Що спільного між Путіним, "Новоросією" і терористами "Ісламської держави"

Чотири останні роки воююча Сирія з мільйонами смертей і біженців була топ-темою світових ЗМІ. Але в 2014 році військовий конфлікт в Україні, тобто фактично в самому центрі Європи, за участю колишнього члена "великої вісімки", затьмарив для світу збройне протистояння на сході.

При всій, на перший погляд, складності завдання знайти спільні моменти в цих двох конфліктах (українці скинули неугодного диктатора, сирійці - ні; причини Майдану були соціально (гео) політичними, жителі Сирії піднялися через релігійні протиріч), при більш вдумливому аналізі виявляється, що світові лідери та ЗМІ ігнорують серйозну схожість ситуацій в Україні та Сирії, і те, що вони показують одну й ту ж проблему глобального світоустрою.

Але про все по порядку. Революційні заворушення в Сирії почалися з невдоволення президентом Башаром Асадом і тим, що підтримуюча його партія "Баас" занадто довго перебуває при владі (з 1963 року). У 2012 році ООН охарактеризувала цю війну як "відкритий релігійний конфлікт" між алавітському ополченням і його шиїтськими союзниками, воюючими проти переважно сунітських повстанських угруповань. Хоча самі учасники конфлікту не згодні з його релігійною подачею і наполягають на політичному підтексті відбувається. Тобто, подібна до української ситуації в наявності, адже Майдан зібрався через невдоволення рішенням Януковича змінити проєвропейський вектор руху України.

Через кілька місяців повстання переросли у відкрите збройне протистояння, ідентичність ситуацій в двох країнах тут можна навіть не пояснювати.

На наступному етапі українцям вдалося повалити Віктора Януковича, а протистояння сирійської опозиції і Асада триває до сих пір. Але це не означає, що подібна ситуація на цьому припиняється. Насправді, сирійський "майдан" просто затягнувся через безбашеності і рішучості Асада, а також через його більш широких можливостей, ніж у Януковича (тут, знову ж таки, варто враховувати географічне положення Сирії і своєрідну "нормальність" диктаторства в цьому регіоні).

Але найбільш важливий і цікавий третій чи четвертий (залежно від країни) етап, який наступив, що в Україні, що в Сирії, незалежно від завершеності або продовження революції. Йдеться про формування квазідержавного освіти за участю іноземних військ і громадян, що спирається на активну пропагандистську основу.

В Україні таким "злоякісним новоутворенням" є "Новоросія", яка вербує прихильників за рахунок переважно телевізійної пропаганди, оскільки цільова аудиторія її впливу складається з людей середнього та старшого віку, яким телебачення ближче, ніж Інтернет. Ні для кого не секрет, що військову підтримку цьому новоутворенню активно чинить Росія. Крім військ РФ, на сході України воюють деякі громадяни нашої країни, які або піддалися пропаганді, або дійсно вірять у світле самостійне майбутнє Донбасу, який "23 роки годував всю Україну" (шкода тільки, що виокремлює йому дотації з центрального бюджету український уряд про це не знало). За свою жорстокість у війні, знищення мирного населення і застосування тортур, прихильники "Новоросії" були класифіковані як терористи більшістю українських та світових ЗМІ, а також українським законодавством.

Те ж саме, починаючи з червня 2014 року, переживає Сирія. На тлі протистояння влади і опозиції північну частину країни захопили представники іракської терористичної організації, які оголосили підконтрольні їм території (північ Сирії і схід Іраку) халіфатом під назвою "Ісламська держава".

Карта Аrmy-news.ru.

Їх діяльність не влаштовує ні уряд, ні опозицію Сирії, незважаючи на те, що члени цієї організації представляють сунітську гілку ісламу, як і сирійські революціонери; це ще раз підтверджує політичні, а не релігійні мотиви повстання.

Терористична організація "Ісламська держава" почала свою діяльність ще в 2006 році, як частина Аль-Каїди, але на початку 2014 року її лідер заявив про відділення від дітища Усами бен Ладена, ймовірно, відчувши власну силу і впливовість.

В жорстокості ця організація, яка намагається відщипнути частину Сирії, не поступиться середньовічним хрестоносцям і інквізиторам. Крім публічних страт "невірних", переважно американських і британських журналістів, вони дуже жорстоко стежать за "чистотою" своїх рядів.

"За куріння вони відрізають пальці, за пияцтво кидають до в'язниці. А якщо жінку побачать в компанії чоловіка, який не є її родичем, її заб'ють камінням до смерті", - розповідає побувала в "Ісламському державі" курдська журналістка Раушан Халіл, пише RT . Це теж у чомусь нагадує внутрішні колотнечі між українськими Новоросії.

