WikiLeaks: Путін санкціонував вбивство Литвиненка
Колишній президент Росії, а нині прем'єр-міністр Володимир Путін напевно знав про операцію в Лондоні з метою вбивства Олександра Литвиненка. Як повідомляє британська The Guardian, так стверджував високопоставлений американський дипломат в Європі на таємних переговорах в Парижі.
Через два тижні після смерті Литвиненка, 7 грудня 2006 помічник держсекретаря США Деніел Фрід зустрівся з Морісом Гурда-Монтенем, старшим радником у справах дипломатії тодішнього президента Франції Ширака. Але, як пише у своїй статті журналіст Люк Гардінг, Гурдо-Монтень "не хотів вірити, що до отруєння Литвиненка причетний Кремль, і вважав за краще приписати його самочинно чинним елементами". Він також закликав Захід обережніше поводитися з російською стороною.
"Фрід сказав, що короткострокові тенденції всередині Росії - негативні, і відзначив зростаючі ознаки того, що британський розслідування вбивства Литвиненка цілком може вказати на причетність Росії в тій чи іншій мірі. Гурдо-Монтень вголос запитав, хто ж міг віддати наказ, але припустив, що вбивство, ймовірно, пов'язано зі зведенням рахунків між спецслужбами, а не скоєно за прямим наказом Кремля. Фрід, відзначивши, що Путін уважний до деталей, запитався, чи можуть самочинно діючі елементи щось робити, і тим більше у Великобританії, без відома Путіна. Він назвав нинішню атмосферу дивною і сказав, що росіяни все більш впевнені в собі, на межі зверхності ", - цитує депешу британська газета.
Газета також відзначає, що в дипломатичних телеграмах, оприлюднених WikiLeaks, є дані про те, що влада Німеччини виявили у своїй країні "полоніевий слід", залишений Дмитром Ковтуном. Німецькі власті хотіли перевірити літак "Аерофлоту", яким Ковтун прилетів до Німеччини, але, за відомостями, наведеними у депеші, "Аерофлот" в останню хвилину замінив літак ".
Ще в одній депеші містяться міркування посла США в Москві Вільяма Бернса про гіпотези смерті Литвиненка. "Бернс зазначив, що всі теорії скуті дефіцитом доказів. У будь-якому випадку це справа несприятливо для російського керівництва, так як більшість розсудливих спостерігачів у тому, що стосується російської держави, було схильне вірити найгіршого", - наголошується в статті, переклад якої публікує InoPressa .