Блог | Каштани чи ялівець: доглядай і поливай

Що має рости на Хрещатику – каштани чи ялівець? Не треба піддаватися на одноденний хайп: всі знають, що Хрещатик – для каштанів. І через рік, після реконструкції вулиці так і буде.

Краще б ми так побивалися над тим, як правильно доглядати за всіма цими зеленими насадженнями і красою. Бо в місті вже є багато гарних парків і скверів, якими опікується "Київзеленбуд", але прибудинкові території, на жаль, не такі доглянуті.

Знаю десятки людей, які власноруч намагаються розбити клумби під вікнами своїх висоток на Виноградарі, Троєщині чи Оболоні. Просто для краси. Їм насамперед головне – зберегти все висаджене від сусідів, від вандалів і від спеки. І коли цьогорічний травень нарешті перестане бути схожим на метеорологічний жовтень, цим рослинам буде потрібна вода.

З інфраструктурою для поливу справи приблизно такі ж, як з вандалами: системно тільки у парках і скверах, а у дворах – як пощастить. Але завжди є ті, хто садить і доглядає, і хто вириває клумби з корінням.

Отже частина парків і скверів по місту мають системи автополиву. До тих, де немає, "Київзеленбуд" підвозить воду цистернами і здійснює ручний полив. Воду зеленбудівці беруть звичайну, водопровідну, платять за неї півціни – тільки за подачу, адже водовідведення тут немає, вся вода – в землю.

У найменш виграшному становищі – прибудинкові території (не приватні садиби, а саме багатоповерхівки). Їх поливають двірники чи навіть мешканці-ентузіасти, але де взяти воду і хто за неї платить?

У більшості будинків у підвалах були запроектовані окремі відгалуження від водогону для поливальних цілей. Щоправда, у радянські часи на цих відгалуженнях не було лічильників. Власне, їх не було і в будинках, і в квартирах, за все платили за нормами.

Коли облік став обов’язковим, лічильники потрібно було ставити всюди, і для загальних потреб теж – поливу, пожежогасіння, миття сходових клітин, потреб консьєржів. У 1990-ті роки деякі ЖЕКи вирішили зекономити: полив відрізали і запломбували. Немає води – менше роботи двірнику, менша квартплата. Деякий час киян це влаштовувало, вони поливали з балконів, носили воду каністрами, поки зрештою втомилися і почали писати скарги, щоб полив повернули.

Таким чином, у Києві зараз можливі 3 ситуації для багатоквартирних будинків.

Перша: у будинку є відгалуження на полив і на ньому є лічильник. Отже, двірник (чи інша відповідальна за полив особа) доглядає ваші клумби і газони. Весь об’єм, який "пройшов" за місяць через цей лічильник, – це вода для господарських потреб будинку. Вона оплачується мешканцями у платі за обслуговування будинку і прибудинкової території. І що важливо – на цьому лічильнику для поливу оплачується тільки водопостачання, без водовідведення! Тут теж немає послуги каналізування, тільки подача води.

Друга ситуація: відгалуження на полив відрізане та опломбоване. У цьому випадку потрібно встановлювати лічильник, відновлювати відгалуження і оформляти його в додатковому договорі. Ці питання мають вирішувати між собою житлова організація (ОСББ, управитель, ЖБК) і водоканал.

Третя: у проекті будинку не було передбачено відгалуження на полив. Це найскладніше, тому що потрібен проект на зміну системи водопостачання, потім монтаж відгалуження і наприкінці – зміни до договору з водоканалом. Але і цей варіант реальний.

Головне – бережіть все, що росте, створює тінь і красу у ваших дворах!