Сирія. Заминка перед стартом

Чи можна сказати, що світ змінився, на тій підставі, що країни, традиційно об'єднуються для здійснення функції світового поліцейського, тепер не поспішають вдаватися до улюбленого розвазі і шукають підтвердження своїх намірів у парламентах? Навряд чи.

Просто деякі світові демократії несподівано виявили, що у них купа своїх власних проблем, і якщо відволікатися на "войнушку" в Сирії, виборець може це розцінити як зраду його передвиборних інтересів. А думка виборця в демократичних країнах прийнято враховувати.

В результаті Сполучені Штати виявили, що склад антисирійської військової коаліції зовсім не так широкий, як очікувалося.

На Німеччину спочатку розраховувати не доводилося. Найсильніша економіка Європи зараз зовсім не прагне грати військовими мускулами. На плечах Німеччини лежить тяжкий тягар білої людини - їй доводиться витягати з трясовини фінансової кризи Європейський союз - все адже в курсі положення, в якому знаходиться та ж Греція. Але ще більш тяжкий тягар - вибори в Німеччині, які відбудуться 22 вересня. Як мінімум до цього терміну Меркель не стане підтримувати ідею військової операції в Сирії - їй вигідніше образ прагматичного прихильника світу, ніж принциповою марнотрати бюджетних коштів на військові витрати. Формально ж вона прикривається необхідністю мандата НАТО, ООН чи ЄС на ведення військової операції - а таких мандатів немає і не передбачається.

Так що Меркель не тільки не прагне брати участь у сирійському конфлікті - вона на Санкт-Петербурзькому саміті G20 5-6 вересня буде одним з головних агітаторів за мирне врегулювання. Німецький офіціоз висловлюється м'якше, називаючи це "консультаціями" на тему Сирії з лідерами Китаю, Південної Кореї, Туреччини, а також з Генсеком ООН Пан Гі Муном.

Куди більшою несподіванкою стала позиція Великобританії. Ще недавно Седіненное Королівство демонструвало бойове поведінку і з загальної згоди вважалося головним союзником США в сирійському питанні - однак після голосування в парламенті все змінилося. Саме після голосування - коли прем'єр Кемерон заявив, що діятиме відповідно до рішення парламенту. Британські законодавці проголосували проти участі королівства у військовій операції в Сирії, але рішення це було рекомендаційним і ні до чого прем'єр-міністра не зобов'язувало. Однак той вважав за краще прислухатися до думки парламентаріїв.

У ЗМІ звучать голоси незадоволених цією залежністю зовнішньої політики Королівства від настроїв в Палаті Громад - мовляв, в екстрених випадках уряд повинен діяти без оглядки на законодавців. Однак, як показують опитування, більше 70% громадян Великобританії проти військового втручання їхньої країни в сирійський конфлікт. Про це знають члени Палати громад, про це знає і Кемерон. А щоб "добити" прем'єра, парламент направив запит про військові постачання до Сирії хімікатів, використовуваних для виробництва бойових отруйних речовин. Уряд всі звинувачення відкидає - ще б пак, кому охота нести відповідальність (нехай навіть моральну) за масові вбивства мирних жителів? Однак факт залишається фактом: Великобританія випала з антисирійської військової коаліції.

Невмешательскій демарш Лондона підштовхнув до нервових заявам ще одного "яструба" сирійської війни - Францію. Париж раптом заметушився і проголосив, що не має наміру самостійно воювати з Сирією. Тепер там будуть чекати рішення США. Однак і Обама не поспішає починати військові дії.

Тим часом, за наказом президента з Аденської затоки через Червоне море ближче до Сирії рухається бойова група американських військових кораблів на чолі з "чудом ворожої техніки" - авіаносцем "Nimitz", одним з найбільших і сучасних військових кораблів цього класу. Дев'яносто бойових літаків на його борту цілком здатні завдати по Сирії потужний удар з повітря. "Томагавки" на американських кораблях в Середземному морі також готові обрушитися на Дамаск і його армію. Правда, неприємний сюрприз адміністрації Обами підготувала Йорданія - вона закрила свій повітряний простір для авіаударів по Сирії. Але поки на Близькому Сході є Ізраїль, у США не буде проблем з повітряним простором в цьому регіоні.

Отже, Америка готова до початку військових дій - але наказу Обама поки не віддав. Він чекає підтвердження Конгресу - хоча має повне право обійтися без нього. Конгрес напевно дасть дозвіл на ведення обмеженою військової операції проти Сирії. Але дасть його не раніше 9 вересня, коли конгресмени зберуться на чергове засідання. А це означає, що у Сирії є час перегрупувати свої війська, щоб краще приготуватися до повітряних атак. За повідомленнями ЗМІ, Дамаск вже приступив до передислокації військ - їх переводять в місця проживання цивільного населення. Асад як би цікавиться у Обами, чи готовий той вбивати беззбройних, щоб припинити вбивства беззбройних.

Очевидно, що подібні маневри Дамаска зовсім не схожі на дії армії, здатної і готової ефективно протистояти зовнішньому агресору. І хоча двадцятимільйонну Сирія - це не шестимільйонна Лівія, підсумок масованих повітряних ударів по урядовим військам в країні, яку роздирають громадянською війною, буде явно не на користь Дамаска. І горезвісна підтримка Росії тут теж мало що змінить - цілий розвідувальний корабель "Запоріжжя" і навіть ракетний крейсер "Москва", що навернув з Північної Атлантики до Гібралтару - це не варіант для Асада.