Блог | Поездка в экзотическую страну вызвала воспаление щитовидной железы: причины
Коли сильне запалення щитоподібної залози з’явилось після поїздки в екзотичну країну або яка екзотична їжа може призвести до запалення щитовидної залози.
Попередня історія номер 59 також була про аутоімунний тиреоїдит і викликала багато цікавих запитань та коментарів.
Я пообіцяв що напишу ще кілька історій на тему запалення щитоподібної залози.
Розумію, що це мої особисті спостереження та проста аналітика подій, оцінка динаміки аналізів та Узд, але хтось мусить проводити спроби пошуку причин захворювання, бо як на мене ми лікарі давно перестали цим займатись і звикли до симптоматичного пожиттєвого лікування пацієнтів, що не дає їм надії на виздоровлення.
Нагадаю, що причини аутоімунного тиреоїдиту досі офіційно немає, тому ми називаємо 100 різних варіантів, але вплинути на перебіг захворювання ми практично не можемо, якщо не знаємо його причини.
Попередня історія була про бактерію, яка може з їжею потрапити у кишківник, спричинити запалення у тонкому і товстому кишківнику, а тоді порушити мікробіом у кишківнику і призвести до атаки нашим організмом цієї бактерії, що може призвести до появи різних білків, які потрапляють у різні органи і можуть викликати їх запалення і зокрема теоретично й запалення щитоподібної залози маркером, якого є поява антитіл до тиреопероксидази або простіше анти-ТПО.
Запалення щитовидної залози у такому разі найчастіше призводить до зниження її функції - гіпотиреозу та потребує пожиттєвої замісної терапії левотироксином (гормоном).
Подібна ситуація виникає тоді коли у пацієнта з‘являються у крові білки - антитіла до тиреоглобуліну, які атакують тиреоглобулін (основний білок з якого синтезуються гормони щитоподібної залози).
Друга назва анти-ТГ.
Тобто наш організм починає атакувати власний будівельний матеріал для утворення гормонів і ми отримуємо як наслідок зниження функції залози.
В свою чергу зниження функції щитовидної залози гіпотиреоз викликає такі симптоми:
1. Загальні симптоми: збільшення маси тіла, загальна слабкість, втомлюваність і зниження переносимості фізичного навантаження, сонливість, загальна загальмованість (психомоторна і мовна), відчуття холоду, мерзлякуватість.
2. Шкірні зміни: шкіра суха, холодна, бліда, з жовтуватим відтінком, знижена пітливість, гіперкератоз епідермісу, напр., на ліктях; підшкірний набряк (т. зв. мікседема), що є причиною типових грубих рис обличчя, характерного набряку повік і кистей рук; сухе, ламке, рідке волосся, іноді — втрата брів.
3. Порушення з боку серцево-судинної системи: брадикардія, ослаблення пульсу, приглушені тони серця; збільшення серцевої тіні; низький артеріальний тиск, рідше — гіпертензія.
4. Порушення з боку дихальної системи: хрипкий, глухий голос (потовщення голосових зв’язок, збільшення язика); зменшення глибини і частоти дихання; симптоми запалення верхніх дихальних шляхів, або у тяжких випадках — симптоми дихальної недостатності.
5. Порушення з боку травної системи: хронічний закреп, у тяжких випадках — непрохідність кишківника; асцит (при запущеній хворобі; як правило, рідина також з’являється у порожнині перикарду і плевральній порожнині).
6. Порушення з боку сечовидільній системі: зменшене виділення води (сповільнення ниркової фільтрації має суттєве значення з огляду на ризик водної інтоксикації); ці зміни не є істотними, якщо не проявляються видимі набряки.
7. Порушення з боку нервової системи: мононейропатії (напр., карпальний тунельний синдром), парестезії, слабкість рефлексів, іноді — ослаблення слуху.
8. Порушенняз боку опорно-рухового апарату: м'язова слабкість і швидка втомлюваність, загальмованість рухів, м’язові судоми, міалгії; набряк суглобів, особливо колінних (потовщення синовіальної оболонки та ексудат).
9. Порушення з боку репродуктивної системи: у жінок — порушення менструального циклу (скорочення тривалості циклу, рясні менструації), непліддя, невиношування вагітності; у чоловіків — зниження лібідо та іноді еректильна дисфункція.
10. Психічні розлади: зниження здатності до концентрації уваги, погіршення пам'яті, субклінічна або явна депресія, емоційна нестійкість, іноді — симптоми маніакально-депресивного синдрому або параноїдального психозу; у найтяжчих випадках — деменція і кома.
А тепер після такого грунтовного пояснення я би хотів почати історію, яка тривала багато років, але в один момент ми отримали несподіваний перебіг хвороби та неочікувані результати аналізів.
