Без Сі Цзіньпіна та Путіна: чого чекати від саміту G20 в Індії та що не так із проєктом декларації щодо України
У столиці Індії, місті Нью-Делі, 9 вересня стартує саміт "Групи двадцяти". На полях дводенного саміту лідери 20 країн із найпотужнішою економікою обговорюватимуть не лише економічні питання, а й розв'язану Росією війну проти України та її наслідки для глобальної продовольчої безпеки.
Україну на саміт G20 до Індії не запросили. Чи буде ухвалено на саміті підсумкову декларацію, що з нею не так і на що чекати Україні від одного з ключових міжнародних заходів, розбирався OBOZREVATEL.
Саміт G20, на якому лідери 20 найрозвиненіших країн світу обговорюватимуть питання світової економіки, фінансової стабільності й макроекономічної координації, а також розроблятимуть рекомендації та заходи, спрямовані на сприяння сталому зростанню та розвитку, проходитиме 9 та 10 вересня. Цього разу світові лідери зберуться у столиці Індії – Нью-Делі.
Однак, окрім економіки, цьогоріч учасники саміту приділять увагу також обговоренню наслідків війни Росії проти України для глобальної продовольчої безпеки, ситуація з якою суттєво загострилася після відмови РФ від продовження зернової угоди.
Усі ці обговорення можуть бути відображені у підсумковій Декларації лідерів: очікується, що там представники країн "Групи двадцяти" викладуть спільне бачення розв'язання поточних проблем. Проте є також передумови у тому, що підсумкової декларації може не бути зовсім.
Без Сі Цзіньпіна та Путіна
Прикметно, що цьогоріч на саміті G20 не буде лідерів Китаю та Росії.
Відмова від поїздки до Нью-Делі президента РФ Володимира Путіна пояснюється виданим Міжнародним кримінальним судом ордером на його арешт за викрадення українських дітей. Російський диктатор після цього взагалі не виїздить за територію Росії. Небажання бути заарештованим доповнює параноїдальний страх Путіна за власне життя.
Однак "про людське око" у Кремлі вигадали не такі принизливі причини, з яких РФ у Нью-Делі представлятиме не Путін, а очільник міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров.
Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Путін не поїде до Індії нібито через те, що в нього "занадто щільний графік", а "головний акцент зараз – спеціальна військова операція".
Натомість очільник КНР Сі Цзіньпін відправив замість себе прем'єр-міністра країни Лі Цяна зовсім не через страх.
Про те, що китайську делегацію на саміт G20 очолить глава китайського уряду, офіційно сповістили у міністерстві закордонних справ КНР. Однак там не стали вдаватися у причини такого рішення.
Натомість західні ЗМІ дізналися про можливі причини демаршу Сі Цзіньпіна.
"Відсутність Сі Цзіньпіна на саміті G20 сталася на тлі напруженості між Китаєм та Індією, що приймає саміт, через їхній спірний кордон і посилення зв'язків Нью-Делі зі Сполученими Штатами", – писало видання CNN.
Суперечності щодо кордону між Індією та КНР загострилися за лічені дні до саміту. Тоді у Китаї опублікували карту, на якій прикордонний район Аксайчин у Кашмірі та індійський штат Аруначал-Прадеш позначені як територія КНР. У відповідь Індія заявила "рішучий протест" Китаю.
"Ми заявили рішучий протест китайській стороні з дипломатичних каналів з приводу так званої стандартної карти Китаю 2023 року, яка відображає претензії на індійські території", – заявив представник МЗС Індії.
За час проведення самітів G20 із 2008 року лідер Китаю вперше не відвідає цей міжнародний захід. І експерти схиляються до думки, що це буде потрактовано, як нехтування Індією, що вперше стала приймаючою стороною для лідерів "Групи двадцяти".
Окрім того, демарш Сі Цзіньпіна поклав край надіям на його зустріч на полях саміту з прем'єром Індії Нарендрою Моді, що могло би допомогти знизити напруженість у суперечці щодо кордонів між двома країнами дипломатичним шляхом.
Відсутність лідерів КНР та РФ: як скористається Європа?
Саміт без особистої участі двох найбільших збурювачів міжнародного спокою, Сі Цзіньпіна та Путіна, дає певні "преференції" для Європи. Європейські країни спробують скористатися нагодою задля залучення на свій бік Глобального Півдня та переконання Індії у необхідності відійти від "нейтралітету" в питанні російської агресії.
