Лариса Скорик радить "панам з Австралії" подивитися на Україну власними очима

Відомий громадсько-політичний діяч Лариса Скорик прокоментувала заяву Союзу Українських Організацій в Австралії. Зокрема, у коментарі прес-службі Партії регіонів вона зазначила:

- Я, чесно кажучи, взагалі не можу зрозуміти, що означають отакі «петиції»? Як на мене, це означає фатально не любити свою Україну, про яку вони стільки говорять. Як можна виставляти її в такому світлі, давати їй такі характеристики, що категорично не співвідносяться із правдою?

Ми вже переживали це в своїй історії безкінечну кількість разів. Намагання прислужитися відповідним, даруйте, покровителям призводило до того, що ми майже вісім століть не мали своєї держави.

І тепер, коли ця держава постала, то треба було зробити все, щоб на 14-му році її існування кинути Україну у так звану «революцію», яка відкинула нас як мінімум на десять років назад – і економічно, і морально, і політично.

Зараз, коли ми маємо, нарешті, можливість у спокої далі якось виходити із того зруйнованого псевдополітичним «цунамі» життя, коли нам так потрібно збирати всі здорові сили - з сумлінням і глуздом, щоб вони долучилися до утвердження цієї держави у світі, ми отримуємо отакі петиції, отакі послання…

Це є просто ганебно. Так можуть поступати, по моєму глибокому неупередженому розумінню, або невігласи, або просто вороги української державності.

Я розумію, що та інформація, яку вони отримують, і особливо - від «Народної самооборони» і тому подібних псевдоопозиційних сил, вона є абсолютно далекою від справжнього стану речей. Але ж треба мати хоча б якесь усвідомлення того, що знаходячись так далеко від цієї країни, не бачачи її, говорити подібне і видавати такі «перли» на кшталт вимоги щодо «забезпечення вільного пересування», це, м’яко кажучи, повна нісенітниця.

Я б порадила, нарешті, тим панянкам і панам з Австралії наблизитись до цієї України і подивитись на неї власними очима.

Той, хто хоче знати правду, той намагається побачити її своїми власними очима і почути на власні вуха. Я думаю, що не так вже й важко сісти в літак і полетіти до цієї України, витративши свої гроші на те, щоб побачити, якою нам залишили Україну після помаранчевого путчу, і як нам сьогодні непросто наводити лад у всіх сферах життя. Але це робиться.

Я від першого дня, коли оце, даруйте мені, помаранчеве шумовиння, яке рвало на себе всю владу в Україні, знала, що ці непрофесіонали, ці абсолютно позбавлені розуміння того, як треба будувати державу, особи, – вони призведуть Україну до руїни. І це сталося.

Я попереджала про це з першого дня. І я маю повне моральне право говорити про те, що сьогодні ми маємо шанс, нарешті, мати спокійну владу. І всі ці дурниці на кшталт «здачі національних інтересів» - це є просто агітка. Причому, агітка примітивна, як за часів більшовизму. І нічого іншого.