Посадили експрезидента і почали грабувати ТРЦ із магазинами: чому в ПАР виникли масові погроми
Уже другий тиждень у Південно-Африканській Республіці тривають масштабні погроми. Внаслідок зіткнень загинули більше ніж 300 осіб, сотні отримали поранення. Заворушення виникли після суду над експрезидентом Джейкобом Зумою. Однак причина не тільки в цьому – в країні значне розшарування між дуже багатими і дуже бідними.
Детальніше розповідає OBOZREVATEL.
Чому почалися протести і що відбувається зараз?
Все почалося, коли в тюрму посадили колишнього президента Джейкоба Зуму. Його засудили до 15 місяців ув'язнення після того, як він не з'явився на засідання у справі про корупцію, в якій його підозрюють. Політик усі звинувачення відкидає.
Прихильники 79-річного Зума зажадали негайно його звільнити. Спочатку вони почали блокувати економічно важливі дороги в провінції Квазулу-Натал, а згодом протести переросли в заворушення і грабежі через економічну та соціальну кризу в країні.
Справа в тому, що через проблеми у сферах сільського виробництва і перероблення нафти люди бояться продовольчої кризи і браку пального. До того ж, бідність зростає на тлі суворих карантинних обмежень, введених через пандемію COVID-19.
У містах ПАР фіксували випадки розграбування і підпалів торгових центрів і магазинів. У бідних районах двох провінцій – Гаутенг і Квазулу-Наталь – люди виносили з торгових центрів продукти, алкогольні напої, одяг, побутову техніку. За останніми даними, відомо про 337 жертв – багато з них загинули в масовій тисняві.
Наприклад, у Соуето десятки чоловіків, жінок і навіть дітей розгромили магазин, виносячи звідти важкі ящики із замороженим м'ясом на плечах і головах. У цей момент самотній охоронець безпорадно стояв осторонь, волаючи до совісті грабіжників. Через кілька годин приїхала поліція і відкрила стрілянину по мародерах.
Причиною масштабних заворушень став не тільки арешт експрезидента, а й фінансові проблеми. Більш як половина 60-мільйонного населення ПАР живе за межею бідності, рівень безробіття в країні перевищує 32% (серед молодого населення він ще вищий – понад 46%).
Після початку пандемії країна пройшла через серію жорстких локдаунів, які містили в собі зокрема заборону на продаж алкоголю і сигарет. Люди шикувалися в черги, щоб отримати хоча б їжу та базові товари. А в червні влада ввела черговий карантин через поширення штаму Дельта. При цьому вакцинація в країні йде дуже повільно: хоча б одне щеплення отримали менше ніж 7% населення.
Влада залучила військових
Президент ПАР Сиріл Рамафоса назвав заворушення одними з найбільших після краху режиму апартеїду в 1994 році. "Жодне невдоволення або політичні причини не можуть виправдати насильство і руйнування", – заявив він.
На допомогу поліції влада скерувала близько 2,5 тисяч військових, проте це не допомогло. У підсумку уряду довелося відправити ще 25 тисяч армійців через побоювання поширення заворушень. В результаті правоохоронці затримали щонайменше 2500 осіб.
Однак усе одно поліцейських не вистачає для того, щоб охопити всі міста країни. Тому людям доводиться самостійно захищатися від нападів мародерів. Місцеві збираються в збройні загони, патрулюючи вулиці та встановлюючи контрольно-пропускні пункти.
Українці в ПАР: "Ми боїмося насильства"
У цій африканській державі зараз проживає більше ніж сотня громадян України. У коментарі журналістам вони розповіли, що там відбувається.
"Страшно, нам реально страшно, розгроми всюди. Знищили, розграбували і найцікавіше – вони все підпалюють, щоб це не підлягало відновленню. Черги просто величезні, знайомі в сусідньому районі стояли з 4 ранку – і о 2 годині дня вони тільки потрапили в магазин", – каже українка Вікторія.
"Вони самі мобілізувалися – чоловіки середнього віку. Хто як міг себе озброїв. Дефіцит продуктів є, але, перш за все, ми боялися насильства, що будуть громити не тільки магазини, але й аптеки і приватні будинки. Нам було страшно", – розповідає українка Катерина.
Які наслідки заворушень?
Ситуація в ПАР зараз залишається дуже напруженою. Навіть якщо військовим вдасться зупинити заворушення, збитків державі завдано дуже великих. Магазини розграбовані, підприємства розорилися, бензин видають за картками, центри COVID-вакцинації зруйновані, а багато місцевих втратили роботу.
Згідно з попередніми підрахунками, шкода економіці перевищує 350 мільйонів доларів.
По всій країні вишикувалися кілометрові черги за їжею і продовольством, адже заворушення призвели до перебоїв із поставками продуктів. До того ж, багато торгових центрів, побоюючись нової хвилі злочинності, просто закрилися.
Економіка країни може зазнати ще більш серйозних втрат, якщо внутрішні та міжнародні інвестори будуть розглядати протести як ризик для свого капіталу. І деякі компанії вже зупинили роботу своїх представництв, зокрема автомобільний концерн Toyota.