УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Блог | Коронавірус, демократія та права людини

Коронавірус, демократія та права людини

Чому пророцтва про крах лібералізму є перебільшеними

Пандемія COVID-19 змусила більшість держав світу застосувати безпрецедентні заходи для боротьби з вірусом. Закриття кордонів, тотальний карантин, блокування міст та регіонів, відслідковування пересувань людини за допомогою сучасних технологій, каральні заходи за недотримання режиму ізоляції. Якби ще вчора хтось наважився все це спрогнозувати, то був би піднятий насміх. Але тепер це реальність, в якій деякий час нам доведеться жити.

Скептики та песимісти вже поспішили оголосити про смерть ліберальної демократії та концепції прав людини, які, мовляв, не витримають тесту на коронавірус й будуть ним знищені. Тобто у держави з’явиться спокуса всі ці тимчасові заходи безпеки зробити постійними, або ж залишити в дії деякі їх елементи. Пророкують трансформацію демократичних держав у цифрові диктатури, де кожен крок людини й навіть його думки будуть контролюватись.

Коронавірус, демократія та права людини

На це маю кілька контраргументів. По-перше, екстремальні ситуації потребують екстраординарних заходів. Супердемократична Великобританія в часи Другої світової війни діяла за законами військового часу і за зраду, саботаж та нехлюйство карала нещадно. Але вона не стала диктатурою, а лідер, який привів її до перемоги – Вінстон Черчилль – під кінець війни навіть поступився кріслом прем’єра іншій людині після демократичних виборів. Тобто якщо принципи та цінності демократії закорінені в суспільстві, воно повертається до них після ліквідації загрози, бо сприймає це як норму.

По-друге, нові технології - це лише інструменти і самі по собі не є передумовою диктатур. В 30-х роках ХХ століття радіо здійснило інформаційну революцію в світі. Але в Німеччині воно слугувало нацистській ідеології та утверджувало культ вождя, а в США, Великобританії та Франції дуже органічно вписалося в архітектуру демократії. Там де влада незмінна у неї завжди є спокуса за допомогою інновацій тотально контролювати людей. Там, де вона залежна від волевиявлення громадян, змушена рахуватись з громадською думкою. Вотергейт неможливо уявити в СРСР, де не було виборів, але у США спроба слідкувати за політичними опонентами завершилась для 37-го президента Сполучених Штатів крахом кар’єри.

По-третє, перші враження щодо формування стійких закритих локальних спільнот на зміну глобальному світу можуть бути хибними. Мабуть, всі читали фантастику, де на Землю нападають інопланетяни, а весь світ об’єднується, аби їм протистояти. Зараз якраз цей варіант, тільки замість прибульців маємо агресивний вбивчий вірус. І побороти його не вдасться в своїй "хаті з краю", навіть якщо законопатити всі вікна й відгородитися двохметровим парканом. Лише сума наукових знань та світового інтелекту помноженого на сучасні медичні технології здатні обеззброїти ворога. А це означає, що клаптиковий світ, де кожен сам за себе - лише первинна шокова реакція і міжнародне співробітництво та обмін обов’язково відновляться.

Тому апокаліптичні картини в стилі Оруела дещо надумані. Демократичний світ надто довго будував систему народовладдя, поваги до прав людини, пройшов заради цього дві світові та Холодну війни, аби в один момент відмовитись від цього. Змінність влади, конкуренція еліт та потужний громадський сектор – це ті запобіжники, які не дадуть самознищитись світовій демократії.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...