Коаліціада, акт другий. Ті ж, але без Кличка

"…Слышь, мужик, подвинь камеру, Кличко засноняешь. – Ага, щас… Его, по-первых, не заслонишь, а, во-вторых, он не придет. – А ты не каркай…"

Баталія телеоператорів, що брали "на мушку" порожнє крісло, напроти якого стояла табличка "Віталій Кличко", у кінцевому підсумку виявила правоту другого "голосу". Кличко не прийшов. Підписання коаліційної угоди сталося без нього. Прихід першого номеру УДАРу означав би сенсацію, котру транслювали б десятки (без перебільшень) телеканалів, включно із "Росією". Такого скупчення камер авторка цих рядків не бачила вже давно…

"Неявку" Віталій пояснив ще напередодні: підписувати угоду про коаліцію слід після виборів. В принципі, це цілком логічно. Хоча б тому, що шанси одного з підписантів – Олега Тягнибока та його "Свободи" – коливаються на межі прохідності / непрохідності, і, як говорив сам Олег Ярославович в давнішньому інтерв’ю "Обозревателю", "не кажи "гоп", поки не переїдеш Чоп". Чоп же ніхто з учасників угоди ще не переїхав.

На користь позиції Кличка говорить і ще одна обставина: мажоритарники. З чого, власне, Яценюк, Турчинов і компанія взяли, що за підсумками виборів отриманих ними мандатів вистачить на формування більшості? Це далеко не факт. Тим паче, що після повернення до Конституції формату 1996 року, поняття "коаліція" носить суто інструментальний характер і означає лише наявність голосів для прийняття того чи іншого закону.

Це більше не юридичний термін і не юридична особа, довкола якої ламалось стільки списів у 2006-му. Мажоритарники нової Ради можуть увійти до складу умовної коаліції, а можуть і не увійти. Ті, хто пройде горнило боротьби у одномандатному округу, знатимуть собі ціну і добре подумають, перш ніж пхати шию під чиєсь начальницьке ярмо.

Втім, Арсеній Яценюк вже сьогодні нагадує людям Кличка, що вони дещо завинили об’єднаній опозиції. Необережно зронене Яценюком слово після підписання угоди про те, що якщо "не вся фракція УДАРу, то бодай її частина" приєднається до коаліції, миттю привернуло увагу журналістів. Навряд чи цей анонс щодо розколу фракції пропустить повз вуха і Віталій Кличко.

Бовкнувши дурницю, Яценюк почав викручуватися, що, мовляв, аналогічні угоди про утворення коаліції отримали сьогодні і кандидати, котрі балотуються по одномандатних округах. Зокрема ті з них, задля яких висуванці "Батьківщини" знялися з балотування. Зрештою, Турчинов прийшов своєму другу на допомогу і вирулив на таке формулювання: "Ми чекаємо і зараз. Чекаємо всю фракцію УДАРу. УДАР повинен бути з демократичною коаліцією".

"Марних сподівань не буває. Будемо чекати, але є таке відчуття, що Кличко буде найбільшим розчаруванням українців", – підтакнув Тягнибок. Його кликали "і офіційно, і неофіційно, і публічно, і не публічно", – "настучав" на Кличка Яценюк. "Шкода, що не всі, хто позиціонує себе як опонентів влади, мають сміливість бути ними насправді", – вивів формулу Турчинов.

"Віталій не прийшов іще?" – спитав лідер "Громадянської позиції" Анатолій Гриценко, пречудово бачачи, що "Віталій не прийшов". "Ну то я через журналістів передам йому, що за цим столом посад не ділять", – з докором промовив він, не помічаючи своєї алогічності: отже, ті, до столу таки дорвався, прийшли задля поділу посад? "Ні, посад тут не ділять", – підхопив "самооборенець" Юрій Гримчак.

Звісно, Кличко не прийшов не тому, що він такий меркантильний та дріб’язковий, яким його намагались представити Турчинов з Яценюком. Він просто затіяв власну гру і вже на першому її етапі обійшов великорозумну "Батьківщину" з двома її лідерами на волі і третім в тюрмі. Гра Кличка полягала у знятті першим своїх кандидатів на користь об’єднаної опозиції.

Остання ж вправно зіграла роль роззяви, котра запізнилась на потяг. Стояла і лупала очима, потім проводила таємничі закриті з’їзди, потім – намагалась взяти реванш, метнувши м’яч із написом "сам – дурак!" на поле Кличку. Тепер опозиціонери б’ють в одну точку: лідер УДАРу – агент ПР, чи то пак засланий козачок президентської команди, котрий тільки прикидався опозиціонером.

ТОПові "кличкісти" ситуацію, що склалася, вже не коментують. Керівник прес-служби УДАРу Оксана Зінов`єва посилається на те, що головне вже сказане лідером. І додати з цього приводу нічого. Наразі лишається риторично запитувати, як українська опозиція за три чисниці до дня голосування примудрилася перекреслити те добре, що вдалося напрацювати. Який біс поплутав як одну сторону (об’єднану опозицію), так і іншу (УДАР) набрати повні пригорщі гною і, примруживши око, влучно вцілити ним один в одного.

У цій дуелі на м’ясорубках, коли УДАР копає ОО, а ОО, вивертаючись, плює на УДАР, переможців нема. Точніше, якщо внаслідок останніх подій забембані вітчизняні виборці надумають проігнорувати і "Батьківщину", і УДАР (зберігаючи при цьому опозиційну орієнтацію), їхні голоси можуть відійти ВО "Свободі". Не дарма після підписання угоди про коаліцію Тягнибок виглядав іменинником…

Спірну думку висловив в коментарях "Обозревателю" керівник центру політологічних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Він припускає, що об’єднана опозиція нервує ще й через те, що Кличко цілком може скласти конкуренцію Яценюку на президентських виборах. Відтак суперника вартує нейтралізувати іще в "колисці". Якщо це так і є, то ясно одне: про звільнення Юлії Володимирівни та повернення її до великої політики ніхто з соратників вже навіть і не думає.

Між тим директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала наголошує, що всі рухи довкола коаліції – не більше, ніж трюк, розрахований "виключно на 28 жовтня". Іншими словами, довгий перелік законів, які обіцяє прийняти коаліція (про імпічмент президента, відкликання народного депутата, мораторій на продаж землі, новий податковий кодекс та пенсійне законодавство тощо) – не більше, ніж наживка, котру наостанок має ковтнути виборець. Конкретні кроки визначатиме конфігурація нової Ради, яка постане не силою фантазії Яценюка, Турчинова та Тягнибока, а через результати виборів.

Політолог же Олексій Голобуцький застерігає, що підхід "хто не з нами, той проти нас" (чи то пак "хто не з нами, той за Януковича") є хибним від самого початку. І що виборець, втомлений істерикою людей, котрі мали після минулих виборах фракцію розміром у третину парламенту (мова про "Батьківщину"), але так нічого й не "здобули", радше піде голосувати за того ж Тягнибока, аніж за Яценюка чи Кличка.

Що ж, на цьому тлі Олег Ярославович дійсно виглядає "свіжою кров`ю", позаяк Віталій Кличко хоч і не був у парламенті, встиг засвітитися у Київраді. І оскільки наші дорогі опозиціонери люблять все псувати в останній момент, "ваше слово, товариш маузер". Чекатимемо на виступ Тягнибока з сенсаційним розвінчанням "обліко морале" решти дійових осіб. Для фінального креативу у лідера "Свободи" є ще цілий тиждень.