Будівництво, що руйнує Київ

Будівництво, що руйнує Київ

З року в рік інтенсивність забудови Києва зростає. А з нею – і ризики не лише для новобудов, а й для вже не один десяток років існуючих споруд. Грунти у Києві просто не витримують тиску все більшої кількості хмарочосів і недбальства як при будівництві, так і при експлуатації. "Обозреватель. Кияни" поцікавився, до чого призводить хаотична забудова столиці.

Зсуви наступають

Обираючи квартиру у Києві, покупці цікавляться не лише ціною та близькістю до центру міста. Чималого значення набуває також панорама, що відкривається з вікон помешкання. Тож не дивно, що новобудови стрімко зростають у найбільш красивих районах міста. Якраз на тих територіях, які фахівці називають зсувонебезпечними.

На сьогодні, за даними Київського спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт, зсуви грунту, які можуть призвести до дійсно непередбачуваних наслідків, вже відбулися або можуть відбутися будь-якої миті на 132 основних ділянках. Частину з них вже визнали надзвичайними.

Видео дня

"Виділено 12 об’єктів, яким надано статус надзвичайної ситуації регіонального рівня у Києві. При проведенні будівельних робіт на цій території через небезпеку активізації зсувних процесів землекористувачам необхідно дотримуватися правил протизсувного режиму", - відзначає директор СУППРу Микола Семенишин.

Правила, яких не дотримуються

Однак на практиці забудовники нерідко нехтують згаданими правилами. Тому у столиці при зведенні чергової багатоповерхівки чи ТРЦ частенько підрізають схили, влаштовують насипи, не дбаючи про передбачені існуючими нормами "першочергове виконання протизсувних заходів, тимчасове укріплення укосів", не кажучи вже про "організацію поверхневого стоку" . Як наслідок, зі столичних пагорбів сходять сотні кубометрів грунту, зносячи все, що трапляється на їх шляху.

Чимала кількість зсувів також спричинена відсутністю нормального водовідведення з існуючих будинків, що впливає не лише на активізацію зсувних процесів, а й на цілісність сусідніх споруд. "Грунти просідають. Коли грунт сухий – у нього достатня несуча здатність. Мова йде про природну вологість. А коли відбувається штучне перезволоження – ця якість знижується. Відбувається просадка будівель, по них ідуть тріщини. У цьому плані Київ рятує те, що у нас відбувається просадка 1 типу – тому справа обмежується тріщинами", - розповів "Обозревателю" геолог Вадим Рибін.

Лише протягом 2013 року порушники отримали від фахівців СУППРу 210 приписів щодо порушень протизсувного режиму суб’єктами господарювання. Готуючись до повені, фахівці управління розіслали ще близько 500 листів-попереджень з пропозицією допомогти запобігти зсувам. Однак пересторога спрацювала не скрізь.

"Наприклад, по вулиці Кіровоградській, 70, ведеться будівництво житлового комплексу без першочергового укріплення схилу, що призвело до утворення тріщин заколів на схилі і виникнення загрози руйнування будівель та споруд, що знаходяться на вул.Монтажників. Аналогічна ситуація склалась і при виконанні будівельних робіт на пров.Устимівському, 8-б, – частина схилу обрушилася", - розповідає Семенишин.

Загалом, зсуви – в тому числі, і зумовлені порушенням протизсувних правил – щороку влітають місту у чималу копієчку. Лише у 2013 році на роботи з інженерно-геологічного захисту території Києва виділено 15 млн. грн. З них на капремонт протизсувних гідротехнічних споруд спрямовано 1 млн. 365 тис. грн. При цьому, на 12 об’єктах, що мають статус надзвичайної ситуації, ще тільки "проводиться робота щодо фінансування" робіт.

Чому "повзуть" столичні схили?

Із 132 небезпечних ділянок, де зсуви вже відбулися або можуть відбутися будь-коли, 47 зсувонебезпечних точок активізувалися з початку цього року. У СУППРі запевняють: частково таке стрімке збільшення кількості потенційних зсувонебезпечних точок зумовлене складними погодними умовами і перезволоженням грунтів внаслідок стрімкого танення великої кількості снігу.

