Розслідування бостонського теракту несподівано для всіх (ЗМІ, спецслужб, громадськості) знайшло неймовірну розв'язку. Зовсім випадково з'ясувалося, що за організацією вибухів на Бостонському марафоні, в результаті яких загинуло 3 людини і більше 180 отримали поранення, стоять вихідці з Чечні брати Тамерлан і Джохар Царнаеви. При цьому "хід розслідування" теракту в дуже некомпетентному ракурсі виставляють спецслужби США, а біографія Царнаевих ще більш болісно б'є по проведеної в Штатах політиці мультикультуралізму. Пінкертон Незважаючи на те, що на низовому рівні, американські служби (медики, поліцейські, волонтери) дуже швидко зуміли локалізувати наслідки теракту, вчасно надавши необхідну медичну допомогу десяткам постраждалих, сам хід розслідування показав, що спецслужби виявилися зовсім не готові до інциденту. Відразу ж після вибухів, коло "розшукуваних" ФБР нагадував інтернаціональний балаган. Шукали негра з рюкзаком, затримали тікає араба, по викладеній малоліткою в твіттері фотографії, стали шукати "підозрілого чоловіка на даху". Але ні про яке чеченський слід до перестрілки в Массачусетському технологічному інституті в американських ЗМІ та офіційних донесеннях поліції жодного разу не повідомлялося. А між вибухами на марафоні і стріляниною в університетському кампусі, коли одним з братів (імовірно, старшим 26-річним Тамерланом) був застрелений поліцейський і викрадений його службовий автомобіль, пройшло чотири доби. І що особливо показово, спецслужби не самостійно вийшли на слід чеченців, а отримали прямим текстом повідомлення від відпущеного Царнаевимі заручника, автомобілем якого ті скористалися незадовго до вбивства поліцейського. У підсумку виходить, що брати Царнаеви не тільки організували теракт під час проведення марафону, але самі ж успішно провели "його розслідування", фактично добровільно вивівши на себе американські спецслужби.
Цікавий ще один момент, який не з кращого боку характеризує американські спеціальні відомства. На початку 2011 року служба внутрішньої безпеки ФСБ дало установку (!) Своїм американським колегам по старшому Царнаеву, згідно з якою Тамерлан є радикальним ісламістом і, будучи вже громадянином США, готує поїздку на Північний Кавказ. Більше того, така піврічна поїздка відбулася на початку 2012 року (Тамерлан Царнаев півроку провів в республіках Північного Кавказу), а от реакція ФБР на подібні повідомлення виявилися незрозумілими. Американські спецслужби не тільки не відреагували на повідомлення від своїх колег, але вони навіть не зацікавилися причиною піврічної відсутності свого натуралізованого громадянина в одному з найбільш терористично небезпечному регіоні планети. По суті, мова йде про те, що у американських спецслужб були всі можливості запобігти теракту 15 квітня на Бостонському марафоні. Але цього зроблено не було. Понаїхали Цікаво й сама поява сімейства Царнаевих в США, яке несе в собі масу загадкових питань. Сім'я з 6 чоловік (окрім двох братів 26-річного Тамерлана і 19-річного Джохара, були ще батько, мати і дві сестри) розвал Союзу зустріла в Киргизії, де і жила до 2001 року в містечку Токмак. Це означає, що більшу частину життя майбутній терорист Тамерлан був громадянином середньоазіатської республіки, в Киргизії же народився і молодший Джохар. Потім Царнаеви переїжджають на ПМП до Махачкали, змінюючи киргизьке громадянство на російське, а вже через рік в 2002 році сімейство з 6 чоловік емігрує ... в США. Глава сімейства Анзор Царнаев зі своєю дружиною надійшли досить хитро. Купивши 90-денну туристичну візу, Анзор попросив політичного притулку, заявивши, що його переслідують російські влади і намагаються вбити ... в Чечні. На Кавказі в цей же самий час йшла Друга чеченська війна, і для американців давати "політичні притулку жертвам путінського терору" було політично доцільною практикою. Ось тільки у випадку з Царнаевамі міграційна служба США не провела навіть видимого розслідування справи. В результаті, громадянство отримали люди, які за рік до цього добровільно (!) Емігрували в РФ, а потім попросили політичний притулок, навіть формально не живучи в місці бойових дій. Звичайно ж, міграційні служби США не розраховували, що з чеченських хлопчиків-підлітків на благодатній массачусетській землі виростуть вбивці-фанатики. І, звичайно ж, спецслужби США порахували, що путінські чекісти просто зводять наклепи на новоспечених американських громадян. Але в результаті три людини вже мертві, а ще півтора десятка перебувають у лікарнях з ампутованими ногами. І це той випадок, коли за покалічені долі своїх громадян повинні нести відповідальність конкретні американські чиновники.