Блог | Груз-200 в Крым: жители полуострова гибнут в рядах российской армии

Журналисты проекта "Крым.Реалии" обнародовали базу данных идентифицированных крымчан, погибших в войне России против Украины. Все мы понимаем, что это те данные, которые удалось собрать, – на самом деле количество погибших может быть заметно больше, ведь Москва пытается скрыть цифры своих потерь, пишет Виталий Портников для "Крым. Реалии".

Далее текст на языке оригинала.

Але вражає не лише сама цифра – ясно, що таку статистику можна сьогодні оприлюднити щодо кожного російського регіону, щодо кожної окупованої території. Важливо й те, що кримчани виявилися не лише учасниками агресивної війни, а й жертвами окупації.

2014 року Росія прийшла до Криму з гаслами "захисту" місцевого населення від українського Майдану, від прагнення його учасників розірвати зв'язки з імперією, що деградує. Жителям регіону обіцяли безпеку та мирне майбутнє, а в результаті перетворили колишню "всесоюзну оздоровницю" на всеросійський плацдарм нападу на Україну. І тепер над кримськими пляжами літають уламки ракет, а жителі півострова гинуть у лавах загарбницької армії, борючись із власними співвітчизниками. Для них – на відміну від інших росіян – це дійсно братовбивча війна.

Зараз багато хто починає розуміти, що деокупація територій – не така вже й проста задача для української армії та держави, що розраховувати на швидке відновлення територіальної цілісності України не варто. Але це констатація фактів, пов'язана з пошуком шляхів виживання самої Української держави в умовах, коли головним завданням Кремля залишається її демонтаж.

Для жителів Криму та інших окупованих територій України продовження окупації – це доля. Це нова мобілізація для участі в агресивних війнах – хто знає, які цілі перед своєю армією завтра поставить Володимир Путін? Це продовження мілітаризації Криму та збереження за півостровом функції "плацдарму" для нападів – причому аж ніяк не лише на Україну. Це продовження ізоляції та деградації: разом із Росією деградуватиме і Крим. А його жителям – навіть якщо припустити, що згодом територіальну цілісність України буде відновлено – десятиліття такого життя не так просто буде компенсувати.

Але тільки тисячі жителів Криму, які не повернулися з війни російських окупантів, так ніколи і не дізнаються, які зміни відбудуться. Їхня доля залишиться скорботним нагадуванням про те, що будь-яка окупація – це не гасла й обіцянки, а насамперед – зламані людські долі.