ЗМІ: США планують захопити колишній СРСР
ЗМІ, вивчивши подробиці оприлюдненого минулої середи доповіді, присвяченої новій американської Національної військової стратегії, дійшли висновку, що Сполучені Штати прагнуть до домінування на пострадянському просторі і прилеглих до нього територіях.
У світлі такої позиції Вашингтона видається цілком логічним пропозицію групи американських сенаторів-республіканців розмістити елементи системи протиракетної оборони (ПРО) США не в Туреччині, як планувалося спочатку, а в Грузії. У Тбілісі поки не визначилися з тим, чи будуть грузинська влада підтримувати цю ініціативу сенаторів. Однак держміністр Грузії з питань європейської та євро-атлантичної інтеграції і віце-прем'єр Георгій Барамідзе вже привітали пропозицію.
І хоча, як пише "Независимая газета", іноземні експерти сходяться на думці, що США навряд чи підуть на довгострокову військову присутність в Грузії, сама ідея виглядає дуже показовою. У той же час прагнення США до розвитку співпраці з цього питання з державами Центральної Азії не викликає сумнівів.
Як стало відомо днями, Вашингтон веде переговори про створення довготривалих американських військових баз на території Афганістану. Готовність підтримати США і НАТО в зв'язку з долею американського транзитного центру "Манас" в грудні минулого року висловлювали влади Киргизії. До продовження співпраці недавно в Брюсселі закликав також президент Узбекистану Іслам Карімов. Аеропорт в узбецькому місті Навої, аеродром і залізнична станція в Термезі вже стали ключовими ланками в північній мережі постачання військ альянсу і США в Афганістані.
США використовують в подібних цілях території та об'єкти інших країн колишнього СРСР - зокрема, аеропорт "Ашхабад" в Туркменії і транспортну інфраструктуру Таджикистану. Почав співпрацю з Вашингтоном у військовій сфері та Казахстан, відправивши своїх військовослужбовців до Афганістану. Про те, що американські війська залишать регіон найближчим часом, мови не йде. Навпаки, представники міністерства оборони США прогнозують посилення інтенсивності бойових дій в Афганістані.
Як відзначають експерти, інтереси Вашингтона в Центральній Азії пов'язані не тільки з антитерористичними діями в Афганістані, але мають також економічний характер. У США обговорюють стратегічну роль Центральної Азії у видобутку та транспортуванні вуглеводнів. Як очікується, частка Казахстану в найближчі роки в обсязі поставок нафти на світовий ринок з країн, що не входять в ОПЕК, буде стрімко рости. До 2020 року видобуток нафти в цій країні подвоїться, досягнувши обсягу в три мільйони барелів на день. Важлива роль у цьому питанні також відводиться Узбекистану і Туркменії.
США збираються підтримувати проект перекачування нафти і газу з ЦА на захід до Європи через Південний Кавказ в обхід Росії. При цьому РФ позбудеться ролі головного постачальника енергоресурсів до Європи. Американці вітають і проект будівництва газопроводу ТАПІ (Туркменія-Афганістан-Пакистан-Індія), який піде в обхід російської трубопровідної мережі. Торік афганський уряд оголосило про те, що охороняти трубопровід на території країни будуть американські військові.
Як зазначає газета "Комерсант" , про Росію в документі, що описує Національну військову стратегію США, майже нічого не сказано. Автори доповіді тільки вказують, що США будуть "підсилювати діалог з Росією і відносини між арміями, спираючись на успіхи в скорочення стратегічних наступальних озброєнь". "Ми хочемо співпрацювати з РФ у боротьбі з тероризмом, нерозповсюдження, космосі, ПРО і запрошуємо її грати більш активну роль для збереження безпеки в Азії", - йдеться в стратегії.
Експерти вважають фокус нової військової стратегії на Китаї та незначна увага до колишнього супернику в епоху холодної війни не дивно. На думку аналітиків, ні Китай, ні США не зацікавлені в наростанні конфлікту з об'єктивних економічних причин, але підйом КНР породжує передумови для протистояння.
Як вважає редактор журналу "Росія в глобальній політиці" Федір Лук'янов, відсутність Росії в числі пріоритетів відображає об'єктивний рівень можливостей, в тому числі у військовій сфері, яких стає все менше. Фокус зміщується в Азію, а там РФ не представляє ніякої сили, констатує експерт.