Блог | "Три дні в п**дорезі - вся моя війна. Главне, щоб УБД зробили"

"УБД". Розповідь аватара

... Лиш тільки зайшли в село, кинули техніку посеред вулиці та порозбігалися шукати притулку в багатших домах. Кому пощастило - знайшли будинки з електрикою, телевізором та погребом, забитим продуктами.

Горілку знайшли на складі магазину. Довелось, правда, замок виламати, та й що з того? Сепарня ж всюди. Не збідніють.

Тим більш, людей в селі майже не лишилось.

Сепарів вибили з села десантники, земляки. Перебили та й постягали трупи в ярочок. Кому треба, хай закопує; а під носом щоб не смерділи.

Якийсь дурень поліз на купу понівечених, вже роздутих від спеки тіл. Але не прикопувати, не шукати рідню, а так. По кишенях пошарити, персні там, чи зуби золоті.

То нам не сподобалось. Вбивати не вбивали, а ноги прострелили. Щоб не бігав.

Він і не бігав. Впало, дурне, волати почало. Кров'ю стікати.

Майже до вечора стогнало. Вночі таки здохло.

А до ранку й пацани понапивалися. А що робити? Війна. А воювати не хочеться. Бо наїб@ло начальство. Казали, на полігон, на п'ятнадцять діб... А самі? С*ки! Закинули аж на Хер-сонщину! В поля! Без нормальної жрачки, без бабла! Даже форму не всім видали. Забрали "в партизани", загнали хрєн куда.

А знаєш що най-ху-же? Що мені їхні разборки на-ху-нада! Путін, ху.тін, яка разниця?

Короче. Стоїмо в селі. Хто хитріший, вже в машини напхали теликів, мікроволновок. Дома згодиться, тільки приникати треба, бо с*ка командири ви.¥обуються. Сваряться. Та шо вони мені зроблять? Виженуть з армії? То й дяка! Сам того хочу.

Хрєн вони мені що зроблять. Я за три місяці тут получив одну свою зарплату вдома. Добре хоть, кажуть, на фірмі зарплата зберігається, начисляють. Копійка буде. Даже якщо тут премії познімають. Тих сраних вісімсот гривень.

Проживу.

Читайте: "Бачу два тєла!": як сєпарня своїх "мочила"

Короче... Почали нас "крить". С*ка, накидали кожен день. "Гради" там, міномети. Ми з погріба не вилазили.

Ясєнь пєнь, техніки потрощили нашої, жуть. А що робити? "ОЗУ"шку в погріб не сховаєш.

А потім почалося найцікавіше. Сказала розвідка, що в лісі навпроти шість танчиків стоїть. Скоро на нас підуть.

Ротний, с*ка, втік в штаб.

"Ви тут наблюдайте, а я зганяю, взнаю що робить".

Бля, а нам шо робить? Ротний сказав, що кацапи як фашики, раніше 4-ї ранку не нападуть. До тогло часу він повернеться.

Х.¥й там! Серед ночі прибігає прапор, кричить:

"Хлопці! Вилазьте! Танки йдуть!"

С*ка, в час ночі поперли!

Короче, то була жуть... Спочатку накрили нас "градами", потім танчики зайшли. В"єбав танчик - нема хати! А там хлопці в погрібі... Там і лишились. А ми в нашу "ласточку", і по газам!

Хто, с*ка, каже, чого ми не відбивались, хай сам попробує!

Да, були в нас танчики. "ОЗУ"шки були. Та толку? Ті що не згоріли раніше від "Градів", зараз горіли від танчиків. А то такий розумний і каже чого ми не закопались, хай сам ямку лопатою викопає. Для ЗІЛа.

То ж мозолі! То ж горбатитися! Я їб@в, короче.

Короче, єлє втекли. Повна пі§да!

Шо ти навоюєш, автоматом проти танка? Нє, то не война! Валим додому, поки живі.

І не повернемось. Хай самоубійци воюють.

***

Короче, подруга... Я тобі розказав, як все було. Я повернувся до дітей, і то є щастя. На войну х*р більше піду. Хватить, навоювався. Три місяці по казармах, по полях. Три дні в пі§дорєзі. Вся моя война.

Ти, главне, порєшай шоб зробили мені всі бумаги на УБД. Я ж воював?

***

Ви скажіть, він же воював? Не зробивши за всю війну жодного пострілу. З першого дня не виконуючи наказів командирів, бо то не авторитети. Бухаючи та бунтуючи в казармах, продовжуючи то і в зоні АТО; не укріплюючи позицій на передовій... Не даючи відсіч, а віддавши на спал техніку, кинуту посеред вулиці... Покинувши бойові позиції в першому ж серйозному бою, тим самим оголивши фланг товаришам на інших позиціях. Не повернувшись на війну після відступу...

Заслуговують вони стояти в одному ряду з тими, хто повернувся, хто воював далі, хто захишав свою землю?

Вони отримали свої "УБД", зараз тим користуються і хизуються.

Хай то буде на їх совісті.

Ви згодні?