Лідери ЄС підпишуть договір про принципи функціонування
Підписи під договором, який вже отримав назву Лісабонського договору і був схвалений у жовтні цього року, поставлять глави держав і урядів 27 країн-членів ЄС.
Як повідомляє РІА , очікується, що документ набуде чинності на початку 2009 року після його ратифікації всіма державами - в парламентах або через референдуми.
Новий базовий договір ЄС замінив проект європейської Конституції, від ратифікації якого було вирішено відмовитися після того, як вона була знехтувана більшістю французів і голландців у ході національних референдумів 2005 року.
Лісабонський договір одночасно ввібрав у себе доповнені й перероблені положення раніше укладених угод про принципи життєдіяльності об'єднаної Європи - Римського договору (1957 роки), Маастрихтського (1992 року), Амстердамського (1996 року) і Договору Ніцци (2000 року), на якому в період інституційної кризи грунтувалося функціонування інститутів ЄС.
На відміну від проекту Конституції ЄС, "Договір про реформи" не містить згадки про конституційні символи Євросоюзу - прапор, гімн і єдину валюту. Разом з тим, він передбачає введення посади президента Європейської Ради, який обиратиметься на два з половиною роки, і представлятиме організацію на міжнародному рівні.
Верховний представник із загальної зовнішньої політики і політики безпеки, згідно з угодою, володітиме фактичними повноваженнями міністра закордонних справ ЄС. Він зводиться в ранг заступника голови Єврокомісії, і йому передаються функції єврокомісара з загальної зовнішньої політики і європейської політики сусідства.
Структура виконавчої влади ЄС також зазнає змін. З 2014 року число єврокомісарів буде еквівалентно двом третинам країн-членів ЄС. Сьогодні ж кожна з 27 держав представлена ??членом Єврокомісії.
Договір підвищує роль Європарламенту. Згідно з документом, депутати, разом із країнами ЄС, матимуть право схвалення законодавчих актів у ряді "чутливих областей", таких як юстиція, безпека і імміграційна політика. Разом з тим загальна кількість місць у Європарламенті скорочується з нинішніх 785 до 750.
Крім того, національним парламентам буде вперше надано право брати участь у законотворчій діяльності ЄС. Вони, зокрема, отримають право вносити свої пропозиції до тексту законопроектів.
У разі, якщо одна третина національних асамблей буде проти, проект закону направлять на доопрацювання в Єврокомісію, на яку спочатку покладено завдання розробки проектів законодавчих актів.
Області прийняття рішень у Раді ЄС з формули кваліфікованої більшості голосів, а не за принципом консенсусу, розширені на сферу компетенції органів юстиції та поліції. Договір вводить також нову систему голосування за формулою так званого "подвійної більшості".
Нова система почне діяти з 2014 року при обумовленому Польщею перехідному періоді до 2017 року.
Згідно з принципом "подвійної більшості", рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували представники 55% держав ЄС, в яких проживає не менше 65% населення Євросоюзу. Проте країни, яким не вдасться створити блокуючої меншості, зможуть відкласти рішення питання і запропонувати продовжити переговори.
Крім того, новий базовий договір про функціонування ЄС предусмотрівает проведення загальної енергетичної політики та реалізацію загальної стратегії боротьби з глобальним потеплінням, надання солідарної допомоги одному або декільком членам на випадок терористичних атак або стихійних лих. Крім цього, документ містить статтю про можливість виходу зі складу ЄС, рішення про яке ухвалюватиметься за підсумками загальних переговорів.