Блог | Байден напередодні замаху на Трампа висловив побажання, щоби той став центром мішені: наслідки

"Яблучко" — переклад досить вільний, "центр мішені" — більш точний, хоча різниця й невелика.

"Прийшов час поставити Трампа у центр мішені [bullseye]" — сказав президент своїм донорам, які після замаху на Трампа не стали з цих слів робити таємниці, а Байден, коли про його фразу стало відомо, незграбно пояснив, що то була "фігура мови".

Я не знаю, як тепер він збирається знову стати президентом і чи врятує вже ситуацію, якщо він таки піде: ті, хто коливається в своєму виборі, "центр мішені" пробачити демократам не зможуть, а вирішальним фактором на президентських перегонах стануть саме вони — ті, хто наразі не визначився і вагається.

А хто демократам після цього дасть гроші? Щоб спаплюжити і себе, і свій бізнес?

На публіку президент казав про те, що він молиться за Трампа й що країні потрібне примирення, а потенційним спонсорам напередодні — про центр мішені! Та тут взагалі можуть знайти привід для імпічменту!

До речі, це вирішило б всі проблеми. Ну — майже всі. Демократи б відмилися, а, крім того, імпічмент значною мірою розв’язав би їм руки на з’їзді, й вже після цього новий їх кандидат мав би певний шанс.

Хоча є в демократів проблема й ще одна. Вже після славнозвісних дебатів і байденівських обмовок на саміті НАТО — Трамп не тільки опинився жертвою агресії, спровокованої президентом (а розкрутять це саме так!), але й зробив дуже вдалий (хоча й поганий для України) вибір свого кандидата у віцепрезиденти.

40-річний (наразі йому взагалі 39), походженням із самих низів суспільства, чесно власним розумом заробив величезні гроші, в минулому морпех, має досвід війни в Іраку, виключно кваліфікований фінансист і юрист, сенатор від складного мінливого штату, а крім того — чудовий оратор!!!

Вже кажуть, що Трамп іде на три терміни: один — свій, два — Ді Венса. Яка там Камала Харріс… До речі, жінка в віце-кандидата індіанка, тож етнічний фактор теж спрацює.

Якщо Трампа не вб’ють, в Америки буде зовсім нове майбутнє. А от в України є ще майже чотири місяці, щоб зробити те, чого не було зроблено за майже чотири роки, — налагодити, нарешті, нормальні стосунки з республіканцями.

Менше істерики, адже вона не допоможе, й більше конструктиву. Брати приклад з Бориса Джонсона, який налаштований дуже оптимістично щодо допомоги Україні від Америки за Трампа.