Чому час і гроші вилітають у вихлопну трубу

Про перекриття вулиць і ремонт доріг жителів столиці оповіщають завчасно. Дякуємо, але бажано щоб міська влада нас ще і маршрутними вертольотами забезпечувала, бо пересуватися по Києву автомобільним транспортом останнім часом стає проблематично. Більш того: це вже шкідливо не тільки для здоров'я, але й для життя. Нервова напруга водіїв у пробках наростає: хтось намагається їхати по тротуару, хтось „підрізає” сусіда, хтось втискується в щілину між машинами на перехресті. Про даремно спалений бензин нема чого і казати! Виникає закономірне питання: невже представники влади їздять по місту виключно на метро і тому не в курсі цієї жахаючої ситуації?!?

Проблеми пробок і паркування знайомі всім мегаполісам, і борються з ними скрізь по-різному. Давайте спробуємо розібратися, у чому ж причини виникнення саме київських пробок. Зрозуміло, не тільки в тому, що машин в столиці стає все більше. Ця проблема, звичайно, має місце, але справа не тільки в ній - причин набагато більше! І головна з них - постійні «дослідницькі» роботи на київських вулицях (так і хочеться поставити запитання з безсмертної «Кавказької полонянки»: «Нафту шукаєте?»).

Відсутність здорового глузду і логіки можна спостерігати й в інших випадках. Так, однією з причин наших пробок є вузькість вуличок у старій частині міста. Розширити їх, зрозуміло, нереально, але, якщо відбувається реконструкція того чи іншого стародавнього будинку, то чому ж не скористатися такою унікальною можливістю, і не розширити вулицю хоча б перед цим будинком?!? Це дасть, як мінімум, трохи паркувальних місць! Але така проста думка чомусь не може пробитися у «світлі голови» чиновників. Тому з'являється нова церква на Поштовій площі, що стоїть ледве чи не на проїжджій частині Володимирського узвозу. На протилежній стороні вулиці нависає над перехожими й автомобілями сумно відомий будинок, що нашкодив фунікулеру. Ще один приклад – багаторічна будівля на перехресті Верхнього Валу і Константинівської. На вузенькій Тургенівській майже постійно реконструюється якийсь з будинків, але це тільки негативно позначається на її пропускній здатності. До речі, отут, крім інших багатьох фірм і організацій, знаходяться міське і обласне управління статистики, куди приїжджає безліч відвідувачів на власних авто…

Утім, коли в Києві починають займатися безпосередньо розв’язанням транспортних проблем, ситуація найчастіше як мінімум не поліпшується. Наприклад, Московську площу не раз реконструювали, змінювали схеми руху, але «воз и ныне там» – пробки як були, так і залишилися. Не кажучи вже про те, що визначення схеми проїзду з проспекту 40-річчя Жовтня на Червонозоряний проспект можна пропонувати гравцям «Що? Де? Коли?» як непросту логічну загадку. Практично не покращився рух у районі Севастопольської площі, незважаючи на наявність тунелю – виїхати з Червонозоряного проспекту і Чоколовського бульвару на Повітрофлотський проспект – задача не для починаючих водіїв.

Восени 2005-го представники київської мерії вкотре заговорили про необхідність однобічного руху на вулицях Червоноармійській, Горького, Жилянської, Саксаганського і деяких інших. Якби ці прожекти були таки здійснені, то це, можливо, трохи розрядило б ситуацію, але… вирішити міські транспортні проблеми нам обіцяють до 2020 року! Нагадує анекдот про Ходжу Насреддіна, що пообіцяв еміру навчити осла розмовляти за 10 років: «За цей чи час я помру, чи емір помре, чи ішак здохне!»

Маю також відзначити, що однією з причин частих ДТП на київських дорогах (і, відповідно, заторів на них) мені представляється низький рівень підготовки водіїв. Можу сказати це цілком компетентно, маючи за плічми 20 років безаварійного шоферського стажу, набраного на дорогах усієї європейської частини СРСР (включаючи кавказькі гірські серпантини) і безаварійне лавірування серед тбіліських «джигітів». І так дуже неширокі київські вулиці ще більше звужуються неправильним паркуванням автомобілів -- у цьому культура київських водіїв наближається до нуля. Ледве чи не особливим шиком вважається паркування в забороненому місці, та ще й таким чином, щоб зайняти своїм автомобілем якнайбільше місця! Оскільки таксисти очікують клієнтів прямо на зупинках громадського транспорту, водії автобусів і маршруток випускають і впускають пасажирів, зупиняючись майже на другій смузі!

Є така водійська прикмета – якщо рух сповільнився, то або попереду аварія, або стоїть... працівник ДАІ (таке враження, що їх, на жаль, зовсім не готують по такий важливій дисципліні, як запобігання і ліквідація транспортних пробок). До того ж інспектора дорожньої служби особливо не квапляться ні до місця ДТП, ні до негайного звільнення проїзної частини, перекритої подряпаними автомобілями невдачливих водіїв.

Нещодавно промайнуло повідомлення, що в столичній дорожньо-патрульній службі створений підрозділ по оперативному реагуванню на затори, оснащений японськими мотоциклами. Патрульний у найкоротший термін повинний прибувати на місце затору і відновляти нормальний рух. Крім того, столична державтоінспекція визначила в Києві близько 70 ділянок, де пробки виникають постійно – там повинні чергувати інспектора, які мають приступати до регулювання руху при виникненні необхідності. Хотілося б це побачити, але я й досі так і не зустрів жодного «ліквідатора» пробок ...

Гурген Григорян спеціально для «Киян»