У нашу клініку 7 років тому звернулась пацієнтка 55 років на профілактичне обстеження зі скаргами на загальну втому та набір ваги.
Після комплексного обстеження лабораторного, УЗД та консультацій кількох фахівців їй було встановлено діагноз аутоімунний тиреоїдит, субклінічний гіпотиреоз.
При лабораторному обстеженні у неї був виявлений вищий показник анти -ТГ 65 одиниць, анти ТПО, антитіла до рецепторів ТТГ, і сам ТТГ (тиреотропний гормон) були в нормі, як і більшість загальноклінічних аналізів включаючи загальний аналіз крові, сечі та біохімічний аналіз крові.
Єдине, що у загальному аналізі крові був вищий показник еозинофілів у процентах (8%) і був незначно піднятий онкомаркер СА 15-3 (40 одиниць), що часто трапляється при фібрознокистозній мастопатії.
Пацієнтка також доздала аналіз крові на паразити і ми нажаль отримали від‘ємний результат на 8 видів паразитів. Зараз ми вже виконуємо аналіз на 9 видів, що також буде важливим для аналізу цього медичного кейсу.
Не знайшовши явної причини відхилень у аналізах, а також провівши Узд грудних залоз та щитоподібної залози лікарі встановили діагноз - аутоімунний тиреоїдит, субклінічний гіпотиреоз, фібрознокистозна мастопатія.
Жодних ліків окрім корекції харчування та способу життя не було рекомендовано, а також була рекомендація динамічного спостереження.
Через 3 місяці наша героїня звернулась на повторне профілактичне обстеження.
Цікавим був факт того, що еозинофіли та анти ТГ залишались на цьому ж рівні, а от ТТГ піднявся до 6 одиниць, що свідчить про зниження функції щитовидної залози.
Лікар ендокринолог призначила приймати пацієнтці левотироксин у дозі 25 мг щодня.
Через три місяці ми повторили аналізи, але ТТГ залишалось високим і навіть піднялось до 10 одиниць на фоні прийому гормону, анти ТГ залишались 60 одиниць (норма до 35), еозинофіли доречі також залишались високими.
Лікар вирішила призначити левотироксин в дозі 50 мг на добу.
Але стан пацієнтки не покращувався нажаль.
Виконавши повторні аналізи на фоні прийому 50 мг левотироксину ми побачили незначне зниження ТТГ до 6 одиниць, що спонукало лікаря збільшити дозу гормону до 75 мг!
Через місяць після зміни дози ліків ТТГ опустилось до 3,5, але клінічно пацієнтка відчувала тепер зміни симптомів від гіпотиреозу до гіпертиреозу хвилеподібно.
Ми разом з лікарем та пацієнткою обговорили спробу призначення курсу протипаразитарної терапії враховуючи наявність еозинофілів вище норми у загальному аналізі крові.
Вона погодилась прийняти не тривалий курс традиційних протипаразитарних ліків.
Після курсу лікування ми отримали цікавий результат - зниження еозинофілів до 6% у загальному аналізі крові, зниження ТТГ до 1,2 та зменшення анти ТГ до 45 одиниць.
Печінкові та ниркові проби у нашої героїні також були в межах норми, окрім сечової кислоти, яка піднялась до 360 одиниць (норма для жінок 339).
Пояснивши, яку дієту потрібно дотримуватись для того щоб знизити сечову кислоту та призначивши ліки для зниження сечової кислоти вже за кілька тижнів цей показник прийшов до норми.
Також було вирішено зменшити дозу левотироксину до 50 одиниць і відслідкувати ТТГ через 1 місяць.
Отримавши такий хоч не ідеальний, але хороший результат по лабораторних аналізах на консиліумі ми разом вирішили повторити курс протипаразитарної терапії, як попереднього разу.
Через місяць після прийому ліків ми повторили аналізи знову і отримали ТТГ 1.1 од., анти ТГ 25 одиниць (що є нормою), а також СА 15-3 знизилось до 20 одиниць, а печінкові та ниркові проби були в нормі, еозинофіли знизились до 4% в загальному аналізі крові.
Окрім того ми повторили Узд щитоподібної залози та грудних залоз і були здивовані тим, що мастопатія та тиреоїдит виглядали зовсім інакше, а структура цих органів, які ми обстежували практично почала повертатись до норми.
Було прийняте рішення знизити дозу левотироксину до 25 мг (нагадую, що доза уже була раніше 75 мг щоденно).
Стан пацієнтки був задовільним і вона навіть почала займатись танцями та практикувати нордичну хотьбу.
Але це як Ви зрозуміли ще не кінець історії...
А тільки частина, яку доречі можна публікувати окремо!
