Деревообработчики записали обращение по развитию деревообрабатывающей промышленности Украины
Руководители общественных объединений предприятий деревообрабатывающей промышленности направили обращение к председателю Комитета по вопросам экономического развития Наталусы Д.А., председателя Комитета экологической политики и природопользования Бондаренко А.В., а также главы Комитета по вопросам аграрной и земельной политики Сольского М.Т. по вопросу формирования законодательной базы для создания условий развития деревообрабатывающей промышленности Украины.
Под документом подписались президент ассоциации "Мебельдеревпром" Юрий Медведев, председатель общественного союза "Ассоциация деревообработчиков Закарпатья" Александр Мунтянов, председатель общественной организации "Ассоциация деревообработчиков и лесозаготовителей Львовщины" Николай Когут, председатель ОО "Ассоциация деревообработчиков Подолья" Александр Бацюра, руководитель ЕТС "УТЕС-СИСТЕМ "Даниил Маландий.
Ниже приводим полный текст обращения:
"Засвідчуємо Вам свою повагу і звертаємося з питання формування законодавчої бази для створення умов розвитку деревообробної промисловості України.
Зважаючи на те, що учасниками Асоціацій, які ми представляємо, є підприємства, що здійснюють переважно глибоку переробку деревини й використовують щорічно більше ніж половину обсягу заготовленої деревини різних сортиментів, забезпечують зайнятість населення та надходження до бюджетів усіх рівнів, заявляємо про своє право бути почутими до ухвалення законопроєкту, від якого залежить розвиток як лісового господарства, так і деревообробної та суміжних галузей промисловості.
Підприємства Асоціацій зацікавлені у створенні законодавчо врегульованих умов функціонування ринку деревини в Україні та існуванні притомних правил торгівлі деревиною.
З цією метою ми у складі робочої групи з розроблення проєкту закону України "Про ринок деревини", утвореної Держлісагентством, брали активну участь у напрацюванні законодавчих ініціатив для створення та розвитку прозорого ринку деревини в Україні. Наші пропозиції знайшли відображення в законопроєкті, внесеному народним депутатом України Матусевичем О.Б. (р.н. 4197 від 07.10.2020).
Зазначеним законопроєктом передбачається створення порядку регулювання ринку деревини шляхом закріплення на законодавчому рівні правил реалізації деревини для першочергового забезпечення потреб національних товаровиробників у лісоматеріалах, які передбачають різні способи продажу, що застосовуються в європейських країнах. Зокрема, це оферта, аукціонний продаж, роздрібна торгівля.
Велике значення для розвитку підприємств деревообробної промисловості має передбачена проєктом закону норма щодо формування конкурентного середовища на ринку шляхом реструктуризації держлісгоспів з відокремленням їх деревообробних підрозділів та їх участі в купівлі деревини на загальних засадах.
Ще раз наголошуємо на зацікавленості створення прозорого ринку деревини та невиснажливості лісокористування, адже деревообробникам сировина потрібна не лише сьогодні, а постійно і стабільно.
Ми за наведення порядку на ринку деревини, бо від цього залежить розвиток як кожного деревообробного підприємства, так і галузі загалом. Однак ми наполягаємо, що ухвалені рішення повинні відповідати чинному законодавству.
У цьому плані альтернативний законопроєкт, внесений групою народних депутатів (р.н. 4197-1 від 26.10.2020), містить масу порушень.
Не вдаючись до редакційного редагування, наголошуємо на такому:
1. Норми, закладені в законопроєкті 4197-1, не узгоджуються з нормами Господарського кодексу та інших законів, згідно з якими власник продукції самостійно вирішує, як нею (деревина – це продукція держлісгоспів) розпоряджатися (кому, де і яким способом продати). Оскільки Господарський кодекс є законодавчим актом вищої юридичної сили, регулює діяльність усіх галузей економіки, законопроєкти, що розробляються для окремих галузей, повинні з ним узгоджуватися.
Запропонованим законопроєктом постійних лісокористувачів, власників лісів зобов'язують, власне, примушують продавати продукцію, яка належить їм за законом, з використанням єдиної ЕТС. Це є незаконним втручанням у господарські відносини.
Вважаємо, що цього вже досить для відхилення законопроєкту.
Водночас наводимо ще низку суттєвих зауважень.
2. Законопроєктом передбачено, що адміністратора ЕТС та технічного адміністратора призначає Кабінет Міністрів України за пропозицією Міндовкілля. Ця норма містить корупційні ризики, оскільки передбачає вплив людського фактора, і зрозуміло кого запропонує Міндовкілля, враховуючи постанову КМУ №1178 та ініціативи щодо змін до неї.
3. У ст. 3 серед іншого зазначено, що "дія цього Закону також може поширюватися на учасників ринку деревини щодо лісів, які перебувають у приватній власності…", тобто закладена рекомендаційна норма. Навряд чи це прийнятно в законодавчому акті.
4. Стаття 12 законопроєкту передбачає, що продаж деревини "…здійснюється тільки шляхом проведення електронних аукціонів та на умовах оферти в ЕТС…"крім окремих випадків продажу (нацбезпека, публічні закупівлі, населення…).
Водночас, згідно із ст. 14 продаж деревини на умовах оферти передбачено у разі, якщо для участі в електронному аукціоні подано заяву на участь від одного покупця. Тобто за окремими асортиментахми (класами якості), які є дефіцитними, за таких умов оферта взагалі неможлива, що свідчить про безальтернативність порядку купівлі-продажу.
5. Законопроєкт не передбачає реструктуризації держлісгоспів із відокремленням деревообробних підрозділів із метою створення конкурентного середовища на ринку деревини.
6. Законопроєкт має характер інформаційного документа, оскільки в більшості статей міститься посилання на рішення Кабінету Міністрів України. Ухвалювати такий закон усе одно, що купувати кота в мішку.
Вважаємо такий підхід до розв'язання питання, від якого залежить розвиток усієї деревообробної галузі, неприпустимим і наголошуємо на потребі дотримання чинного законодавства під час ухвалення нормативно-правових актів, дотримання вільної конкуренції серед учасників ринку деревини, зокрема власників ЕТС, не допускати застосування адмінресурсу для створення привілейованих "прокладок" у торгівлі деревиною.
Для формування та розвитку ринку деревини потрібно створити прийнятні і зрозумілі правила торгівлі, які були б цікаві і для продавців, і для покупців, а не заганяти їх на одну ЕТС. Держава може диктувати правила торгівлі, якщо вона є власником товару. У цьому випадку власником необробленої деревини є лісогосподарське підприємство – див. ст. 19 Лісового кодексу України.
Враховуючи викладене, звертаємося до Вас із пропозицією забезпечення публічності розгляду в комітетах законопроєктів "Про ринок деревини" та залучення до обговорення представників деревообробного бізнесу – основних споживачів необробленої деревини.
Сподіваємося на розуміння й підтримку".