Блог | 2 кг сала і 2 показових ляпаса Райкіна Національній опереті

Не секрет, що Москва завжди намагалася інтелектуально витончено принижувати українців, що наочно проявляється хоча б у їх мовному ставленні до нас: для них ми – "укрАинцы", і всупереч їх же ж мовним законам, вони кажуть "на Украине".

Коли у Кремлі в травні 2014 на головній весняній церемонії усього російського шоу-бізу Потап зняв штани і щиро подякував Росії, він достоменно точно знав, що це – безпрограшний хід в часи загальної російської ейфорії від #КрымНаш!, номер продаватиметься дорого і, як довела практика, не помилявся: в той рік йому платили щедро. Потапу й досі не зрозуміло, що 2 "самовара" Лорак разом з його білими труселями одразу після анексії Криму стали ще одним #КрымНаш! – очевидним успіхом в гуманітарній сфері й очевидним приниженням гідності українського шоу-бізу навіть якщо б Потап це просто зробив взагалі без слів подяки "від імені усього українського шоу-бізнесу". Приниження у мистецтві – річ особлива, вартує дорогого, особливо на фоні тодішнього національного піднесення від "успіхів" Путіна. Але принаймні тоді була Москва, не Київ, і мало хто, навіть з числа близьких друзів, міг би подумати, що Потап таке утне і брякне.

Читайте: Пытка Верой Брежневой по-южнокорейски

Втім, з того часу своїми успіхами й численними гастролями на фронті український шоу-індустрія те приниження перед суспільством вочевидь спокутала, навіть попри Потапову присутність на сценах музичних премій і олімпійською естафетою Самсунга з Вєрою Брежнєвою, і в листопаді 2017 з почуттям виконаної місії нарешті може передати естафетну паличку столичним театралам – їх чекає ще більше приниження, ніж "штани Потапа" та всі московські антрепризи в Жовтневому разом узяті.

Факт того, як два ляпаси Національній опереті України буде давати визнана московська театральна зірка Костянтин Райкін, щиро рекламується в центрі Києва і білетним оператором в інтернеті.

Читайте: Чому за рік квот так багато нових українських пісень, але замало зірок

Перший ляпас – у тому, що Костянтин Райкін хоч і має за дружину українку, досі публічно не визнав помилковою свою радість від анексії Криму, яку поспішив заявити ще до славнозвісного "листа 500". Пікантності ситуації додає те, що це відбувається одразу ж після президентського указу про гастрольно-концертну діяльність, а взагалі-то в Райкіна по Україні тур по містах-мільйонниках, де теж свої рекламні кампанії і всім цікаво: пройде він чи ні.

Прикро, що хазяїн "київської оперетти" (як зазначено в рекламі) Богдан Струтинський, який зовсім нещодавно став першою особою Спілки Театральних діячів України не розуміє: 1) ані важливість не тільки в Фейсбуці сповідувати загальнодержавну політику ставлення до анексії Криму і тих, хто це підтримав і підтримує, 2) ані факт того, що з рекламних афіш Райкіна якимось дивним чином зникає "національний" статус столичної оперети. Для московського вуха "київська оперетта" звучить якось звичніше?

Читайте: Парадокси боягузництва, або Чого боїться продюсер "Армії ФМ"

Якщо маніпуляція в назві на афішах, щоб відповідні органи не звертали увагу, що йде очевидне порушення статті 8 ЗУ "Про театри і театральну справу" ("Основна діяльність театру не має на меті одержання прибутку"), то після президентського апрува порушень 4 законів при будівництві Театру на Подолі щодо подібних дрібниць можна було б не хвилюватися, і наразі ця ніби плутанина в назві дуже скидається на те, що цей хід з боку продюсера гастролей зроблений вкрай свідомо.

Другий ляпас гідності столичних театралів – у вартості квитків на Райкіна. Його моно-вистава з промовистою назвою "Над балаганом небо" на фоні чорного кабінету – від 400 до 2000 грн. А квиток на останню прем’єру Національної оперетти "Графиня Марица", над якою рік працює весь театр і його служби – від 40 до 300 грн.

Читайте: Хто насправді винен в скандалі з театром на Подолі

Легко можу навіть уявити, як розповідаючи десь в Москві колегам про свій український тур, або ж в Кремлі, вибиваючи гроші на добудову свого "Сатирикону", майстер монологу Костянтин Аркадійович проникливо скаже щось подібне:

• "Я вот недавно был на Украине, у хохлов-братьев, где киевскую оперетту все еще считают передовым театральным искусством, и до сих пор нет бродвейских мюзиклов. Так вот: средний билет в их лучший музыкальный театр там стоит меньше, чем килограмм сала, можете себе представить? А на меня одного (багатозначна пауза) только самый дешевый на галерке, стоил как 2. А лучший – как 7… Вот почему Москве, не менее важно, чем Керченский мост, достроить и "Сатирикон".

Хоча я й не виключаю, що навіть до його повернення в Москву 1 кг сала у нас може ще здорожчати, або що українське СБУ, в свою чергу, зрозуміє необхідність втрутитися в ситуацію, аби такий монолог Райкіна не тішив кремлівські вуха і там би не реготали над виконанням президентських указів і над чиїмось приниженням, окрім свого...