Блог | Війна, яку не маємо права програти

Майдан стояв та вмирав за права. За право бути українцем на своїй землі, у своїй країні та користуватися її благами, не лякаючись, що знов прийдуть та відберуть все - як це робили багато разів у всі часи нашої історії.

Майдан стояв за чесні суди та люстрацію. За справедливість. За прості та зрозуміли правила ведення бізнесу - щоб у країну змогли зайти європейські банки. Щоб якщо ти хочеш вести свій бізнес - це буде максимально зручно та прозоро, щоб тебе не обдирали чиновники та "правоохоронці".

Читайте: Три роки у пеклі. Просто пам’ятайте про це!

Майдан стояв за свою культуру та історію.

За свою ідентичність.

Це був єдиний людський організм, не дивлячись на те, що ми були всі різні - за місцем проживання, освітою, розмовляли різними мовами, багаті та бідні, середній клас, митці, пенсіонери та молодь. Не важливі були орієнтація та релігія.

Не було слова "я". Було "ми".

Читайте: В Грузии россиянам медом намазано. В убитый Крым ехать не хотят

Ми вчилися поважати один одного. Розуміти. Прислуховуватися. Ми вчилися бути єдиною політичною нацією - молодою, так, незрілою, але - єдиною.

І те, що першими загиблими нашої Небесної Сотні були етнічні вірмен та білорус - тільки підкреслює те, українець - це нація не за походженням, а нація об'єднання: якщо ти вільна людина, поважаєш цю землю, мову та культуру, поважаєш Закон та свободу - свою та інших людей, ти маєш право бути українцем.

Це був початок національно-визвольної війни.

Яку ми не маємо права програти.

Вона не може бути без частини "національно" - у сенсі політичної нації.

Давайте вже це пам'ятати та знову вчитися поважати один одного.