Фото: Сегодня

Крім того, серед причин називають орографічні особливості території правобережного Києва, тобто особливості рельєфу (амплітуда коливань відносних висот поверхні сягає 100 м), а також наявність у геологічному розрізі двох головних глинистих горизонтів, по яким "ковзають" породи, розташовані вище. На активізацію зсувних процесів впливає також наявність водоносних горизонтів. Вони вимивають з грунту дрібні мінеральні частинки, а також викликають постійне перезволоження нижніх частин зсувних тіл, що сприяє активізації зсувів. Стійкість схилів також знижується через бокову ерозію Дніпра та інших постійних водостоків.

Доклали руку до погіршення ситуації і забудовники, які не враховують у своїй діяльності накопичені фахівцями знання про зсувонебезпечні явища на правому березі столиці. "Всі будівлі розраховані на вертикальне завантаження. Вертикальне завантаження вони витримують, якщо фундамент нормально складений і грунти більш-менш стабільні. А ось на горизонтальне зміщення конструкції не розраховані. Тому вони слабо протистоять зсувам. Будь-який більш-менш серйозний зсув може заподіяти чималих збитків", - розповів нам Рибін.

До того ж, починаючи нове будівництво, ніхто не переймається ні дослідженням проведених на конкретній території протизсувних заходів, ні проведенням їх у майбутньому. "Створення новобудов з фундаментами на полях, а також досить глибоких підземних паркінгів призводить до баражного ефекту. Ще викликає підйом рівнів грунтових вод вище за потоком і їх зниження нижче за потоком, що, в свою чергу, може призвести до зміни несучої спроможності фундаментів суміжних будинків, якщо не застосовувати їх інженерний захист", - вважає Семенишин.

Розробники Генерального плану Києва ще на початку літа додали до існуючого переліку причин виникнення зсувів ще й георозломи. Проаналізувавши космічну зйомку, яку проводило НАСА, вони прийшли до висновку, що на глибині 3-4 і 15-18 км під столицею пролягають розломи в земній корі. Там, де георозломи перетинаються, збільшується вірогідність виникнення зсувних процесів. Зокрема, йдеться про Лису гору в Голосіївському районі, розв’язку на Московській площі (де в Либідь впадають її притоки Оріхуватка і Совка), Куренівку, Поштову площу, а також лівобережні Сухі гори, Биківнянські могили і ДВРЗ.

Будівництво біля Дніпра впорядкують?

Якщо поглянути на карту аварійних і потенційно небезпечних ділянок зсувонебезпечної зони, відразу впадає в око, що найбільше "повзуть" Дніпровські схили (на фото червоними точками позначені аварійні і потенційно небезпечні ділянки, синіми – ті зсуви, які активізувалися з початку 2013 року).

Однак не менш небезпечною, на думку фахівців, є забудова Дніпровських островів. "До небезпечних місць для будівництва можна віднести Дніпровські острови, у тому числі Гідропарк, який нині активно забудовується розважальними та різними капітальними спорудами. Після того, як Дніпро було зарегульовано за допомогою дамб, річка перестала розливатися. Однак існує можливість паводків. Тому передбачати якесь капітальне будівництво як на набережній, так і на островах немає сенсу. Адже в такому випадку, доведеться робити високі набережні на островах, що може нанести непоправного збитку екосистемі", - розповіли "Обозревателю" у Департаменті архітектури і містобудування КГГА.

Вирішити проблему забудови островів на Дніпрі та дніпровських схилів у Департаменті архітектури планують за допомогою "Концепції реновації долини Дніпра у Києві", яка зараз розробляється. Документ, який у Департаменті охрестили "Конституцією Дніпровських островів", у майбутньому має регулювати всі аспекти діяльності людини на берегах Дніпра.

У міськархітектурі обіцяють: при розробці єдиного функціонального бачення території буде враховано побажання киян щодо використання і островів, і схилів. Однак чи стримає обіцяна концепція апетити забудовників, яких зупиняють вже існуючі будівельні норми і численні обмеження?