Мохаммед зглянувся до Саркозі
Останні дні південь Франції стрясали известия про невідомому терориста, що вбиває в безладді як військових, так і мирне (але чомусь єврейське) населення. Французької поліції вдалося вийти на слід злочинця, а незабаром було озвучено і його ім'я - 24-річний француз алжирського походження Мохаммед Мера .
На момент написання матеріалу, Міра відстрілювався зі своєї квартири і навіть встиг поранити трьох поліцейських. Тому не виключено, що через нетривалий час про арабо-французькому вбивці ми будемо говорити в минулому часі, хоча, швидше за все, поліція до останнього намагатиметься взяти його живим.
Як ремарка, нагадаємо короткий "бойовий шлях" Мохаммеда. На початку березня терорист викрав моторолер і тут же розмістив оголошення про його продаж. З першим же клієнтом у нього не склалися відносини, і Міра його застрелив. 15 березня пересуваючись все на тому ж викраденому моторолері, Мера застрелив двох військовослужбовців у містечку Монтабан. Ще один військовий був поранений. Через чотири дні Міра знову, катаючись на моторолері, застрелив в Тулузі людей - трьох дітей і рабина. Таким чином, всього Мохаммедом було вбито 7 чоловік.
Цікаво, що зв'язуючись ще кілька годин тому з французькими ЗМІ, Мера свої вбивства пояснив помстою за палестинських дітей, яких вбиває Ізраїль. Зрозуміло, що задаватися питанням, чому він у такому разі не катався на моторолері де-небудь в Тель-Авіві або Хайфі, буде нерозумно. З іншого боку, не менш безглуздо було б зараз торпедувати тему "ісламістської ксенофобії", спрямованої проти "білої раси".
Після недавньої бійні в Кандагарі, вчиненої американським сержантом, міркувати про звірства мусульман якось не з руки. Як показує справжня історія, відморозки за своєю кінцевою суттю не відрізняються якимись особливими релігійними або расовими прикметами. Один вбиває афганських дітей, і тепер американське правосуддя ліпить з вбивці несамовитого. Другий вбиває єврейських дітей, і тут же виправдовується абстрактної помстою за палестинських жертв.
Куди цікавіше у всій цій ситуації розібрати поточний політичний стан справ у Франції. Буквально перед самими терактами були опубліковані рейтинги двох основних кандидатів у президенти Франції - Ніколя Саркозі та Франсуа Олланда. Вперше за багато місяців чинний президент Франції зумів випередити соціаліста на пару відсотків в "індивідуальному заліку".
Однак соціологія як і раніше сумно стверджує для Саркозі, що в другому турі впевнено повинен перемогти соціаліст Олланд. Тобто щоб струсити виборця, має відбутися щось неймовірне. Наприклад, застати Олланда з повією в нью-йоркському готелі. Або жахнутися вбивства діточок - і герой-рятівник-президент стрімко кидає все, і мчиться на місце злочину, з'ясовувати, що і як сталося.
В даному випадку, "спрацював" другий варіант. Це зовсім не позначає, що Саркозі "замовив" вбивства дітей і військових. Все-таки у Франції заради президентського крісла не підривають житлові будинки, та й людей (ніби як) теж не вбивають. Однак ті ж французькі спецслужби, як уже з'ясувала французька преса, вела спостереження за Мохаммедом Мера з середини нульових років. Хлопець неодноразово відвідував пакистанський Вазиристан, а донедавна і зовсім був засуджений в Афганістані. Але дивним чином, американські військові попросту видворили Міра у Францію. І він практично відразу почав серію своїх вбивств.
Нагадаю, що під час арабських заворушень 2005 року в передмістях Парижа, Саркозі фактично зумів перетворитися на головного "силового лідера" нації. Буйному міністру внутрішніх справ тоді повірили, і через півтора року він таки став президентом. Правда, тепер цих півтора років у Саркозі немає.
Війна в Лівії особливих дивідендів ні Франції, ні, тим більше, Саркозі не принесла. Хоча ні, вдалося-таки впихнути Індії партію винищувачів "Рафаель". Але такого, щоб "взяло за душу", щоб люди плакали, кадри "правильні" по ТБ показувалися, і тут же рішучий президент десь поруч, ось такого не було. Поки не з'явився Мохаммед Мера.
Чи зможуть вбивства на півдні Франції струснути суспільство і проявити в ньому "радикальний дух", залишається питанням відкритим. Швидше за все, немає. Не той масштаб, та й мова йде не про системні терактах, а про конкретний релігійний фанатик. Якось особливо Мера не зумів залякати французьку громадськість. Інтерес пробудив, але пошуком "сильного лідера" Франція зараз навряд чи зайнята.
Втім, на смерті людей Саркозі вже встиг попіаритися, і не виключено, що це ще трохи додасть рейтингу популярності чинному президенту. А от обійти "невірного" Олланда у другому турі Саркозі може допомогти тільки аллах.