Ось воно найбільше іспитаніє для найгрішнішого чєловєка

Ось воно найбільше іспитаніє для найгрішнішого чєловєка

Дядя Вася - рекламний гєній

Я навіть ніколи не мріяла приложицця своєю головою і мягким мєстом, тоість усідчівостю, до реклами. Але світ реклами маленького чарівного міста явно мріяв про мене, і тому знайшов мене даже у напіврозваленому будинку культури під купою перебитих мікрофонних шнурів.

- Драсті, а це тут обявлєнія записують? - у навстіж відчинені двері протиснулася велика червона голова місцевого генія предприніматєльскої думки, зятя начальніци налогової.

Видео дня

- Драсті, мене звати Вася, так цей, я в бухгалтерії був, всьо оплатив і мене послали сюда.

- Раз послали, знач послали, - я дружелюбно розкинула руки, в одній руці був паяльнік, а в другій плоскогубці.

Вася починав бізнес іще в девяності і тому неправильно пойняв мій дружній жест, вспотів і позадкував до дверей.

-Та шо ви так сразу. Я цей, я тіки об’явлєніє, шоб на базарі крутить. Я вам доплачу скоко там скажете. Воно коротке. Рекламний ролік. Там тексту всього на одну сторінку.

В руках у нього дрижала квитанція про оплату виготовлення аудіо-оголошення і текст… реклами, 10 шрифтом... на одну сторінку. В тексті йшлося, шо магазін шикарного білля Трусарді, який розташований у вагончику номер 8 на базарі продає дуже красіві, труси, ліфчики, майки, колготи і подштанніки. І там детальні описи трусів і майок. Я звичайно запропонувала скоротити те все якось хоч трошки, но властєін Трусарді настаював на детальному описі трусів "міранда" і майок "Оскар".

Ось воно найбільше іспитаніє для найгрішнішого чєловєка.

Вобщим начитувала я різними голосами і на різний манєр те полотніще – тиждень, потім змонтувала і віддала заказчику. Заказчик слухав, восхіщався, приніс мені подарок і щасливий пішов.

Через три дні велика червона голова знову увірвалась в мою жизнь. Голова нєрвнічала, бігала по кабінету і кричала, "ти слішком довго читаєш, мені жінка сказала, шо це не то. Нада покароче".

Ще тиждень я коротила і читала, коротила і читала, і от нарешті докоротилася до канонічних 20 секунд. Я аж пишалася собою.

Дядя Вася Трусарді приніс іще один подарок, низько кланявся і люто восхіщався роботою.

Пройшло три дні, мені перестали сниться труси і майки. І от в дверях знову велика червона голова.

- Шось слішком коротке. Це не сірйозно. Рібята кажуть шо нада шоб подовше, бо так не сірйозно.

Ще тиждень я переписувала подовше. На мою думку 40 секунд мали його влаштувать. Заказчік кивав головою, тішився і дарив подарок. Ще через тиждень його червона велика голова знову стриміла у мене в дверях. Я вже навіть не перепитувала.

- Вобщим, нада шоб в голосі больше сексу.

Фразу "Магазин Трусарді – найкращі речі для красивого тіла" я читала голосом усіх порноактрис. Заказчик тішився і дякував. Ще через тиждень він сказав шо тіряє клієнта і нада записать по руськи. Порноактріси говорили вже російською. Ще через тиждень дядя Вася сказав шо нада начитать сірйозно, бо дірєктор базара, запрітив цю парнуху крутить. І Фраза "Магазин трусарді" зазвучала голосом прокурора, вчительки німецької мови, медсестри в реєстратурі і тещі.

Іноді я думала, шо замовник должен був би відкрити десь комнату щоб тримати всю колекцію варіацій на тему трусарді.

Ще через тиждень червона голова стриміла в дверях і просила дописати слово.

"Нада вєсєлєє", "поздрав заодно женщін з восьмим марта", "Скажи там десь шо всім Свєтам знижка, бо в моєї жінки дєнь рождєнья", "нада сказать шо товар возврату не подлєжить", "а можеш начитать тіпа ти под водой?".

Через кілька місяців, я вже боялася на базарі сала купить і говорила у воротнік, бо моїм голосом на всякий манєр славословили труси цілий день, 6 днів на тиждень.

І от я пішла з будинку культури, мір реклами мене пережував і виплюнув. Працюю на телестудії, і в якийсь момент, відкриваються двері мого кабінету і червона велика голова каже "Мені б цей, рекламу снять"…

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.