Західних лідерів звинуватили у потуранні російському авторитаризму
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch вчора оприлюднила щорічну доповідь про ситуацію з правами людини у світі. Для Москви головний висновок доповіді невтішний: "У 2005 році Росія занурилася в авторитаризм ще глибше". Вперше Human Rights Watch звинуватила лідерів Західної Європи в тому, що, не бажаючи сваритися з президентом Путіним, вони закривали очі на порушення прав людини в Росії. Вчора ж держсекретар США Кондоліза Райс заявила, що згортання демократії в Росії малосумісні з її головуванням в G8.
Human Rights Watch відзначає, що 2005 рік пройшов під знаком "політичних реформ, які ще більше зміцнили владу президента Путіна". В якості одного з прикладів автори вказують на те, що "в 2005 році президент Путін висунув більше 30 кандидатів у губернатори, які були негайно схвалені регіональними парламентами".
Говорячи про російському парламенті, автори прогнозують, що внесені до виборчого законодавства зміни "зроблять наступну Держдуму ще більш монолітною, ніж сьогоднішня". "Відмова від голосування по одномандатних округах може коштувати мандатів більшості незалежних депутатів", - вказує Human Rights Watch. В якості ще одного прикладу обмеження політичних прав і свобод автори доповіді посилаються на те, що за новими правилами брати участь у парламентських виборах зможуть тільки партії, які мають у своїх рядах не менше 50 тис. членів, в результаті багато політичні сили опиняться за бортом.
Одним з найбільш знакових подій в Росії в 2005 році Human Rights Watch називає ухвалення закону про некомерційні організації (НКО). "У листопаді минулого року Держдума зробила перший крок на шляху утвердження цього драконівського закону, який у разі набуття чинності спричинить згортання діяльності НКО в Росії", - зазначають автори.
У підрозділі "Північний Кавказ" детально аналізується ситуація в Чечні. "Події 2005 року продемонстрували сохраняющуюся нездатність російської влади забезпечити мир в Чечні і сусідніх з нею регіонах. Конфлікт продовжує забирати життя мирних людей щодня", - заявляють автори, висловлюючи недовіру російським офіційним особам і джерелам, що говорить про повернення Чечні до миру та стабільності.
Human Rights Watch звинувачує Москву в навмисній "чеченізації конфлікту", одним з результатів якої, на думку міжнародних правозахисників, стало те, що "все більш активну роль в конфлікті грають промосковські сили під командуванням Рамзана Кадирова". За словами авторів доповіді, що продовжуються в Чечні викрадення людей - "злочин проти людяності", проте "Кремль не тільки терпимо ставиться до подібної практики, а й активно її заохочує, про що свідчить призначення Рамзана Кадирова віце-прем'єром і присвоєння йому звання Героя Росії" .
Слід зазначити, що Human Rights Watch традиційно виступає з неприємної критикою Росії, і останній доповідь лише розвиває і доповнює висновки, зроблені раніше. Проте щонайменше одне його положення можна вважати для Human Rights Watch принципово новим. Особливу увагу звертає на себе підрозділ "Ключові міжнародні гравці", в якому автори доповіді обрушуються з критикою на західних, передусім європейських лідерів, звинувачуючи їх у небажанні звертати увагу на викликають тривогу події в Росії, щоб не посваритися з Володимиром Путіним. "У той час як лідери світових держав у 2005 році висловлювали заклопотаність з приводу того, що відбувається в Росії після Беслана, вони висловлювали гарячу підтримку російському президенту. Німецький канцлер Шредер і президент Путін побували на днях народження один у одного, а італійський прем'єр Сильвіо Берлусконі воздав хвалу Путіну як 'істинному демократу' ", - йдеться в доповіді.
Автори вважають, що у своїй політиці щодо Росії лідери країн Західної Європи в 2005 році керувалися якими завгодно інтересами й міркуваннями - економічними, енергетичними, кон'юнктурно-політичними, але тільки не інтересами захисту прав людини. Британський прем'єр Тоні Блер, французький президент Жак Ширак і німецький канцлер Шредер "немов брали участь у негласному змаганні за право бути ближче до російського президента Володимира Путіна". Наприклад, як вважають автори, Німеччини від Росії були необхідні тільки дві речі: затвердження проекту Північно-Європейського газопроводу та підтримка спроб Берліна знайти місце постійного члена в Раді Безпеки ООН. Одним з результатів такого підходу, підводить підсумок Human Rights Watch, стала "обескураживающе позитивна резолюція по Чечні, прийнята на жовтневому саміті ЄС".
На тлі такої позиції Євросоюзу, іронізують автори доповіді, навіть відносно м'яке ставлення до Росії нинішньої адміністрації США "виглядало наступальним". Неначе на підтвердження цього висновку держсекретар США Кондоліза Райс, виступаючи вчора в Джорджтаунському університеті, вельми жорстко висловилася на адресу Москви, давши зрозуміти, що згортання демократії в Росії малосумісні з її головуванням в G8. "Важливо, щоб Росія розуміла, що головування в організації, що об'єднує індустріально розвинені демократії, пов'язано з певною відповідальністю, певними очікуваннями і певними зобов'язаннями, - заявила вона. - Якщо ви хочете бути частиною G8, вам треба стати індустріально розвиненою демократією, в іншому випадку у тих, хто збиратиметься на зустрічі G8, з'явиться до вас багато питань ".
Нагадаємо, що напередодні глава МЗС Росії Сергій Лавров, виступаючи зі звітом про зовнішньополітичні підсумки 2005 року, заявив: "Ми працюємо з партнерами по 'вісімці'. Ніхто з них не піднімає тему про те, що Росія в тій чи іншій мірі критикується за діяльність в тих чи інших аспектах. Будь-яких сумнівів у тому, що Росія є головою 'вісімки', ми не бачимо ".