За даними Bloomberg, Європейський Союз планує скористатися відсутністю Сі Цзіньпіна та Путіна на саміті, щоб активізувати роботу з країнами так званого Глобального Півдня через зустрічі на високому рівні з африканськими лідерами.
Зокрема, джерела видання стверджують, що вже 9 вересня європейські лідери можуть підтримати заявку Африканського союзу на постійне членство у "Великій двадцятці".
Так, прем'єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні підтримала членство Африканського союзу у G20 на останній зустрічі G7 в Японії. Таке розширення "Групи двадцяти" також є пріоритетом і для прем'єра Індії Нарендри Моді.
Натомість глава уряду Великої Британії Ріші Сунак на саміт у Нью-Делі вирушив із чітким наміром спробувати переконати Індію відступити від нейтралітету в питанні російсько-української війни.
Напередодні поїздки Сунака до Індії речник прем'єр-міністра Британії розповідав, що глава британського уряду планує порушити під час переговорів із прем'єр-міністром Індії питання вторгнення РФ в Україну та збирається заохочувати Моді до більшої активності у цьому питанні. Нью-Делі, вважають у Лондоні, має використати свій вплив, аби допомогти припинити війну.
Сунак, за словами його речника, "використає кожну можливість" під час поїздки, щоб продемонструвати підтримку Києва з боку Великої Британії і "сприяти подальшому зміцненню глобальної підтримки".
Й Індія, як найбільша демократія світу, переконані на Даунінг-стріт, має відігравати "життєво важливу роль у викритті нападу Росії на права людини і саму демократію".
Втім, у британському уряді схиляються до думки, що індійський уряд навряд чи кардинально змінить позицію щодо російсько-української війни на більш рішучу. Ця держава зберігала нейтралітет протягом усього конфлікту, а Моді концентрувався лише на питанні впливу розв'язаної Росією війни на ціни на продовольство і сировинні товари та її наслідки для його країни й інших країн з економікою, що розвивається.
"Про Україну – без України": Київ на саміт демонстративно не запросили
Попри те, що одним із ключових питань саміту в Нью-Делі буде агресивна війна Росії проти України, українського президента Володимира Зеленського до Індії як гостя не запросили. Причому зроблено це було демонстративно.
Так, міністр закордонних справ Індії Субрахманіям Джайшанкар заявив, що Нью-Делі не планує запрошувати Україну на саміт, адже вона, мовляв, не є членом G20, тоді як держава-агресорка у "Групу двадцяти" входить.
"G20 – це економічний форум, а не форум для геополітичних дискусій", – заявив глава індійського зовнішньополітичного відомства.
За його словами, на саміті говоритимуть про економічні наслідки російської агресії, а не про шляхи завершення війни.
Однак відсутність членства у "Групі двадцяти" не завадила Індії запросити на саміт представників Бангладеш, Алжиру, Єгипту, Іспанії, Нідерландів, Оману та Сінгапуру. Вони, як і Україна, не входять до G20. Та й на попередній саміт "двадцятки", що проходив в Індонезії, Україна запрошення отримувала. Й "економічна" природа заходу не завадила лідерам країн "Групи двадцяти" ознайомитися з презентованою Зеленським українською формулою миру.
"Офіційний Делі хоче мінімізувати будь-які конфліктні теми, а російсько-українська війна саме такою і є. А оскільки запрошення Росії уникнути неможливо, бо вона досі є членом "двадцятки", вирішили, що якщо Україну не запросити – буде менша конфліктність. Це точно не найкращий варіант, на мій погляд, але це їхній вибір. І тут зради немає", – заявляв ЗМІ політолог Володимир Фесенко.
Українські дипломати до останнього намагалися домогтися запрошення на саміт. Однак ще за кілька тижнів до його проведення міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголошував: як би не розвивалися події, МЗС робитиме все для того, аби голос нашої держави у Нью-Делі таки почули.
"Навіщо виламувати двері? З Індією є діалог, є рівень комунікації. На останній зустрічі в Саудівській Аравії представник Індії брав участь, як і представник Китаю, що дуже вибісило росіян. Ми працюємо над, скажімо так, певним форматом взаємодії з G20, щоб голос України там було почуто", – заявляв Кулеба.
У тому, що Україна має достатньо сильних союзників, здатних озвучити іншим країнам нашу позицію та потреби, а за необхідності й натиснути, переконаний політичний експерт Євген Савісько.
"Індія намагається грати у свою гру. Вона не впевнена ані в перемозі України, ані в поразці Росії. Тому лідери Індії тримають майже однакову відстань від обох країн", – стверджує він.
