Квятковський: ніколи не виправдовуюся, що програв через мандраж

Квятковський: ніколи не виправдовуюся, що програв через мандраж

Ставши найнесподіванішим серед борців-вільників учасником Олімпіади в Лондоні, львів’янин Андрій Квятковський автоматично став фігурантом скандалу. Через те, що на думку срібного призера Олімпіади-2008 Андрія Стадника, зайняв його місце в команді у ваговій категорії до 66 кг. Зрештою, то вже пройдений етап. Після Олімпіади, де Квятковський програв у стартовій сутичці казахстанцю Акжуреку Танатарову, Андрій переїхав до Києва і відтепер тренується у наставника національної збірної Руслана Савлохова. Перший результат – переконлива перемога на недавньому Кубку спілки вірмен України. З запитань про цей турнір кореспонт "Обозревателя" й розпочав бесіду з талановитим спортсменом.

- Андрію, зовні ви виграли досить преконливо. Так добре готові?

- Від чемпіонської боротьби враження завжди хороші. Я задоволений, що виграв. Маю до себе певні претензії, але, як би там не було, переможців не судять.

- Взагалі боротьба в столичному Палаці спорту вам вдається: торік була перемога на Київському міжнародному турнірі, зараз – успіх на Кубку спілки вірмен…

- Так воно і є. Можливо, все тому, що сюди приїжджає вболівати багато близьких для мене людей. Це певною мірою допомагає й стимулює. Окрім того, зараз і настрій хороший, і добре підійшов до змагань в плані фізичної готовності, нормально зігнав вагу. Якщо все так, як і має бути, то й на килимі є результат. Не можу сказати, що з кимось з суперників було надто важко. Сутички були нелегкі, але зіркових опонентів у мене також не було. Всі суперники були по силі, тому й всі сутички вийшли середнього рівня.

Видео дня

- Раз до турніру підійшли в доброму гуморі, то, певно, вже відійшли психологічно від Олімпіади?

- Майже відійшов. Намагаюся менше згадувати про ту сутичку з Танатаровим і швидше її забути. Попереду Ріо-2016 і зараз всі мої думки спрямовані туди.

- Руслан Савлохов сказав, що у зустрічі з Танатаровим вам не вистачило впевненості, що боролися надто скуто. Згодні?

- Не можу сказати, що сталося насправді. Був добре готовий, добре підійшов до змагань і гарно зігнав вагу. Але на килимі того, на що здатен, не продемонстрував.

- Може далася взнаки відсутність досвіду? Раніше ви не виступали навіть на чемпіонатах Європи…

- Ні, це не впиливає. На цій Олімпаді було стільки неподіванок у багатьох видах спорту, що такі виправдання виглядали б смішно. Скажімо, у дзюдо повигравали люди, які не брали участь ні на чемпіонатах світу, ні на чемпіонатах Європи, а вперше поїхали на Олімпіаду і здобули золото.

- Тобто, ви не схильні виправдовувати невдачі мандражем?

- Ні. Є відповідальність, а мандражу нема. Для мене це ж не перші змагання. Кожного місяця відбуваються різноманітні старти – турніри, чемпіонати й кубки України, тобто, є де боротися, набувати психологічної впевненості.

- А та катавасія навколо вашого включення в до складу олімпійської збірної якось вплинула? То ж не жарт, коли знаходишся в колективі, де половина людей підписала спрямованого проти тебе листа…

- Кожен спортсмен, який підписував те звернення, мені пояснював одне, а тренеру інше. Тренеру окремі кажуть, що ставили свій підпис не проти ньо, а проти мене, мені говорять навпаки. Та це їхня особиста справа. В мене також є думка про кожного.

- Але такі речі формують мікроклімат в колективі…

- Спілкуватися в команді є з ким. Є люди, які підтримують, які зі мною, і зроблять все необхідне, щоб я поїхав на Олімпійські ігри, чемпіонат світу чи Європи і в майбутньому.

- Кажете, що чекаєте Ріо-2016. Але Стадник наразі дуже вмотивований. Вам проти нього буде важко…

- Він нехай собі буде мотивований. В кожного спортсмена є мотивація. В мене теж.

- Ваша остання сутичка зі Стадником на Київському міжнародному турнірі в лютому завершилася переконливою перемогою суперника. Вважаєте, що вже подолали цю прірву?

- Кожна сутичка складається по-іншому. Сьогодні можна чисто програти, а завтра чисто виграти. Це спорт. Немає такого, що виграв сьогодні й через те на завтра можеш ґарантувати повторний успіх на 100 відсотків.

- Можна сказати, що в професійному плані ви виросли якраз на Стаднику?

- Ні. Бо я з ним особливо не готувався. Він приходив до нас в зал часто, я з ним тренувався у парі. Але то не була така робота, щоб я міг говорити, що на Андрієві виріс. Найперше дуже багато в плані спортивного зросту дають навчально-тренувальні збори зі збірною, які проходять в різних містах України.

- Прагнете боротися так само видовищно, як Стадник?

- Ми – борці різного складу. Я зовсім не такий видовищний, як Андрій. Стадник міг дуже видовищно виграти і дуже видовищно програти. В мене все йде трохи по-іншому.