"Норвезький пацієнт" визнаний неосудним
Норвезькі психіатри, завершивши обстеження Андерса Брейвіка , який вбив 22 липня в цілому 76 чоловік (в основному, неповнолітніх підлітків), прийшли до висновку - у 32-річного терориста параноїдальна шизофренія. Він чує голоси. Це означає, що Брейвіка тепер судити не можна, а можливо тільки відправити на примусове лікування.
Висновок психіатрів в значній мірі розкололо норвезьке суспільство. При цьому найбільше обурення експертиза норвезьких психіатрів викликала, як би дивно це не звучало, у праворадикальних політичних партій. Наприклад, на минулих восени регіональних виборах, націоналістична "Партія Прогресу" (такий собі аналог нашої "Свободи") отримала вкрай низький відсоток голосів. І тепер для "правих" не тільки Норвегії, але і всієї Західної Європи украй важливо відхреститися від антиісламських ідей Брейвіка взагалі. Для цього і потрібен їм Брейвік за гратами тюремної, а не лікарняній.
Втім, проблема з Брейвіком виходить далеко за рамки електоральних втрат правих сил. В Осло та інших країнах з розвиненим громадянським суспільством зараз активно обговорюють проблеми пенітенціарної системи Норвегії, яка не завжди (як в даному випадку з Брейвіком) виконує одну зі своїх базових функцій - регулювання балансу справедливості в суспільстві.
Суд над Брейвіком повинен був відбутися 16 квітня 2012 року, і до недавнього рішення психіатрів в європейському середовищі відбувалася бурхлива дискусія про недостатньо жорсткою мірою покарання для злочинця і можливості зробити конкретно для Андерса виняток. Винятки вирішено було не робити.
Нагадаємо, смертна кара в Норвегії скасована більш ніж 100 років тому, але і це ще не все. У країні відсутнє покарання у вигляді довічного ув'язнення. Максимальний термін, який може отримати злочинець - це 21 рік тюремного ув'язнення. З урахуванням того, який санаторій (без лапок) представляє собою норвезька в'язниця, і з'явилася дискусія, а чи не занадто гуманно норвезьке суспільство ставиться до людини, який убив десятки підлітків?
Правда, в якійсь мірі рішення по Брейвіку (воно ще не остаточне, судового висновку не було) бачиться навіть компромісним. Його ідея "Європа без ісламу" користується досить великою підтримкою на континенті. По суті, негласно праві сили звинувачують Брейвіка тільки в одному - зайвої жорстокості по відношенню "до білих". І подальше засудження терориста на 21 рік (з урахуванням того, що хлопцеві тільки 32 роки) виглядало б сущою глузуванням для всього мусульманського співтовариства ЄС. Через два десятиліття Брейвік міг би вийти з в'язниці мало не новим Великим Ель Сідом, а з урахуванням епістолярних нахилів норвежця, світ побачив би ще й норвезьку різновид Лимонова-практика.
З примусовим лікуванням все інакше. Відмінність психіатричної лікарні від в'язниці для Брейвіка в тому, що "лікувати" його там можуть безстроково. Більш того, у разі його остаточного одужання (якщо таке раптом відбудеться), Брейвіка тут же переведуть відмотувати термін у в'язницю. І логіка у всьому цьому існує.
При прямому попаданні у в'язницю, більше максимального терміну Брейвік у неволі провести не зможе. У 50 з невеликим років його знову доведеться відпускати, і бог його знає, яку хвилю в майбутньому це може викликати в раниму норвезькому суспільстві. З примусовим лікуванням Брейвіка можна буде переводити до в'язниці, наприклад, в 50-річному віці, коли його подальший термін фактично отметет всю соціальну загрозу, витікаючу від терориста. Не дивно, що сам Брейвік від рішення психіатрів оскаженів , і найактивнішим чином продовжує доводити свою осудність.
У кожному разі, Брейвік вже став політико-соціальним феноменом не тільки Норвегії, а й усього світу. Він цікавий ЗМІ та кінематографу, а його "Маніфест" цитують не тільки одержимі наці, а й цілком респектабельні вчені кола. А найцікавіше, завдяки не зовсім адекватної правозахисної системі, яка існує в Норвегії, Брейвік скаженими темпами перетворюється на міфічного персонажа. А це означає, що нові послідовники Андерса - справа зовсім нетривалого часу.