"Ісламська держава" активно використовує технології пропаганди та піару, в основному, на базі інтернету та соціальних мереж, оскільки воно орієнтоване на молодь. За даними курдських журналістів, внедрившихся на територію цього квазідержавного освіти, вони починають вербувати і тренувати хлопчиків з 9-річного віку, за їх словами, це в основному викрадені діти, яких примушують вивчати правила шаріату. Крім того, цю "країну" намагаються популяризувати серед сунітів усього світу, ставлячи метою змусити всіх мусульман визнати її право керувати всім ісламським світом.

У соцмережах вони часто викладають неправдиву інформацію про свою боротьбу з атеїстами, і це дає свої плоди - за кілька місяців, піддавшись пропаганді і ідеї єдиного "Ісламської держави" (фахівці відзначають, що вибір назви - це теж дуже якісний піар-хід), до його армії приєдналися десятки тисяч мусульман з 70-80 різних країн світу.

Протидіяти цій організації намагається коаліція з 60 країн, Ірак навіть звернувся до світової спільноти з проханням про військову допомогу в боротьбі з цією проблемою. США так захопилися допомогою Іракові, що нанесли авіаудари по частині "Ісламської держави" на території Сирії. Світ це сприйняв неоднозначно, адже Сирія не давала права на атаку своїх територій навіть з метою захисту від терористів. Примітно, що це засудила Росія , війська якої вторглися на територію України, щоб "захистити російськомовне населення від бандерівської хунти", яка, до слова, людей не вбивала.

За це вторгнення РФ також засудили, десятки країн світу ввели проти неї санкції, але страждають від дефіциту продуктів росіяни чомусь продовжують підтримувати Путіна, на тлі економічного падіння в країні, його рейтинг, а, відповідно, і рейтинг ідеї "Новоросії", що не знижується.

Те ж саме відбувається і з популярністю "Ісламської держави", його підтримка серед мусульман всього світу, незважаючи на вбивства і звірства, невблаганно росте, хоча це поки не вилилося в міжнародне визнання даного новоутворення.

Причину цього явища пояснив письменник і публіцист Абдель Барі Атуан в інтерв'ю ВВС .

"Це дуже красиво звучить -" коаліція 60-ти країн проти Ісламської держави ", з включенням всіх основних сунітських сил. Ось тільки чи згодні з цим сунітські народи? Відтоді, як почалася інтервенція проти" Ісламської держави ", його підтримка підскочила на 30%. Раніше багато думали, що вони - творіння ЦРУ, але після нальотів всі побачили, що це не так ", - сказав Атуан.

Те ж саме відбувається і з Путіним і "Новоросією" - росіяни, підсвідомо, а, може і свідомо, до цих пір вважають своїм основним ворогом США, не надто позитивно сприймали співпраця РФ з цією країною. Але український конфлікт остаточно розсварив Путіна і Обаму, який одним з перших ввів санкції проти Кремля, а це, в свою чергу, підштовхнуло росіян полюбити Путіна, як "ворога мого ворога", і "Новоросію", як каталізатор конфлікту.

Крім того, люди в більшості своїй люблять співчувати гнаним, вважаючи, що гоніння побічно свідчать про правильність дій, саме тому світове несприйняття "Новоросії" та "Ісламської держави" призводить до зростання співчуття до цих квазідержави.

Ізраїльський і американський письменник і громадський діяч Міхаель Дорфман побачив у появі "Ісламської держави" загрозу розпаду світоустрою, який сформувався після Другої світової війни.

"Світовий порядок, що склався в результаті світових воєн ХХ століття, більше нікого не задовольняє. Тріщать кордони держав на Близькому Сході, в Африці та Центральній Азії, проведені колонізаторами без урахування інтересів живуть там народів", - пише Дорфман в своєму блозі на "релевантний" .

А український історик Станіслав Кульчицький заявив у коментарі "Обозревателю" , що Росія також вперше за 70 років після Другої світової війни порушила світопорядок, встановлений її переможцями.

"1 січня 1942 була оприлюднена відозва Об'єднаних Націй (потім ця організація стала ООН). Цього відозві з усіх було взято урочисту обіцянку, що після війни, після перемоги над ворогом НЕ будуть перекроювати кордонів, які були, бо після Першої світової війни кордони були перекроєні, і через 20 років почалася нова війна. Так ось, починаючи з січня 1942 року, жодне територіальне зміна не було зроблено на нашій планеті без згоди сторін. З тих часів нічого такого не відбувалося аж до анексії Криму ", - пояснив Кульчицький.

Хоча історик мав на увазі приєднання Криму, але створення "Новоросії", якщо воно відбудеться, буде вже другим таким порушенням.

Таким чином, спроби третіх сторін, скориставшись революційними ситуаціями в Україні та Сирії, перекроїти карту світу, можуть свідчити про реальну загрозу третьої світової війни (та ще й з релігійною домішкою) через невдоволення сформованим миропорядком. І уникнути цього можна тільки рішучими діями, а не політикою умиротворення, яка вже показала свою неефективність напередодні двох попередніх воєн. Поки світ відважився на рішучі дії тільки проти ісламських терористів, очевидно, не розуміючи ідентичності їхніх дій діям Путіна і Росії.