Натомість "Укрінформ" із посиланням на експертів зазначає, що можливими причинами незапрошення України на саміт "Групи двадцяти" в Індії можуть бути, з одного боку, певні дипломатичні прорахунки нашої держави. За час повномасштабної війни з Росією не відбулося жодного візиту високого рівня до Індії, а зустріч Зеленського й Моді вперше відбулася лише на полях саміту G7 в Японії у травні 2023 року – і не принесла значущих результатів. Також в Індії понад рік не було посла України.
Схожу проблему у вигляді відсутності постійного політичного діалогу на високому та найвищому рівнях Україна має й у відносинах із Китаєм, Бразилією, Індонезією, ПАР та іншими впливовими державами Глобального Півдня.
З іншого боку Захід не докладає зусиль для створення "залізної завіси" для участі держави-агресорки у міжнародних заходах. А це країнами Глобального Півдня сприймається як до певної міри "індульгенція", що дозволяє їм запрошувати Росію до себе як рівних партнерів. І українська дипломатія поки не може цього змінити.
Натомість РФ уже значною мірою адаптувалася до дипломатичної роботи в умовах війни та санкцій і працює "нахраписто, агресивно", не шкодуючи ресурсів. І це теж дається взнаки.
Непереборні протиріччя: чому саміт у Нью-Делі може завершитися без підсумкової декларації
Рішення Індії не запрошувати українського президента на саміт політолог Володимир Фесенко пояснює небажанням посилювати конфронтацію всередині об'єднання.
"Президента України Володимира Зеленського влада Індії навмисно не запросила на саміт саме через те, щоб не посилювати протиріччя щодо оцінки війни в Україні. У Нью-Делі не хочуть посилювати конфлікт усередині "двадцятки" із цього приводу", – переконаний він.
За його словами, учасники саміту не можуть погодити текст підсумкового комюніке через різні позиції щодо України.
Поділяють цю думку і авторитетні західні ЗМІ. За кілька днів до старту саміту, 6 вересня, видання CNN із посиланням на не названого високопосадовця ЄС повідомило, що західні країни незадоволені проєктом декларації щодо України, який підготувала Індія.
"Викладені зараз формулювання є недостатніми для G7, Європейського Союзу та наших членів", — зазначив співрозмовник видання.
Він констатував, що обговорення формулювання майбутньої декларації, яку мають підписати лідери G20 у Нью-Делі, "було дуже складним".
"Чи буде це спільна заява, наразі сказати неможливо, оскільки переговори тривають", — сказав європейський посадовець.
За його словами, складність полягала в тому, що Росія і Китай відмовилися прийняти формулювання, які було використано під час саміту G-20 у 2022 році в Індонезії, коли лідери засудили повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Чиновник також зауважив, що з точки зору Євросоюзу, якщо цього року всі країни не дійдуть згоди в цьому питанні, навіть якщо це буде 19 проти одного, це вже буде результатом.
Однак, якщо ж дійти згоди не вдасться, ЄС прийме так званий звіт головуючого, який не вимагає згоди всіх країн, проте "це не буде добре".
Крім того, він додав, що Євросоюз чекає на "відображення своєї позиції" в остаточному тексті.
"Я думаю, що для нас важливо — і ми маємо доволі хорошу підтримку в цьому, — щоб наш підхід базувався на Статуті ООН, який погодили і Росія, і Китай", — підкреслив чиновник.
Індія хоче стати "голосом" Глобального Півдня: чому в Нью-Делі вбачають в Україні "загрозу" амбітним планам
Cтарша наукова співробітниця Council on Foreign Relations по Індії, Пакистану та Південній Азії Манджарі Чаттерджі Міллер переконана: статус "приймаючої сторони" саміту Індія спробує використати на повну.
"Індія має давні зв'язки з країнами, що розвиваються, а останнім часом швидко зміцнює партнерські відносини із західними країнами, такими як Франція, Австралія та США. Тож вона використовувала "Велику двадцятку" як платформу для захисту себе як голосу Глобального Півдня, який здатний відіграти сполучну роль, доносячи потреби країн світу, що розвиваються, до західних лідерів", – зазначила експертка.
Саме завдяки Індії до порядку денного увійшли питання, важливі для країн з економікою, що розвивається. Зокрема, обговорюватимуть кліматичне фінансування, продовольчу безпеку та реформи багатосторонніх банків розвитку – наприклад, потроювання стійкого кредитування на користь бідніших країн. Ба більше, за підтримки Німеччини Індія пропонує надати повноправне членство у "Групі двадцяти" 55 державам Африканського союзу.
