Блог | Как говорить с детьми о людях с инвалидностью

Мы сейчас постоянно встречаем людей на колесных креслах и с протезами. Если это военный и мы встречаемся взглядом, я спокойно смотрю в глаза, прикладываю руку к сердцу и чуть-чуть склоняю голову в знак благодарности. И учу этому дочь. Нам важно говорить с детьми о том, как обращаться с людьми с инвалидностью. Чтобы они не испытывали чрезмерного внимания, а чувствовали наше уважение.

Далее текст на языке оригинала.

– Це потрібно робити ДО того, як діти будуть проявляти цікавість.

– Потрібно самим усвідомити свої почуття – тоді ми зможемо допомогти їх усвідомити дитині. Нормально і дорослим відчувати страх та біль. І не знати, як реагувати.

– Для дитини до 7 років природно питати про щось вголос, бути безпосереднім в реакціях. Насправді краще, якщо діти нас запитають про те, що для них незрозуміло. Але важливо, щоб це було не в присутності людини, якої це стосується. Тому краще говорити заздалегідь.

– Нещодавно в розмові з дівчинкою 4 років я наводила не дуже коректний приклад, але зрозумілий для дитини. Питала, чи бувало таке, що з її улюбленою лялькою відбувалось щось сумне. І вона дуже хотіла її врятувати і полікувати. І замість втраченої ніжки чи ручки брала деталі, що залишились від інших ляльок. Людям, які втратили кінцівки від хвороби, аварії чи війни - допомагають протези - спеціально для них розроблені засоби, що можуть замінити руку чи ногу.

Під час війни багато людей втратили кінцівки. Це боляче і страшно, і людині потрібно вчитись заново ходити, рухатись. Вчитись тому, що вона раніше вміла, а можливо, коли вона повертається додому, змінювати життя, наприклад, міняти професію. І їй потрібно багато сил та мужності і підтримки, щоб це зробити. Для того, щоб люди могли знов бути рухомими, винайшли спеціальні засоби – вони називаються протези. Протези бувають дуже різними. На деяких можна танцювати, бігати, стрибати і навіть відчути доторки. (Я показувала фотографії)

Іноді люди з інвалідністю (ми одразу називаємо саме так) пересуваються на кріслах колісних. Уяви, як їм може бути незручно підійматись в ліфті, заходити в транспорт та магазини. І нам потрібно зробити наші дороги та міста такими, щоб всім було комфортно.

Коли ми зустрічаємо когось, хто виглядає для нас незвично, нам хочеться його роздивитись. Але для самої людини це може бути неприємно. Тому намагайся поводитись природно. Перед тобою людина. Незвично – не означає небезпечно чи погано.

Якщо ми бачимо людину – воїна – з протезом чи на кріслі, ми можемо виказати йому вдячність – сказати дякую, чи прикласти руку до серця.

Зараз ми можемо зустрічати багато людей без кінцівок. Дорослих та дітей. І їм важливо відчувати нашу підтримку. Як ми можемо це зробити? (Важливо долучити дитину до роздумів)

Якщо у тебе будуть питання – став мені, будь ласка.

Що нам може допомогти ввести дитину в цю тему:

– ПУМ (на фото) – герой Іскорка на кріслі колісному з театру суперсил (це проєкт UNICEF Ukraine з ляльковим театром, сценаріями, казками та в майбутньому мультфільмами). Можна подивитись тут чи тут #іскоркисуперсил.

– Герой терапевтичної книги Tania Stus "Таємні історії маленьких та великих Перемог" – в одній з глав "Історія, яку розповів біль". Головні герої – військовий і його "біль".

– "Чи легко жити циклопам" Олександра Шатохіна. Дуже добра "інклюзивна" книжка.

– "Кожна грудочка землі" – Ольга Войтенко. – Батько головної героїні повертається після поранення на війні додому. І вчиться заново ходити на протезах (а потім бере участь в змаганнях з бігу).

– "Різдвозавр" - Том Флетчер (головний герой Віл'ям на кріслі колісному).

Я не читала сама, але мені дуже радили книжку "Світ без меж" - Анастасія Степула. Книга для дітей та дорослих про різноманіття та рівність.

– Герой мультсеріалу "Вулиця сезам".

– Герой 7 сезону "Щенячого Патруля"

– Герой мультсеріалу "Мопсики-приятелі".

– Мультфільми серії "Як приборкати дракона" (головний герой Іікінг з протезом ноги та Беззубик з протезом на частині хвоста. Стали вожаками для людей та драконів).

– Мультфільм "В пошуках Немо" (головний герой – рибка Немо народився з маленьким плавничком).

– Короткометражний мультфільм Скарлетт (про дівчину, у якої після хвороби було ампутовано ніжку. І яка знов почала танцювати і стала допомагати іншим).

– Короткометражний мультфільм "Подарунок". Про те, як мама подарувала синові песика з трьома лапками. І як песик зміг допомогти хлопцю.

– Короткометражний фільм (12+) "Цирк метеликів", 2009 рік. Головну роль там грає Нік Вуйчич.