"Витік попів": священики РПЦ розповіли, чому вони тікають з Росії
Серед емігрантів з Росії все частіше можна зустріти тих, про кого в суспільстві склалися самі грунтові та патріотичні міфи - священиків Російської православної церкви.
"Лента.ру" поспілкувалася з трьома представниками духовної еміграції, намагаючись відповісти на питання, яка причина "витоку попів".
Батько Андрій Марков живе в США вже два роки, поїхав з дружиною і чотирма дітьми. Троє вже дорослі люди, а молодший - інвалід з синдромом Дауна.
Священик розповів, що турбота про дитину-інваліда вимагала багато часу, душевних і фізичних сил.
"Від церковного начальства я не раз чув і за спиною, і навіть в обличчя фрази на кшталт "не треба було народжувати, а тепер це твої проблеми". Зрештою я попросив два-три місяці відпустки за свій рахунок. Відпустку дали, але потім подзвонили і сказали, що моя ставка скорочена ... Після цього постійного місця служіння у мене не було", - зазначив Андрій Марков.
"Розумієте, це особливість ставлення до духовенства в Росії. У нас поп не має права на слабкість. Церковному начальству не потрібні слабкі ланки. Але справа тут не тільки в начальстві. Парафіяни теж часто відмовляються розуміти, що у священика можуть бути проблеми з дружиною, з дітьми, може просто накопичитися втома. Це веде до того, що священик, абсолютно вигорить, деградувавши в якості пастиря, продовжує носити маску, як актор. А люди копіюють цю гру. Роботи роблять роботів", - пояснив він.
Читайте: "Духовні скріпи": у Росії бюджетників примусово зженуть на хресний хід
Церковна кар'єра батька Григорія Рязанова склалася куди успішніше. Йому немає й тридцяти, але завдяки гарній освіті (він закінчив МДУ) у Григорія міцне становище в церковній структурі, хороша квартира, недешевий автомобіль. Але зараз він теж збирає документи на виїзд закордон.
"Кажуть, що який піп, такий і прихід, але вірно і зворотне. Якщо ти роками служиш серед людей, яким нічого не потрібно, крім набору ритуалів, ти й сам починаєш цим жити. І якщо від себе не втечеш, то від подібного суспільства втекти можна. За кордоном внутрішньої свободи все-таки більше. А з цією свободою приходять такі базові християнські цінності як відповідальність, милосердя, співчуття", - міркує Рязанов.
За його словами, священики РПЦ не впевнені не те що в завтрашньому дні, але навіть у сьогоднішньому вечорі.
"Це приводить часом до того, що священик починає ставити за мету свого життя створення деякого фінансового парашута, який дозволить йому і його родині якось пережити втрату місця служіння. І справа тут не в жадібності людей, а в самій системі. Коли немає ніяких гарантій, то замість того, щоб піклуватися про ввірену тобі паству, ти починаєш піклуватися про себе. Я розумію, що рано чи пізно і я почну так деградувати. Не хочу для себе такої долі", - пояснив він.
Читайте: "Воскрес?" У мережі порівняли патріарха Кирила з кримінальним авторитетом "Япончиком": фотофакт
Батько Микола Карпенко і в еміграції продовжує служити в церкві, що належить Московському патріархату.
"Я став батюшкою швидше за збігом обставин. Сам я з невіруючою сім'ї. На початку 1990-х, як багато хто, став ходити до церкви. Там мене помітили, запропонували "послужити Богу". А далі - як в історії про "батоги", людей, яких підпоїли, відняли документи і забрали в кабалу. Паспорт, звичайно, у мене не відбирали. Але я став як кріпак: жив у селі, з парафії - ні кроку, навіть на пару днів. До батьків і те дозволяли з'їздити не більш декількох разів на рік, а до них було всього півтори сотні кілометрів", - повідав священик.
"Головне, що тиснуло на серце, - повна відсутність будь-яких перспектив для дітей. У нас на селі навіть школи нормальної не було, поліклініки не було, нічого взагалі. А я ні сам від'їхати нікуди не можу, ні навіть грошей мало-мальськи для них заробити. Це хіба батько? У якийсь момент я вирішив для себе: все, досить. Я став буквально осаджувати архієрея, поки він не звільнив мене від приходу з правом служити, де захочу. Незабаром я поїхав до рідних у Німеччину. Почуття було - наче з в'язниці вирвався", - розповів Карпенко.
Як повідомляв "Обозреватель", раніше глава РПЦ патріарх Кирило на тлі кризи російської економіки порадив росіянам задуматися про загробне життя, де матеріальні багатства будуть не потрібні.