуміти існування ситуацій, коли переговори і компроміс просто не працюють.

Якось колишній держсекретар Дж. Керрі сказав із приводу Лаврова, що "він брехав мені в обличчя". А я у нього запитав: "А ви очікували, що він робитиме щось інше?". Кваліфікований держсекретар має знати від самого початку, що Лавров це робитиме.

З такою психологією ми уразливі для маніпуляцій, і різні кримінальні лідери, які очолюють держави, це добре розуміють. Вони використовують цей факт й іноді виграють, але їх все одно губить власна кримінальність. Добре, вони нас обдурять, але в результаті самі себе нищитимуть з різних причин. Зловживання путінського режиму стануть настільки очевидними, що не можна вже буде говорити про переговори, злагоду, компроміси. Говоритимуть про створення умов, за яких Росія буде змушена поводитися цивілізованіше.

- За російським режимом тягнеться такий шлейф злочинів, які він здійснює не лише на території колишніх радянських країн, а й на території країн західного світу. Таке враження, що вони почуваються безкарними.

- Так, це правда. Але є таке прислів'я, що найсліпіший той, хто відмовляється бачити. Росія - дуже специфічна країна. Якщо іншими країнами, якими керують кримінальні авторитети, і не приховують цього, як Башар Ассад у Сирії, наприклад, то у випадку з Росією всі намагаються створити враження, що ця країна здатна бути членом світової цивілізованої спільноти. У випадку з РФ треба бути завжди готовим до неймовірного.

- Коли світ може створити умови, за яких Росія поводитиметься цивілізовано? Є думка, що Захід міг би ввести санкції, за яких російська економіка може обвалитися.

- Я не експерт зі світової економіки, але припускаю, що західні санкції можуть нашкодити Росії частково. Такий режим як нинішній не може бути динамічним. Занадто багато брехні й обману. Архаїчний режим Путіна має замовчувати дуже багато. Він існує за рахунок пропаганди і не терпить вільної конкуренції, а також погано адаптований до економічного динамізму. І хоч санкції були застосовані занадто пізно, вони все одно можуть мати наслідки.

- Путіна звинувачують у багатьох міжнародних злочинах: анексія Криму, війна, збитий Boeing. Як він скінчить своє життя і відповість за свої злочини на лаві підсудних?

- Якщо питання у справедливості, то люди, які навмисне підбурюють до війни, де вмирають тисячі людей лише для того, щоб зберегти власну владу, безумовно, мають бути засуджені на міжнародному трибуналі. Але наскільки це можливо відносно російського режиму - я не знаю. Найголовніше завдання світової спільноти - це розповісти і показати світу, що трапилося. Це важливо для самих росіян, адже без фундаментальної правди вони не зможуть створити краще майбутнє, на яке, зрештою, незважаючи на всі проблеми, заслуговують.

Що стосується Boeing, то за це хтось повинен відповісти. Вся війна - це злочин, але Boeing - один із найжахливіших епізодів, який стосується не лише воюючих сторон, але і мирних пасажирів. А вони не мали жодного відношення до війни. Я зараз беру участь у європейському судовому процесі, де представляю родичів убитих. Ми хочемо, щоб Росія виплатила компенсацію і винні були покарані.

- У своєму нещодавньому інтерв'ю ви сказали, що Boeing збили навмисне.

- Я не бачу, як це могло бути звичайною аварією. Переплутати Boeing з українським винищувачем практично неможливо. Тим більше тоді в повітрі не було українських винищувачів. У що вони стріляли? Мені здається, це було зроблено навмисне. Є версія, що вони хотіли збити власний літак, щоб отримати привід для широкомасштабних військових дій проти України. Така версія відповідає діям путінського режиму. Це повторення 99-го року, коли ФСБ підривала будинки, щоб розпочати Другу чеченську війну.

Всі їхні дії, як вони чекали літак, як вони розмістили "Бук"... Факт, що вони стріляли один раз, а в тій зоні не було військових дій, а в зоні досяжності "Бука" було тільки чотири цивільні літаки. Був російський борт, був літак із Сінгапуру і з Індії. Що ми маємо думати після цього?

- Може, той, хто натиснув на кнопку, не розумів, в який саме борт цілиться?

- Вони мали це знати. Хтось же надсилав їм координати. Там є спеціальна камера, за якою можна встановити ціль. Тим більше ті, хто стріляли, були зобов'язані розуміти різницю між Boeing і винищувачем.

Читайте: Хто штовхнув Меркель в один човен із Путіним?

- Є думка, що після України Путін може рушити далі. Це Балтія, країни НАТО. Як гадаєте, наскільки він рішучий?

- Я не думаю, що Путін це зробить, але погрожувати буде. Україна для Росії була авантюрою з мінімальним ризиком. А ось напасти на НАТО - це зовсім інша річ і керівники Росії це чудово розуміють. У випадку з Україною - ситуація була для них критичною. Адже приклад Євромайдану для Росії абсолютно неприйнятний. Він загрожував би контролю всередині країни. Росіяни подивляться на українців і зрозуміють, що можна ліквідувати автократичну владу. Звісно, такий приклад треба придушити. Ось через що була розпочата війна у Східній Україні і був знищений Boeing.

- Що буде далі з Росією?

- Зміни в Росії неминучі, бо цей режим не відповідає сучасним вимогам розвитку держав. Брехня може працювати деякий час, але не вічно.

Хочу бути оптимістом і сподіватися, що правда восторжествує, і росіяни прагнутимуть нормального життя. Між іншим, вони здатні.

- Зараз перед світом стоїть багато викликів: війни, неадекватна поведінка Росії, ізоляціонізм США. Як світу впоратися з усім цим?

- Не думаю, що ми зараз живемо у світі, який небезпечніший, ніж був за часів "холодної війни". Росія слабка порівняно з СРСР - це тільки його половина. Росіяни можуть створювати численні проблеми для себе та інших, але це не буде окупація Європи і бомбування Лондона, як того хотів Хрущов. Треба просто створити базу правди для демократичного розвитку країн колишнього Союзу і на цій базі рухатися далі.

Читайте: Американці можуть заборонити розрахунки в доларах

- Чи помічаєте зміни в Україні?

- Ситуація змінюється, Україна прогресує і життя стає кращим. Звісно, є невдоволення, але Україна успадкувала від Союзу багато проблем. Як і Росія. Але в Україні є певна демократія, немає такої монолітної політичної думки, як у Росії. Люди визнають проблеми корупції, їх ніхто не заперечує. Дуже багато українців хочуть європейського майбутнього, і це цілком можливо.

- А чи треба? Чи потрібна Україні Європа і чи готова вона до цього?

- В усіх країнах Європи є певні базові цінності, які керують життям, і люди повинні намагатися їх захистити і впровадити в життя. Перший крок - визнати історичну правду, щоб мати грунт під ногами. У цьому плані Україна значно далі просунулася, ніж Росія. Але і Росія теж зможе позбутися автократичного режиму. Все ж таки це нація з величезним позитивним потенціалом, хоча ми, на жаль, часто бачимо тільки негативний бік.