Економічна ситуація в Іраку погіршується, населення біднішає

Через три роки після закінчення війни економічна ситуація в Іраку продовжує погіршуватися, а населення стрімко бідніє.

За даними іракського міністерства праці та соціальних справ, з 9 квітня 2003 рівень бідності в країні зріс на 30% - за межею бідності сьогодні живуть більше двох мільйонів сімей або близько 10 мільйонів чоловік. Згідно з офіційними джерелами, понад 50% працездатного населення країни не має роботи. У свою чергу, незалежні іракські фахівці вважають, що ця цифра значно вище - більше 70%.

"Безробіття - лише одна з ознак глибокої кризи, що переживається іракської економікою, стан якої в цілому за останні три роки змінилося до гіршого", - сказав у бесіді з РІА Новини іракський економіст, професор Багдадського університету Ахмед Яхья (Ahmed Yahya).

Причин для цього, за його словами, декілька: розграбування, якому піддалися після війни державні підприємства та міністерства, знищення інфраструктури, особливо у сфері видобутку і транспортування нафти, електропостачання, і, звичайно, відсутність безпеки.

"Два з половиною десятиліття воєн і роки економічної блокади, зростаюче день від дня насильство, що загрожує вилитися в повномасштабну громадянську війну, безперервні атаки бойовиків опору на об'єкти нафтової інфраструктури, електростанції і лінії електропередачі, недолік фінансування, відсутність науково обгрунтованого економічного планування та державного контролю над імпортом сировини і готових товарів, корупція призвели іракську економіку в повний занепад ", - говорить професор Яхья.

В результаті більша частина державних підприємств в Іраку в даний час не працює або завантажена не на повну потужність. На їх реконструкцію в уряду немає коштів, а на приватизацію не згодні робітники і окремі парламентські фракції.

Чи не краще, за словами іракського економіста, йдуть справи і в приватному секторі, де стоять 80% підприємств, а 20% працюють в полмощності. "Багато заводів простоюють через відсутність сировини, більша частина якого раніше імпортувалася державою, інші - через різко збільшеної вартості пального і електроенергії та їх хронічного браку", - пояснює співрозмовник агентства.

Не витримують місцеві виробники і конкуренції із зарубіжними фірмами. "Відразу після закінчення війни кордони Іраку довгий час залишалися відкритими. Країну наводнили безмитні товари. Та й сьогодні встановлені державою мита чисто символічні, а на продукти харчування вони і зовсім відсутні. Чи не захищені державою іракські виробники конкурувати із зарубіжними виробниками не можуть", - говорить Ахмед Яхья.

Три роки тому продукція належить іракському бізнесменові Алі Ясину (Ali Yasin) заводу з виробництва синтетичних миючих засобів в Багдаді користувалася в Іраку великим попитом. Однак після війни покупці на його склади стали заглядати рідше, а потім і зовсім перестали з'являтися.

"Боротися з хлинули через неконтрольовані кордону імпортною продукцією я не зміг. Тому закрив двері заводу, звільнив робітників, а сам перекваліфікувався в комерсанта. Тепер теж торгую привізним товаром і заробляю пристойні гроші", - говорить він.

За словами Ясина, якість заполонила іракський ринок імпортної побутової техніки, хімії, продуктів харчування і ширвжитку дуже низьке, але купувати дорогі речі іракцям не по кишені. "Люди можуть дозволити собі лише найдешевші товари", - пояснює іракський бізнесмен.

Не кращі часи переживає і сільське господарство Іраку. "Пограбування заводів, які виробляли обладнання та добрива для сільського господарства, підвищення цін на гаряче, дефіцит електроенергії боляче вдарили по фермерам. Доходи їх неухильно знижуються", - говорить професор Яхья. Показовим, за його словами, є виробництво фініків - найважливішої сільськогосподарської культури країни. За рік воно скоротилося у п'ять разів.

До всіх перерахованих проблем в останні кілька тижнів додалися збройні напади на магазини і офіси комерційних компаній. Так, в Багдаді одягнені у форму поліції озброєні люди увірвалися минулого тижня в магазин, що торгує побутовою електронною технікою, і вбили дев'ять осіб. Днем пізніше в іншому районі іракської столиці з офісу енергетичної компанії серед білого дня було викрадено 18 співробітників.

Деякі аналітики пояснюють це прагненням певних сил остаточно поховати надії на економічне відродження Іраку, яке, на думку професора Яхья, за відсутності безпеки просто неможливо.