НАТО приступило до розгортання системи ЄвроПРО

НАТО "продовжить діалог з Росією щодо ПРО", незважаючи на наявні між двома сторонами розбіжності. Про це заявив у неділю генсек альянсу Андерс Фог Расмуссен.

"Сподіваюся, що з часом Росія усвідомлює, що цей діалог в наших спільних інтересах", - зазначив він.

"Ми вирішили створювати систему ПРО, оскільки вважаємо ракетну загрозу для нашого населення реальністю. Це рішення альянсу, і Росія не може блокувати його, - підкреслив Расмуссен. - Але на саміті в Лісабоні (листопад 2010 року) ми домовилися запросити РФ до співпраці у сфері ПРО. Це рішення залишається в силі ".

Генсек висловив надію, що Росія і НАТО "продовжать спільний аналіз загроз і оцінку існуючих викликів безпеки" та "зможуть досягти взаєморозуміння про те, які загрози є реальними".

"Я сподіваюся, що в цьому випадку Росія усвідомлює, що її населенню також загрожують потенційні ракетні напади", - підкреслив Расмуссен.

Як і планувалося, на саміті НАТО в неділю прозвучала заява про створення так званої тимчасової протиракетної системи, архітектура якої розрахована на вирішення завдань з перехоплення одиночних тактичних ракет.

Йдеться про завершення об'єднання наявних у розпорядженні держав-членів НАТО засобів ППО і ПРО (у першу чергу, "Петріот-3") в Європі, посиливши їх американськими кораблями з протиракетними системами "Іджіс" (Aegis).

Можливості цієї об'єднаної системи вже були успішно випробувані в ході комп'ютерних навчань у квітні на авіабазі "Рамштайн" у Німеччині, де розміщено командування військово-повітряними силами НАТО.

"Ми називаємо це проміжною системою, яка дозволить нам захищатися від погроз за меж Євроатлантичної зони", - підкреслив генсек альянсу. Він зазначив, що її можливості в майбутньому "будуть розвиватися і нарощуватися".

Формальне рішення про створення європейської ПРО альянс прийняв на саміті в Лісабоні в листопаді 2010 року. В її основу ліг запропонований адміністрацією Барака Обами в 2009 році так званий "поетапний адаптивний підхід" (відомий також як "фазовий адаптивний підхід" - Phased adaptive approach-ред.). Створення цієї системи здійснюватиметься в чотири етапи і завершиться в 2020 році.

Поетапний адаптивний підхід заснований на розгортанні в Європі як стаціонарних, так і мобільних комплексів, переважно морського базування, які можуть бути оперативно перекинуті в район виникнення ракетної загрози. Крім того, мобільні комплекси менш уразливі для превентивних ракетних ударів.

Зроблене в неділю оголошення про створення проміжної протиракетної системи фактично ознаменувало завершення першої фази цього плану. Так, в Середземному морі, як і планувалося, вже заступив на бойове чергування крейсер "Монтеррей", оснащений системою ПРО "Іджіс". Всього до кінця 2011 року американський флот отримав 23 корабля з "Іджіс" на озброєнні.

На другому етапі, який повинен завершитися в 2015 році, можливості виявлення системи ПРО повинні бути посилені розміщенням радарів в Туреччині та Болгарії. Почнуться поставки армії США наземної системи THAAD, яка в перспективі може використовуватися в Європі. До 2015 року в Румунії повинна бути розгорнута наземна "Іджіс", число кораблів з ??цією системою досягне 38 - дев'ять крейсерів і 29 есмінців. Крім того, радари "Іджіс" мають бути доопрацьовані та модифіковані.

Третій етап завершиться в 2018 році. У Польщі повинен бути розгорнутий наземний блок "Іджіс", завершена модифікація системи в Румунії "для більш широкого покриття території Європи". Тоді ж США мають намір запустити космічну систему точного стеження - Precision Tracking Space System (PTSS) і повітряну (авіаційну) систему інфрачервоного виявлення - Airborne Infrared (ABIR), які за оцінками Вашингтона зможуть відстежувати до декількох сотень ракет одночасно. Кількість кораблів з ??системою "Іджіс" має збільшитися до 43. За оцінками російських експертів, саме на цій стадії ПРО в Європі почне набувати можливості для перехоплення російських ракет .

Четверта фаза, яка завершиться в 2020 році, передбачає прийняття на озброєння нових блоків ракет-перехоплювачів типу SM-3 Block IIB, які матимуть "обмежені можливості перехоплення стратегічних міжконтинентальних ракет". Крім того, планується посилити угруповання космічних засобів стеження і виявлення.

Росія вимагає від альянсу підписання юридично зобов'язуючого документа, який би гарантував, що система ПРО не спрямована проти РФ. По-друге, Москва хотіла б відсунути всі сили і засоби протиракетної оборони НАТО на відстань їх радіусу дії від російських кордонів. Це потрібно для того, щоб виключити навіть теоретичну можливість перехоплення чого б то не було в повітряному просторі РФ. По-третє, необхідно відмовитися від створення системи для перехоплення сучасних стратегічних міжконтинентальних ракет, яких у "непередбачуваних держав" ще немає і в проектах.

Як можливу точки неповернення в переговорах по ПРО експерти вже зараз називають 2018, коли альянс отримає обмежені можливості для перехоплення російських стратегічних ракет. За відсутності чіткого політичного рішення до цього моменту РФ буде змушена на практиці вживати заходів для забезпечення здатності придушення і подолання протиракетної системи НАТО.