Попереднє поразка Саркозі
Перший тур виборів у Франції пройшов, майже 100% голосів оброблено, і стали вже і в юридичному аспекті відомі імена двох фіналістів - соціаліст Франсуа Олланд (28.59%) і чинний президент Ніколя Саркозі (27.09%). Локальних несподіванок у першого туру дві. Перша - це ще й психологічна поразка чинного президента Франції. Соціологія за місяць до першого туру пророкувала остаточну перемогу соціаліста Олланда з розривом в 8-9% голосів, і всі до цього стрімко рухається. Однак все та ж соціологія після південно-французьких терактів після першого туру пророкувала невелику (1-1.5% відриву) перемогу Саркозі. На практиці вийшло все навпаки. Франсуа Олланд, який і так вже себе відчуває президентом, зумів перемогти в розширеній гонці, продемонструвавши, що прямих прихильників у нього більше, ніж у Саркозі.
Друга несподіванка туру - дуже гідний результат ультраправого кандидата, лідера "Національного фронту" Марін Ле Пен, яка набрала 18.06% голосів. Навіть у кращі часи її батько Жан на виборах набирав незмінно менше. Цей результат свідчить не стільки про особистій чарівності Марін, скільки про те, що у Франції вже сформувалася величезна електоральна група, для якої етнічна проблематика країни стоїть на першому місці.
До слова, після такого результату сама Ле Пен знаходиться в досить непростій ситуації. Ще напередодні виборів вона заявляла, що в разі її виходу в другий тур, нікого з фіналістів вона підтримувати не буде. Однак самі націоналісти розраховували взяти 9-10%, а тут вийшло в два рази більше - 18%. Тут слід врахувати, що кандидат від "Лівого фронту" Жан-Люк Меланшон посів четверте місце з 11.11% голосів. Очевидно, що голоси Меланшона у другому турі перетечуть до Олланда. У такій ситуації, якщо Ле Пен відкрито не підтримає Саркозі, вона побічно сприятиме перемозі лівих. Швидше за все, Олланд стане президентом Франції і у випадку полум'яної агітації Марін за Саркозі, однак у такому випадку їй в майбутньому не будуть ставити провину у сприянні політики мультикультуралізму, яку незабаром розгорнуть ліві.
У кожному разі, Саркозі зараз перебуває у вкрай складній ситуації. Він уже запропонував провести Олланду три раунди дебатів (замість покладеного одного), але соціаліст в менторському стилі відмовився. По суті Олланду зараз нічого робити до 6 травня не треба. Планова агітація за раніше заданою соціальної тематики.
І абсолютно діаметрально протилежне завдання у Саркозі. У Франції, на відміну від Росії чи України, дані між різними соціологічними вибірками завжди максимально збігаються. І що ще більш дивно, голосування на виборчих дільницях відповідають як соціологічними дослідженнями, так і даними екзит-полів. Тому, щоб змінити неминуче, Саркозі та його політтехнологом необхідно щось ламати в головах виборців,. Таких достатньо, але от часу у Саркозі майже не залишилося. А тому з величезною часткою ймовірності 6 травня світ побачить у Франції лівацький реванш.