Росія раптом вирішила відправити своїх миротворців до Лівії
У Росії, чиї влади регулярно критикують Захід і НАТО в надмірному втручанні в справи Лівії, прозвучала несподівана думка, що вона може направити в цю африканську країну свій миротворчий контингент. Голова комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Віктор Озеров не виключив цього у випадку, якщо Рада Безпеки ООН вирішить провести операцію щодо стабілізації обстановки в Лівії.
Він вважає, що тоді Росії, як постійному члену Ради безпеки, потрібно буде взяти в ній участь. Він підкреслив, що "Росія ні в якому разі не збиралася брати участь у військовій операції НАТО в Лівії, про що неодноразово заявляло керівництво нашої країни". "Але якщо нас запросять брати участь у миротворчій оонівської операції зі встановлення миру в Лівії і президент Дмитро Медведєв вийде з такою пропозицією до Ради Федерації, то ми готові будемо його оперативно розглянути та підтримати", - цитує сенатора "Інтерфакс".
Озеров відзначив, що у російських Збройних сил є великий досвід миротворчої діяльності під егідою ООН - в 1990-і роки вони, як він нагадав, успішно діяли в Сербській Країні, Хорватії, в Боснії і Герцеговині, Македонії, Косово, в цілому ряді інших країн .
Голова сенатського комітету переконаний, що активізація російської участі в миротворчій діяльності "є інструментом по захисту російських інтересів, авторитету Росії і її ваги у світі".
Думка Віктора Озерова прозвучало як коментар на заяву генсека НАТО Андерса Фог Расмуссена напередодні. На прес-конференції в Брюсселі він сказав, що ООН після завершення нинішньої військової операції в Лівії повинна взяти на себе основну роль щодо забезпечення переходу цієї країни до демократії.
"Після того як наша місія буде завершена, я не уявляю собі, що НАТО може відігравати першорядну роль. Я переконаний, що інші мають можливість і необхідний досвід, щоб забезпечити вихід Лівії з кризи, і саме ООН керуватиме цим процесом", - заявив він.
Глава альянсу також закликав міжнародне співтовариство "допомогти народу Лівії з тим, щоб перехід до демократії проходив мирно і організовано".
Нагадаємо, президент Росії Дмитро Медведєв раніше погодився на пропозицію Заходу стати посередником між воюючими лівійськими сторонами. На саміті "великої вісімки" у Франції Медведєв заявив про намір відправити в Бенгазі - оплот лівійських повстанців - свого спецпредставника Михайла Маргелова.
Після цього глава російського МЗС Сергій Лавров пояснив, що Росія взяла на себе дипломатичні зусилля з врегулювання лівійського конфлікту, а саме зі зняття з Муаммара Каддафі повноважень лідера і закінчення воєнних дій НАТО в цій країні.
Маргелов в понеділок увечері прибув в Бенгазі, передає РИА "Новости". У рамках своєї робочої поїздки він має намір зустрітися з ключовими представниками лівійської опозиції, перш за все, з Мустафою Абдель Джалілем - головою перехідної Національної ради, колишнім міністром юстиції, який у лютому покинув уряд в Тріполі.
За словами Маргелова, президент Росії "твердо виступає на підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності Лівії". Він підкреслив, що "єдина демократична Лівія потрібна арабському світу, Африці, всьому міжнародному співтовариству", і висловив упевненість, що "свої проблеми, своє майбутнє лівійці здатні вирішити самі".
Разом з тим, спецпредставник президента додав, що "тривале збройне протистояння погіршує гуманітарну ситуацію не лише в Лівії, а й в суміжних державах, що приймають лівійських біженців - все це загрожує небезпечною дестабілізацією обстановки в регіоні". Тим самим він підвів до того, що під час своєї поїздки буде говорити про можливі шляхи виходу з конфлікту і про недопущення гуманітарної катастрофи.
У Лівії тим часом крадуть російська зброя
Обізнані російські джерела в силових структурах між тим повідомляють, що з військових складів Каддафі в Лівії викрадено близько 10 переносних зенітно-ракетних комплекси (ПЗРК) "Стріла" радянського походження. Можливо, вони вивезені за межі країни, стало відомо ІТАР-ТАСС.
У 1970-ті роки сухопутним військам Лівії з СРСР були поставлені в цілому 144 бойові машини ЗРК "Стріла-1", а в 1984-1985 роки 60 бойових машин "Стріла-10". Крім того, лівійська армія в своєму розпорядженні великою кількістю зенітних установок калібрів 14,5, 23, 30 і 57 мм і застарілих радянських переносних ЗРК "Стріла-2М", "Стріла-3" і "Голка-1", деякі з яких, ймовірно, і були викрадені.
Перші повідомлення про те, що з розграбованих лівійських армійських складів могли зникнути ПЗРК, з'явилися ще в квітні. Зокрема, лівійський посол в Москві висловлював побоювання, що ці комплекси, здатні збивати як військові літаки, так і пасажирські авіалайнери, можуть потрапити до рук екстремістів, у тому числі бойовиків "Аль-Каїди".