Блог | Рік карантину і самоізоляції в Україні

Найгірше, що трапилося за цей рік в українській політиці, це зупинка, фактичне заморожування політичного розвитку. Жодної справді нової ідеї, жодної нової теми, жодного нового образу майбутнього і звісно жодного нового лідера - ані з влади, ані з опозиції. Прізвища одні й тіж. Олігархи одній й ті ж. Навіть їхні стосунки з владою незмінні - Ахметов поруч, Коломойський проти, але на зв'язку, якщо що.

Всі повторюють передвиборчі фішки річної давнини, хоча до них вже настільки звикли, що навіть уваги не звертають. Порохоботи так само воюють з Зеленським, прихильники Зеленського - з Порошенком, ніби той все ще є президентом. Й ті, і інші воліють не помічати, що їхні кумири на диво часто обіймаються між собою. На обійми, звісно, звертають увагу опоненти обох. Але теза "Зеленський - це і є Порошенко" теж не нова, їй теж вже як рік виповнився. Та й просувають її переважно ті, хто в анамнезі ще Януковича з Азаровим мають. І раптом що - і голосами, і не лише голосами "баригам" завжди допомогти готові.

Тимошенко забарикадувалася в своїй ніші і навіть не приховує, що втомилося в цьому дитячому садку, який ніяк не хоче покликати виховательку. У владі персонажі, дискурси, навіть приводи для чуток стають все дріб'язковішими. ВІд Гройсмана - до Гончарука, від Гончарука - до Шмигаля. Від Рябошапки - до Венедиктової. На тлі Єрмака Богдан вже бовваніє постаттю макіавелівського масштабу, а публіку вже лякають Тищенком. І це на тлі коронавірусу і глобальної економічної депресії. Країна вчиться не реагувати навіть на найсильніші подразники... Ми не місяць на самоізоляції з карантином, а саме рік. З новим роком!