Але я обіцяв інтригу, тому продовжую далі розповідь.
Такий стан пацієнтки тривав кілька років, кожні пів року ми виконували контрольні аналізи і ТТГ та анти ТГ, анти ТПО і антитіла до рецепторів ТТГ були нормі, еозинофіли не перевищували 4%, а загальний стан був задовільним.
Свій день народження 60 років вона вирішила відсв‘яткувати у екзотичній країні у Азії.
Увесь відпочинок був чудовим та не потребував жодного втручання медиків.
Але після повернення пацієнтка відчула, що у неї з‘явилась загальна втома та почали набрякати ноги.
Ми повторили аналізи і отримали знову підняття еозинофілів до 8% у загальному аналізі крові, ТТГ піднялось знову до 10 одиниць, а анти ТГ взлетіло до 800 одиниць!!!
На Узд ми знову побачили посилення кровоплину у щитовидній залозі, що є непрямою ознакою загострення аутоімунного тиреоїдиту.
Нам довелось знову збільшити дозу левотироксину до 50 мг на добу, але стан пацієнтки не покращувався.
Ми почали збирати детальний анамнез, щоб спробувати з‘ясувати причину таких змін.
Враховуючи те що країна перебування була екзотична і у пацієнтки відмічались незначні порушення травлення та незначний біль в животі, який періодично з‘являвся, а також появу еозинофілів у крові ми вирішили повторити аналіз на паразити.
Цього разу ми виконали аналіз на 9 паразитів, один з них ми як раз почали виконувати кілька місяців тому.
І тут ми отримали результат...
У пацієнтки спрацювали сумарні антитіла до анізакід.
Це паразитоз, який передається через рибу (переважно морську, зокрема і оселедця, кальмари, каракатиці і ще 160 видів риби).
Виявилось, що наша героїня в ресторані готелю увесь відпочинок дегустувала суші з сирої риби!
Лікарями було прийнято рішення призначити протипаразитарне лікування та зробити контрольне обстеження після лікування.
Пацієнтка перенесла лікування без жодних побічних дій ліків.
Через 2 тижні у аналізах ми отримали зниження анти ТГ до 400 одиниць, зниження еозинофілів до 5%, а також зниження ТТГ до 2 одиниць.
Враховуючи позитивну динаміку лікування та нормальні печінкові та ниркові проби було запропоновано пацієнтці повторити курс протипаразитарної терапії.
І знову після прийому ліків уже через 1 місяць ми отримали ТТГ 1,2 од., анти ТГ 220 од, еозинофіли стали 3,5%.
Дозу левотироксину було знижено знову до 25 мг, а стан пацієнтки задовільний, хоча ми розуміємо, що анти ТГ поки ще не прийшов в норму.
Історія триває і я напишу в моїх наступних постах інформацію чи саме анти ТГ повернеться до норми, як на початку історії.
Ось такий цікавий медичний випадок я вирішив описати враховуючи те що двічі протипаразитарне лікування призводило до покращення загального стану пацієнтки та результатів аналізів та Узд.
Багато хто дорікне мені, що ця історія не є доказаним фактом і потребує більш детального вивчення, тому я почав відслідковувати пацієнтів з високим показником анти ТГ і в подальшому думаю отримаю більше переконливих даних за те що ймовірною причиною аутоімунного тиреоїдиту з наявністю високих титрів анти ТГ може бути паразитоз.
P.S. Звичайно, що враховуючи попередній досвід та розуміння взаємозв‘язку з ієрсініозом та аутоімунним тиреоїдитом, який намагались встановити японські вчені я не отримав переконливих даних, що наявність цієї бактерії може спричиняти підйом анти ТГ, окрім того ми виконували біочіп ієрсіній пацієнтці для дифдіагностики болю в суглобах і тест виявився негативним.
Тому схиляюсь до думки, що деякі паразитози такі як анізакіда, які потрапляють у наш організм при вживанні сирої риби теоретично можуть стати причиною аутоімунного тиреоїдиту при якому різко збільшується кількість анти ТГ, що в майбутньому призводить до зниження функції щитоподібної залози.
Тому бажаю усім ретельно думати перед тим, як вживати їжу, яка може бути причиною розбалансування у Вашому організмі і щороку проходити профілактичні обстеження для того щоб діагностувати зміни до того, як вони затянуть Вас у складний медичний квест.
Усім рекомендація - не їжте термічно не оброблену рибу.
Дуже простою є процедура Узд щитовидної залози, яку можна легко і швидко проходити кожні 6 місяців і якщо лікарі зафіксують зміни рекомендую здати як мінімум аналіз крові на ТТГ, анти ТПО, анти ТГ, антитіла до рецепторів ТТГ.
