Лідери ЄС домовилися про протівокрізісних заходи
Лідери країн Європейського союзу, які проводять дводенний саміт у Брюсселі, погодилися з необхідністю внести "обмежені зміни" до Лісабонського договору з метою створення постійного механізму антикризового управління в ЄС в цілому і в зоні євро зокрема, заявив голова Європейської ради Херман Ван Ромпей, передає BBC .
"Глави держав і урядів погодилися з необхідністю обмежених змін договору", - сказав президент Євроради.
Х.Ван Ромпей назвав досягненням саміту "важливі рішення щодо зміцнення стабільності єврозони". "Ми рекомендуємо потужний і переконливий постійно діючий механізм вирішення криз для підтримки фінансової стабільності всієї єврозони", - сказав він.
Також на саміті в Брюсселі було вирішено законодавчо наділити Євросоюз повноваженнями для спостереження за станом національних бюджетів. Як визнають європейські чиновники, в цьому році єврозона була близька до краху через відсутність подібних механізмів.
Німеччина хотіла б закріпити антикризові рішення шляхом внесення змін до Лісабонського договору, проте ряд інших країн ставляться до цієї ідеї прохолодно, пам'ятаючи про те, що прийняття договору йшло з великими труднощами і зайняло майже 10 років.
Нинішній тимчасовий фонд в 440 млрд євро, який був створений для надання допомоги Греції і підтримки євро, буде перетворено на постійний і призначений для потреб будь-яких країн ЄС.
В даний час в Лісабонському договорі, який служить аналогом конституції ЄС, є стаття, яка забороняє країнам-членам Євросоюзу надавати один одному таку допомогу. У цьому зв'язку канцлер Німеччини Ангела Меркель запропонувала це положення скасувати.
"Всі погодилися, що повинен бути постійний кризовий механізм, і всі погодилися, що формувати його повинні країни-члени ЄС, - заявила А.Меркель. - Тому всі згодні з тим, що потрібно внести обмежені зміни до договору".
Лісабонський договір став результатом складних переговорів. У деяких країнах, зокрема в Ірландії, яка страждає від важкого боргового тягаря, для ратифікації договору довелося проводити референдум - причому не один раз, в перший раз ірландці проголосували проти.
Також на саміті Німеччина, Франція і ще вісім країн підтримали пропозицію прем'єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона не збільшувати видатки бюджету ЄС на 5,9%.
Британський коаліційний уряд, очолюваний Д.Кемероном, пішов на жорстке скорочення національного бюджету і в цих умовах вважає пропозицію збільшити витрати Євросоюзу на 5,9% несвоєчасним. Д.Кемерон пропонував обмежитися збільшенням у 2,9%, що, втім, все одно обійдеться британським платникам податків приблизно в 435 млн фунтів стерлінгів (500 млн євро).
Згідно з новими правилами, Єврокомісія повинна буде попереджати уряди країн ЄС про спекулятивне зростання ринків, зокрема про "мильні бульбашки" на ринку нерухомості. Крім цього, ЄС зможе накладати великі штрафи на уряди, які занадто багато витрачають і занадто багато позичають.
Країни стежитимуть за бюджетами один одного, а ті, хто перевищить максимальний рівень боргу, передбачений європейським Пактом стабільності і зростання, - 60% ВВП, піддадуться поступово посилюються санкції.
Нагадаємо, 28 вересня повідомлялося, що міністрам фінансів країн Євросоюзу не вдалося домовитися про шляхи посилення пакту стабільності. Як заявив тоді Х.Ван Ромпей після зустрічі міністрів у Брюсселі, глави фінансових відомств країн ЄС в принципі згодні, що норми пакту стабільності повинні надалі дотримуватися більш жорстко.
Раніше 15 вересня канцлер Німеччини А.Меркель заявила, що Німеччина виступає за застосування більш жорстких санкцій до порушників пакту. За її словами, країни Євросоюзу повинні продемонструвати готовність перешкодити повторенню кризи в єврозоні.