З Різдвом: картинки, листівки, красиві привітання та теплі побажання
Приємні повідомлення подарують святковий настрій рідним та друзям
Кремль втягнувся у збройний конфлікт на Близькому Сході, щоб відвернути увагу росіян від краху економіки і невдач в українській кампанії. Однак президент РФ Володимир Путін не розуміє, що своїми діями багаторазово збільшує ризики безпеки Росії.
Таку думку висловив російський політолог і публіцист Андрій Піонтковський в блозі на сайті "Радіо Свобода".
"В Україні програно все. "Русский мир" згадувати вже непристойно. Промениста Новоросія скукожилася до бандитського недогризка, який Кремль відчайдушно намагається впихнути назад в Україну. "Кримнаш" стає валізою без ручки. Україна пішла; чи проведе ця країна успішні реформи і чи стане надихаючим прикладом для Росії - поки не ясно, але війна і загострення відносин Москви із Заходом прискорили неминучий крах потьомкінського села російської "ринкової економіки" і оголили примітивний злодійський общак. Паханат виявився нездатним виконувати свій соціальний контракт з суспільством", - пише російський політолог.
Читайте: Кримський військовий-перебіжчик "засвітив" дислокацію росіян у Сирії
Як пояснив Піонтковський, умови цього договору були дуже прості: "Кремль при захмарних цінах на нафту забезпечує значній частині підданих стерпний (за російськими історичними мірками) рівень життя, включаючи турецький пансіонат раз на рік і стару іномарку, а населення у відповідь дозволяє керівництву країни красти мільярди і довічно залишатися біля годівниці".
"Програвши українську партію, Путін - азартний гравець! - пішов на різке підвищення ставок в геополітичному казино, кинувши фішки на близькосхідний стіл. Ніякими реальними або уявними завданнями безпеки країни російська залученість одночасно в цілу серію воєн на Близькому Сході не викликалася. Вона тільки багаторазово збільшує ризики безпеки Росії", - зазначив він.
"Цілі цієї операції були виключно внутрішньополітичними: різко змінити порядок денний і нав'язати суспільству новий контракт довічного збереження у владі все тієї ж тамбовсько-чекістської ОЗГ. Замість скромної чарівності мікробуржуазії обивателю тепер пропонується споживати перманентну Росію, зміцнення її світової ролі, "the Mother of Kuzma - ненависний Піндос" і, нарешті, тріумфальне повернення нашого пахана за гральний стіл великої політики. В якості плати за цей ексклюзивний телевізійний продукт від середньостатистичного росіянина потрібно те ж саме, що й раніше, плюс готовність стоїчно приносити матеріальні і людські жертви на вівтар вічної Вітчизни. Все, що витворяють сьогодні в телевізорах кисельові, соловйові, товсті і гордони, - це спроба нав'язати суспільству нові умови внутрішньополітичного контракту", - пише російський експерт.
Читайте: Війна в Сирії і здешевлення нафти: топ-10 подій року, що спровокували кризу в Росії
"Головним підсумком року, що минає і прологом в 2016-й є той медичний факт, що громадяни цей оновлений контракт не приймають і квитки на світову гала-прем'єру Вові-дзюдоїсту в масовому порядку шанобливо повертають. Умови договору влади із суспільством залишаються розірваними. Вже досвід Донбасу показав, що маргінального наброду в російському суспільстві виявилося недостатньо для реалізації проектів "Русский мир" і "Новоросія". Тим більше не зачепив масову російську свідомість "близькосхідний проект", незважаючи на ефектні запуски крилатих ракет з кораблів і підводних човнів. Що найстрашніше для влади - цей проект не затулив соціально-економічний порядок денний. Навпаки, ця повістка стає все більш гострою. Протести далекобійників - лише перша ознака бурі", - резюмував Піонтковський.
Як повідомляв "Обозреватель", раніше Андрій Піонтковський висловив думку, що війна з Україною "провалилася" в суспільній свідомості росіян.
Не набридаємо! Тільки найважливіше - підписуйся на наш Telegram-канал
Приємні повідомлення подарують святковий настрій рідним та друзям
Уже в січні можна починати готуватись до сезону городництва, і ось в які дати це краще робити
Танзанія очолила рейтинг найкращих країн для зимового відпочинку під сонцем
Найбільшого прогресу досягли балканські країни, проте до лідера їм все ще далеко