Однак наразі невідомо, чи підтримають учасники саміту питання, які відстоює Індія. Натомість їй дуже дошкуляє війна в Україні, яка, за висловом експертки, "нависла над G20 великою тінню" і суттєво ускладнила зусилля індійської влади.
Манджарі Чаттерджі Міллер наголосила, що на останньому саміті Китай та РФ виступили проти формулювання, що війна в Україні викликає "величезні людські страждання" та "погіршує існуючі слабкості світової економіки", що поставило хрест на досягненні консенсусної заяви.
Цього разу, вважає вона, ситуація може повторитися. Адже Франція вже публічно відмовилася підписати будь-яку спільну заяву, в якій не буде засудження вторгнення Росії в Україну. А США чекають від Індії сигналів, що її стосунки з Росією не залишаться незмінними.
Просочитися "між крапельками" у ситуації, що склалася, владі Індії буде непросто, адже їй треба враховувати і різні позиції учасників "двадцятки", і власні очікування від саміту.
"Тож саміт лідерів G20 становить для Індії і ризик, і можливість. Індії необхідно буде ретельно орієнтуватися у своїх існуючих партнерських відносинах, щоб добитися співпраці та хоч якогось консенсусу щодо дипломатичного порядку денного та порядку денного розвитку, який відповідає заявленій позиції Індії як посередника між Глобальною Північчю та Глобальним Півднем. Якщо Моді зможе це зробити, це, безумовно, зміцнить заявлену позицію Індії. В іншому випадку претензії Індії можуть виявитися порожніми в майбутньому. Адже за відсутності кризи легше досягти консенсусу. Щоб зробити це під час конфлікту, потрібне вміле керівництво", – резюмувала експертка.
Про те, що для Індії саміт, на проведення якого вона витратила понад 100 млн доларів і який від початку року широко рекламувався всередині країни, є надзвичайно важливим, в інтерв'ю ВВС розповів також колишній посол Індії Джитендра Натх Місра.
"Індія намагається стерти межу між зовнішньою та внутрішньою політикою, і G20 є найважливішим форумом для досягнення цієї мети. Уряд це розуміє... Індія сподіватиметься, що основна увага буде зосереджена на приємних питаннях, а не на проблемах, що викликають розбіжності, таких як Україна. Поки їй це не вдалося, але тепер вона захоче виглядати краще", – зазначив дипломат.
"Приємними" питаннями для Індії є зміни клімату, зростання боргів країн, що розвиваються, цифрова трансформація, інфляція, продовольча та енергетична безпека – усе, що допомагає їй постати в ролі виразника інтересів країн, що розвиваються. Російська агресія проти України натомість нічого, крім головного болю, для Нью-Делі як організаторки саміту з амбіціями на роль "голосу" Глобального Півдня та "точки дотику" між Заходом та Півднем не несе.
Успішне позиціювання Індії на міжнародній арені важливе також для прем'єр-міністра Моді. На вибори, які заплановані на наступний рік, він планує йти як державний діяч, що зміг укріпити позиції Індії у світі.
"Він позиціює себе як глобальний державний діяч. Великий та успішний виступ на G20 зміцнить цей імідж", – переконаний Хепімон Джейкоб, професор зовнішньої політики Делійського університету імені Джавахарлала Неру.
Натомість Місра додає, що навіть якщо саміт викличе роздратування з боку України, люди "дивитимуться на саміт як на подію, яка зміцнила міжнародний авторитет Індії".
Власне, позиція Індії щодо України та російської агресії відображають позицію всього Глобального Півдня: його ключові держави думають виключно про власні інтереси, тоді як до України, що потерпає від збройної агресії Росії, їм, за великим рахунком, байдуже.
На двох стільцях: чи варто чекати від саміту G20 прориву
Саміт у Нью-Делі навряд чи охарактеризується "проривом" у питанні підтримки України, що потерпає від російської агресії.
Економічний та політичний експерт Борис Кушнірук пояснює це тим, що для тієї ж Індії війна Росії проти України – це насамперед можливість отримати вигоду для себе.
"Для Індії, як це не цинічно звучить, війна в Україні дозволяє отримувати певні бенефіти через те, що Росія змушена продавати нафту з великим дисконтом та ще й за рупії (з якими не знає, що робити). Навіть під час Другої світової війни, коли багато країн брали участь у реальних бойових діях (а не лише Україна та РФ – як зараз), були ті, хто залишився осторонь. Хтось перебував поза зоною конфлікту. Як, наприклад, ті ж самі Іспанія і Португалія", – зазначив він.
