Переможниця "Голосу країни-6": "Потап порадив мені триматися подалі від шоубізу"

Днями 18-річна Віталіна Мусієнко з Котельви стала відомою на всю Україну – студентка Харківського національного університету радіоелектроніки перемогла на шоу "Голос країни-6".

Підопічна Святослава Вакарчука співати полюбляє з дитинства, однак не розраховувала на творчій успіх, тож декілька років тому обачливо вступила до технічного вишу. Проте не мікро- та наноелектроніка, а саме неповторний вокал, за який дівчину назвали "українська Адель", допоміг їй не лише виграти престижний телепроект, а й заробити на власну квартиру та запис пісні й кліпу під патронатом 1+1.

"Обозреватель" розпитав Віталіну Мусієнко про те, яким дівчина бачить своє майбутнє, чи планує переїзд до Києва, які суперечки та курйози виникали за лаштунками шоу "Голос країни-6".

- Розкажіть, будь ласка, що відбувалось за лаштунками проекту: як був облаштований побут учасників, з ким ви найбільше спілкувались, наскільки жорсткою була конкуренція всередині колективу?

- Всередині команди в нас майже не було конкуренції, бо з самого початку Святослав нам сказав, що ми, в першу чергу, друзі, колеги-музиканти, а не конкуренти. Тому протидії в команді майже не було.

Ми жили всі разом в готелі, і це було схоже на те, наче ми веселою компанією приїхали на море. Це було класно! Ми просто жили всі разом, як музична сімейка. На проекті напруження було вже більше на прямих ефірах.

Найбільше я спілкувалась з моєю командою. Також я була рада, що в нашу дружну сімейку влилась після етапу боїв Віка Шейко. Вона така вогняна дівчина, за якою я дуже сумую. Вже чекаю, коли вона приїде до нас у гості. Думаю, що ми всі разом будемо зустрічати її з хлібом і сіллю.

Читайте: Финалистка "Голосу країни" рассказала об отношениях с Вакарчуком

- Чи траплялись з вами курйози під час зйомок? Як виходили з ситуації?

- Так. На етапі "нокаутів" я впала і підвернула ногу. Але це в мене трапляється досить часто, тож в такі моменти я сама собі можу дати раду. В той же самий день мені випадково прибили пальці дверцятами машини. Рука набрякла, і за годину до зйомок вона була наче в бегемота талія. Було боляче, але лікарі вчасно спрацювали. В той день було багато стресів. Але що нас не вбиває - робить сильнішими.

- Під час "сліпих прослуховувань" до вас обернулись всі тренери. Чи підтримували вони вас протягом проекту, можливо, хтось особливо вам симпатизував, не дивлячись на те, що ви обрали команду Святослава Вакарчука?

- Я пам’ятаю, як Тіна Кароль ще під час сліпих прослуховувань, коли проводжала мене за куліси, сказала: "Я буду за вас вболівати". Мабуть, в той момент вона здалася мені зовсім іншою людиною. Моя думка про неї змінилась в значно кращий бік. Взагалі всі тренери виявились більш цікавими, людяними, ніж ми бачимо їх по телебаченню. Я відкрила для себе з іншої сторони Потапа. До прямих ефірів він для мене завжди був таким критиком.

Але після першого прямого ефіру він підійшов до мене і сказав: "Ти молодець. Я тебе одразу не розгледів". Побажав мені подалі триматись від шоубізу, бо я ще дуже мала для цього. І він в цьому абсолютно правий.

- Ви стали щасливою власницею квартири в Києві і отримали право в рамках співпраці з каналом 1+1 записати пісню та зняти на неї кліп. Розкажіть про свій виграш: чи отримали ви квартиру "під ключ"? Чи маєте ви самі стати автором пісні або її для вас створить хтось з композиторів, кого з режисерів ви б обрали для її візуалізації?

- Новосілля, сподіваюсь, станеться найближчим часом. Щодо пісні та кліпу я не хочу казати наперед. Ще зарано говорити, яка саме пісня це буде та хто над нею працюватиме.

- Перемога в такому популярному проекті – прекрасний старт для музичної кар’єри. Чи плануєте ви переїзд до Києва, аби займатися власним розвитком? Чи замислювались над переведенням на заочну форму навчання?

- Щодо форми навчання - замислювалась. Але якщо я зможу, то хочу перейти просто на вільне відвідування. Тому що на заочній формі навчання ти все-таки не отримуєш тих знань, які тобі дає університет. А переїзд в Київ, звичайно, планую.

Читайте: Ученице Вакарчука на "Голосі країни-6" подпевал весь зал: опубликовано видео

- Можливо, ви отримали пропозицію щодо співпраці від когось з продюсерів чи режисерів? Які ваші найближчі плани на майбутнє?

- Ще пройшло замало часу після моєї перемоги на проекті, тому поки пропозицій не надходило. Зараз моє перше завдання - почати професійно займатись музикою, знайти педагога, який би допоміг мені вдосконалити те, що я маю. Тому що знаєте, голос є, а розуму немає.

- Як вашу перемогу сприйняли в рідній Котельві?

- Я вважаю, що окрім того, що це перемога української пісні та моєї команди, це і перемога мого містечка. Тепер про нього знатиме вся країна, що це селище, а не село.

Всі дуже за мене радіють, сім’ями вболівали, смс-ки за мене слали, всю зарплату на них віддали. Але мені надзвичайно приємно. Коли я дивилася тизер перед номером, де мене підтримували мої односельчани, це мене дуже розчулило, і я дуже вдячна, що всі так до цього поставились.

Майже вся Котельва прийшла на декілька годин для того, щоб записати мені це відео. Це надзвичайно приємно. Я відчуваю їхню підтримку і дуже рада, що народилася в такому містечку.

- Зараз ваші прихильники пишуть в соцмережах, що саме ви маєте представляти Україну на наступному "Євробаченні". А власне ви самі замислювались над тим, аби подати заявку на участь у національному відборі?

- Зараз ще не час про це говорити. Тому що все-таки Україну після Джамали потрібно представити неймовірно сильно та професійно. Я поки що до таких рядів не входжу, ще немає в мене музичної освіти. Можливо колись це станеться, але мені про це занадто рано говорити.

Читайте: Алена Мозговая: "Будь моя воля, я еще два года назад отключила бы все российские каналы"

- Знаємо, що ви зараз захворіли, чи не пов’язано це з перевтомою після конкурсу або нервовим напруженням?

- Так, напевне це далася взнаки емоційна напруга, яку я відчувала на проекті. Переживання були постійно, але для мене останній ефір виявився найлегшим з емоційної точки зору, тому що вся моя команда, вся моя сім’я, все моє містечко, вся Україна вболівала за мене. Тому я була спокійна.

Звичайно, емоції переповнювали, вже коли сказали моє ім’я. Цей самий момент мені хочеться передивитись знову і згадати, як це все було. Взагалі побачити цей шлях, який я пройшла від простої дівчини з маленького містечка до "Голосу країни".