Блог | Незабутній Володимир Івасюк. Сьогодні йому б виповнилося 70 років
Вбитий московськими кагебістами за українську мову і пісню. ЛЮБИМО. ПАМ'ЯТАЄМО. ВОРОГІВ НЕ ПРОБАЧИМО.
Я не буду переказувати його біографію, перераховувати пісні. Мета моєї публікації – повернути столицю України до її місії бути столицею і в питаннях ПАМ’ЯТІ ВИДАТНИХ УКРАЇНЦІВ.
Володимир Івасюк -- засновник і класик української естрадної музики, талановитий композитор, автор невмирущих пісень, серед яких і "Червона Рута" -- ще один Гімн України, неофіційний. Пісенна візитна картка нашої держави.
Читайте: У Міністерстві освіти хочуть виховати з українських дітей московитів у лаптях та косоворотках
Але у Києві не буде великого концерту у Палаці Україна до цієї дати. А мав би бути. І гроші від нього мали б піти на підтримку наших захисників. Саме так зробив би Володимир Івасюк, коли б його не вбила московія. Думаю, про це мав би потурбуватись і міністр культури, і Софія Ротару, і українські композитори. Вважаю, що мали б щороку організовувати такі концерти. Або хоча б у ювілейні дати. Щоб розповідати молоді про ВЕЛИКОГО УКРАЇНЦЯ.
Чи було щось подібне раніше? Було. 4 березня 2004 року в Палаці Україна відбувся концерт до 55-річчя від дня народження Володимира Івасюка. Тоді Микола Мозговий запросив до участі лауреатів конкурсу молодих виконавців ім. Володимира Івасюка та відомих українських композиторів і виконавців. Тепер уже й його немає.
Читайте: Болгарія відмовилася від Євробачення: чому це не зробить Україна?
Що заважало цього року до 70-річчя ВЕЛИКОГО КОМПОЗИТОРА організувати такий концерт? У нас стільки переможців та учасників Голосу Країни – як молодих виконавців, так і дітей! Кращої нагоди годі й шукати, аби познайомити молодь з його творчістю і розповісти про музичного генія нашої епохи! Молодь любить і співає пісні Івасюка, але кожен це робить самостійно. А де держава, музична еліта країни, де міністерство культури? Активісти (один із них Іван Гонта) направляли до міністерства питання щодо заходів до ювілею композитора, та отримали відповідь, що то не їх робота.
Читайте: Підсрачник чи дуля з маком для ''какаразніца''
До речі, чомусь Київський театр поезії та пісні проводив вечір пам’яті Володимира Висоцького у Будинку офіцерів у січні цього року. А до ювілею Івасюка у столиці нічого не чути…
Все це ще не пізно виправити. І зробити концерт у Палаці Україна цього року у проміжок часу до 22 травня, бо саме 22 травня виповниться 40 років з того пекельного дня, коли УКРАЇНЦІ попрощалися з Володимиром Івасюком. 22 травня 1979 року українці з усієї України їхали до Львова, аби провести в останню путь Великого українського композитора. Комуністична влада перешкоджала людям. Похорон Івасюка фактично став бунтом проти свавілля влади.
"Люди збурились, коли до будинку Володі приїхала машина від консерваторії, "ЗІЛ", з бортами. Чув, як люди говорили: "Ми його на руках понесемо", – пригадує день 22 травня 1979 року друг, шваґро Володимира Івасюка, фотограф Любомир Криса.
Планувалося, що портрет Івасюка у похоронній процесії нестиме Софія Ротару, та вона не приїхала. Нести портрет доручили студентці медінституту, дочці художника Володимира Патика. У поставі юної дівчини у чорній борщівській сорочці – не тільки скорбота і біль, але й відвага і непокора, бо Івасюка вбили московські кагебісти.
Читайте: Не знаєш мови – сиди вдома!
Кожного разу, коли про це думаю, читаю, чи пишу - серце розривається від болю, гніву і ненависті. Ненавиджу московських вбивць українського народу. Люто ненавиджу.
І кожного разу в такі хвилини хочу сказати кожному українцеві:"Та тільки через це вбивство Івасюка ви мали б перестати говорити московською! Якщо ви українці! Кадебісти московські вбивали за українську мову та пісню, а ви й досі послуговуєтеся в Україні мовою вбивць! Якщо серця не маєте, то хоча б мізки вмикайте!
ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ ЦЕ ВБИВСТВО ІВАСЮКА, ВИ МАЛИ Б ПЕРЕСТАТИ ГОВОРИТИ МОСКОВСЬКОЮ. ЯКЩО ВИ УКРАЇНЦІ!
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...