Блог | Дело ли в санкциях: почему некоторые российские артисты исчезают из нашей жизни

Війна не тільки змінила життя України, а й поняття про цінності. Ми стали цінувати такі, здавалось би, прості речі: можливість бути поряд з близькими, тихі ночі, чисте небо та воду, зелень дерев та спів птахів.

Війна - це відсутність компромісів та невизначеності, вона, як лакмусовий папір проявила речі, які до цього були непомітні, а може просто не так раніше чіпляли за живе.

Цей висновок можна було застосувати до будь-яких процесів життя суспільства, але зараз мова піде про відомі нам з дитинства обличчя митців, які нарешті "проявились" своїм реальним ставленням до свого глядача …за ознакою територіальної належності.

Михайло Боярський, режисер Микита Михалков, Володимир Машков, Олександр Розенбаум, Григорій Лєпс та інші відомі нам всім імена, які, на жаль, зрадили свого глядача та проміняли чесність та людяність на привілеї від злочинного режиму. Вони стали рупором абсолютного зла, що панує у їх країні, та цим вчинком, однією рискою перекреслюючи усіх героїв, що колись втілювали у своїй творчості.

Ці артисти, по суті, лишили нас та наступні покоління українців можливості дивитись їх фільми та слухати їх пісні. Не тому, що хтось заборонив, причина зовсім інша - відсутність щирості та дисонанс між образом на сцені чи екрані та реальною людиною, яка його втілює.

Ну як можна дивитись "Ліквідацію", події якої відбуваються у розтрощеній наразі рашистськими ракетами Одесі з Володимиром Машковим у головній ролі? Людини, що відкрито підтримує вбивства та агресію, яку вчиняє росія на нашій землі. Навіть власна донька - Марія Машкова припинила з ним спілкування, тому що нормальні люди, такі як вона, не можуть прийняти ідей геноциду.

Або як можна дивитись "Три мушкетера" з Михайлом Боярським, який своїми непоодинокими висловлюваннями явно дає зрозуміти, що його турбує тільки те, що допомагає йому отримувати чергові "плюшки" від влади за його підтримку злочинних дій стосовно України та її жителів. Який з нього після цього Д´Артаньян?

Як можна дивитись фільми режисера Микити Михалкова, після його диких та несамовитих висловлювань, де він підтримує вигадані путінськими пропагандистами звинувачування наших людей у нацизмі? Це про нас! На кого напали їх дикі орди, що знищують все живе на своєму шляху!

Неможливо слухати тепер пісні Лєпса та Розенбаума, тому що у пам’яті будуть випливати їх слова на підтримку того пекла, що приніс їх "рускій мір" на нашу землю.

Кожна хвилина дотику до творчості таких артистів буде нагадуванням про те, що ці люди виправдовували вбивства їх глядачів, що виросли на їх фільмах та піснях.

Актори та співаки, що не мають сміливості висловити свою думку, або дійсно вважають нормальним, коли представники їх країни знищують людей на чужій території, своїми діями самі відштовхують свою аудиторію.

Закінчити тему доречно цитатою героїні одного з фільмів Михалкова "Господа, вы - звери! Вы - звери, господа!" - саме це є причиною відторгнення та неприйняття їх творчості і санкції тут ні до чого, це - вибір глядача.