Авантюри Саакашвілі можуть призвести до розпаду Грузії
Всі останні кроки грузинського керівництва - вимоги про виведення російського миротворчого контингенту з самопроголошених республік, введення в порушенні Московської угоди про припинення вогню важкої техніки в район Кодорської ущелини; постійні провокації щодо російських дипломатів і миротворців і так далі - свідчать про одне. Грузія хоче війни і готується до неї, про це - в експертизі "Нового Регіону".
Схильний до авантюризму політичний режим грузинського президента Михайла Саакашвілі націлився на силове вирішення абхазької і осетинської проблеми. Єдине, що до останнього моменту стримувало імпульсивного грузинського лідера - російський миротворчий контингент.
Нагадаємо, що в 1990 - 1991 рр.. в Південній Осетії і 1992-1993 рр.. в Абхазії відбулися збройні конфлікти, зупинені за посередництва Росії, після чого в 1992 і 1994 роках (відповідно) у ці території були введені російські миротворці. До Південної Осетії російський миротворчий контингент був введений згідно з двосторонньою російсько-грузинською угодою, підписаною президентами Б.Єльциним і Е. Шеварднадзе, а до Абхазії російські миротворці увійшли за рішенням Ради глав держав-членів СНД.
На даний момент в Абхазії та Північної Осетії перебуває до 2,5 тисяч російських солдатів. Близько 100 російських військовослужбовців за час своєї миротворчої місії на Кавказі були вбиті.
За оцінками військових експертів, 25 тисячна грузинська армія оцінюється як найчисленніша і підготовлена ??у всьому регіоні Південного Кавказу. При тяжкому становищі економіки і соціальної сфери, на армію грузинське керівництво коштів не жалів ніколи. За рахунок понад мілітаризованої бюджету і допомоги західних країн Грузія володіє сьогодні найсучаснішими видами озброєння.
Таким чином, військова інфраструктура для ведення війни Саакашвілі створена, також як і проведена відповідна інформаційна та психологічна обробка населення республіки. Міністр оборони Грузії І. Окруашвілі ще на початку року заявив, що має намір вирішити осетинську проблему до кінця 2006 року.
Чи готова до такого розвитку подій Росія? На думку політолога, фахівця з міжнародних відносин Віталія Журавльова, сьогодні Російська Федерація максимально зацікавлена ??в збереженні миру і статус-кво на Кавказі, бо в іншому випадку може відбутися політична дестабілізація в Дагестані, Чечні, Інгушетії, Кабардино-Балкарії, Адигеї, в цілому на півдні Росії. Все це може привести до фундаментальних політичних зрушень в Чорноморсько-Каспійському регіоні, а це загрожує серйозними геополітичними наслідками.
"Не отримавши відмашки на Заході Саакашвілі не посміє почати військові дії, - говорить Віталій Журавльов. - У той же час він не може не розуміти, що якщо Росія проявить твердість і послідовність в Абхазії і Південній Осетії, задіявши всі свої важелі, то єдиним результатом військово-політичної авантюри керівництва Грузії при будь-якій західній допомоги буде тільки розпад грузинської держави. Свого часу римський історик Пліній писав, що римляни вживали 130 перекладачів для спілкування з 500 племен давньої Колхіди. При такому багатому етнографічному спадщині вельми складно зберегти політичну єдність країни, та ще з такими амбіціями її лідерів ".