США та ЄС закликають Узбекистан розслідувати події в Андижані
Сполучені Штати і Європейський Союз закликали до проведення відкритого розслідувань відбулися рівно рік тому подій в узбецькому місті Андижані, де внаслідок придушення акцій протесту загинули сотні людей.
Державний департамент США повторив заклики провести міжнародне розслідування андіжанських подій і дати відповідь на звинувачення правозахисних організацій, які заявляли про масові вбивства невинних людей.
Влада Узбекистану стверджують, що 12-13 травня в Андижані "ісламські екстремісти" спробували почати державний переворот. Проте численні свідки та міжнародні організації наполягають, що солдати без попередження відкрили вогонь по беззбройних демонстрантах і вбили до 700 чоловік. За офіційними даними, загиблих було менше двохсот.
"На численні повідомлення очевидців про те, що сили безпеки застрелили кілька сотень чоловіків, жінок і дітей, не було дано адекватну відповідь", - сказав офіційний представник американського зовнішньополітичного відомства Шон Маккормак.
Він нагадав, що цього тижня два американських сенатори від Республіканської партії ініціювали застосування санкцій проти Узбекистану, і уряд США не виключає, що вони будуть введені.
Закрита країна
Координатор зовнішньої політики ЄС Хав'єр Солана також зробив спеціальну заяву, присвячену річниці подій в Андижані. Він висловив співчуття сім'ям загиблих, а також нагадав про зобов'язання офіційного Ташкента перед ООН та ОБСЄ.
"З величезним жалем я відзначаю, що узбецька влада як і раніше відмовляються послухати заклики ЄС та інших до проведення повного розслідування цих подій", - сказано в заяві Солани.
У самому Узбекистані річницю трагедії Андижана офіційно відзначати не будуть. Як повідомляє кореспондент Бі-бі-сі Наталія Антелава, що знаходиться на узбецько-киргизькому кордоні, в країні не намічені будь церемонії, присвячені пам'яті загиблих.
Після подій в Андижані Узбекистан практично закритий для багатьох світових засобів масової інформації, в тому числі і для Бі-бі-сі.
За словами нашого кореспондента, що знаходяться на кордоні узбецькі біженці досі не знають, що сталося з їхніми родичами, які перебували на головній площі Андижана.
Деякі свідки кажуть, що по місту прокотилася хвиля арештів, а багато жертви були поховані в масових могилах, але перевірити достовірність цих повідомлень неможливо.
Розстріл
Подіям в Андижані передував судовий процес проти кількох місцевих бізнесменів, запідозрених у зв'язках з ісламськими екстремістами.
Родичі і прихильники обвинувачених протягом декількох тижнів проводили акції протесту перед будівлею суду, а напередодні оголошення вироку група озброєних людей напала на в'язницю, де утримувалися бізнесмени. Бойовики звільнили всіх ув'язнених, а потім захопили будівлю місцевої адміністрації.
На наступний ранок - 13 травня 2005 - на головній площі Андижана зібралися кілька тисяч людей.
Президент Узбекистану Іслам Карімов приїхав в місто, проте зустрічатися з протестуючими не став.
Близько 17:00 за місцевим часом стягнуті в Андижан війська оточили площу і відкрили вогонь по демонстрантах з автоматичної зброї. Стрілянина тривала приблизно протягом години.
Через рік після трагедії демонстрації, присвячені Андижанском подіям, мають відбутися в багатьох містах світу, в тому числі в Москві та Лондоні. У п'ятницю вісім чоловік спробували провести акцію протесту в Ташкенті, однак їх зупинили узбецькі спецслужби.
Путін зустрічається з Карімовим
Тим часом у п'ятницю президент Узбекистану Іслам Карімов приїхав до Сочі на зустріч з Володимиром Путіним. Російський президент зазначив, що підписаний ним в четвер закон про ратифікацію договору про співпрацю Росії та Узбекистану виводить відносини між двома країнами "на новий рівень".
Глава комітету Держдуми у справах СНД і зв'язків зі співвітчизниками Андрій Кокошин заявив агентству ІТАР-ТАСС, що російсько-узбецький договір - це "велика подія".
"Підписання договору збіглося з річницею андіжанських подій, трагічних у Ферганській долині. Немає жодних сумнівів, що ці події були викликані екстремістськими ісламістськими організаціями терористичного спрямування, - сказав Кокошкін ИТАР-ТАСС. - Швидка локалізація такій кризовій ситуації, ліквідація значної частини екстремістів справила стабілізуючий вплив ".
"Якби цього не було зроблено, то невідомо, як далі би розвивалися події як в Узбекистані, так і сусідніх центральноазіатських державах", - додав Кокошкін.