Кушнірук переконаний, що "нейтралітет" як можливість отримувати максимальну вигоду від ситуації формує в Індії та країн Глобального Півдня власне бачення ситуації.
Індію ж, на додачу до всього, з Росією пов'язує ще й певне історичне партнерство. Спогади про вигоди від співпраці з СРСР після отримання Індією незалежності за підсумками Другої світової накладають відбиток на нинішні стосунки між двома державами.
При цьому, наголошує Кушнірук, Індія зараз перебуває у складній ситуації, насамперед через територіальні суперечки з сусіднім Китаєм.
"Спроба створити конгломерацію держав, які існують окремо від потужних держав Західного світу, є певною мірою відображенням бажання Індії отримати своє місце під сонцем. Але при цьому економічно вона залишається дуже слабкою країною із величезними дисбалансами. Коли плюс-мінус 60 сімей контролюють левову частку доходів Індії з населенням понад 1,4 млрд осіб. І демократія там лише формальна. Тому Індія живе у своєму світі, не маючи можливості реально впливати на світовий лад", – констатує Кушнірук.
Саме тому, на його думку, від саміту в Нью-Делі жодних проривів очікувати не доводиться. І ігнорування заходу лідером КНР є підтвердженням факту, що Індія особливої ролі у світовій економіці не відіграє.
"Так, вона точно заблокує будь-які спроби згадувати військову агресію Росії проти України (суто з меркантильних спонукань). Але з огляду на проблемні відносини з Китаєм залишиться у підвішеному стані між автократіями та демократіями. Я не чекаю на саміті прориву. До того ж те, що офіційно оголосять, і те, що обговорюватиметься в кулуарах, – це різні речі. Часом кулуарні обговорення виявляються значно важливішими, ніж те, що стало надбанням громадськості", – зазначив Кушнірук.
Не прогнозує він також змін у позиції Індії щодо російсько-української війни.
"Індії зараз насамперед доводиться думати про те, як уберегтися від імперських агресій із боку Китаю. А той має явне бажання правити в Азійському регіоні. Що точно не влаштовує його сусідів. І – хочеш, не хочеш – їм доводиться шукати допомоги у США. Враховуючи такий розклад, я не чекаю (принаймні – у публічному просторі) якихось заяв/дій за підсумками саміту "Великої двадцятки" у Нью-Делі. Індія не може відкрито підтримати РФ, але й не виступатиме на боці України, тому що економічно їй вигідніше дружити з Росією", – підсумував експерт.
Глава Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко натомість вважає, що через труднощі в економіці Індія покладає великі надії на купівлю російської нафти за цінами, нижчими від ринкових, яку країна переробляє на бензин і продає у Європу та США.
Він також переконаний, що з цієї причини Індія не може відкрито стати на бік РФ і не підтримуватиме Україну.
"Будь-яка війна – це для когось страждання та втрати, а для когось – можливість заробити. Й Індія – одна з країн, які заробляють на нашій війні. Розуміючи ситуацію, в яку загнала себе Росія, Індія викручує їй руки — і купує в неї дешево нафту. Після чого робить із неї бензин — і продає до Європи, США. Маючи на цьому пристойний дохід. За такої ситуації для Індії – що довше триватиме ця війна, то краще", – зазначає Охріменко.
Натомість Китай зацікавлений у якнайшвидшому завершенні війни – однак він не хоче перемоги України.
"Річ у тім, що КНР чутливо реагує на ціни на продовольство, які зростають на тлі російсько-української війни, блокування морського експорту українського зерна тощо. При цьому Китай не хоче перемоги України. Інакше тоді морально та політично, ідеологічно – Китай програє. Бо демократія перемагає. Колективний Захід на чолі зі США", – наголосив експерт.
Саме патовість ситуації, у якій опинився Китай, і провокує Пекін на заяви, що зводяться до аморфної тези "ми за все добре, проти всього поганого".
Й Індія діє за схожим принципом.
Нагадаємо, наприкінці серпня стало відомо, що Росія заблокувала декларацію міністрів G20 із засудженням війни проти України.
У Бангалорі, місті на півдні Індії, учасники "Групи двадцяти" обговорювали питання про вплив збройного конфлікту на світову економіку. Переважна більшість країн висловила рішуче засудження воєнних дій Росії проти України. Однак через позицію Росії не вдалося досягти згоди щодо тексту будь-якої декларації: включення до комюніке пункту із засудженням агресії РФ проти України заблокували представники держави-агресорки.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!