Блог | Карантин по-київськи: як влада влаштувала промокампанію за наші гроші

У мене складається враження, що обмеження пересування у зв’язку з коронавірусом вводяться у нашому місті виключно щоб створити видимість роботи. Бо інакше я не знаю, як пояснити усі нестиковки.

Проблем декілька.

1. Розпорядження про створення КПП і обов'язкового вимірювання температури на в'їзді до Києва були прийняті ще в кінці березня, але особливо не виконувалися. Тепер, через 22 дні нам раптово повідомляють, що на в’їзді в Київ будуть обов’язково вимірювати температуру. Чому зараз? Чому тоді, коли країни Європи відмовляються від температурного скринінгу, як неефективного, і дослідження це підтверджують? Наприклад, науковці Європейського центру запобігання та контролю захворювань встановили, що три чверті пасажирів, які виїжджали з китайських міст із COVID-19, не були виявлені при скринінгу.

І ще цікаво, чому, як тільки затори стають занадто проблемними для руху транспорту у місті — обов’язковий температурний скринінг різко скасовується, а потік машин до столиці відновлюється. Логіку у послідовності дій чиновників шукати, напевно, марно.

2. Сьогодні вранці власними очима подивився, як це працює. На в'їзді до Києва встановлено блокпости. Рух дозволено по одній полосі. З усіх машин, які я бачив до нас і за нами, — перевірили дві. Однак, деякі такі, що через скло було явно видно більше трьох осіб в салоні — були пропущені без жодних оглядів. У тому числі і про мікроавтобуси. У чому сенс цієї операції — не зрозуміло. Та й взагалі: як потрібно перевіряти машину, щоб побачити такі симптоми як "кашель, задишка, втома" на відміну від просто "симптомів ГРВІ"?

3. Журналістські розслідування довели, що термометри відкалібровані недостатньо коректно і, в більшості випадків, показують занижену температуру. Також пропускають вибірково — з температурою 37,2 можуть пропустити, а можуть — відправити на самоізоляцію. Не кажучи вже про те, що інфрачервоні термометри вимірюють поверхневу температуру тіла, а не внутрішню. Тобто ті чи інші показники при скринінгу не можуть констатувати наявність будь-якої хвороби у людини. А ми вже знаємо, що різниця в півградуса (37,5 vs 38) призведе до радикально різних сценаріїв.

Напрошується висновок, що всі ці заходи введені для того, аби показово створити видимість роботи для промокампанії про "не шастать". Попри величезний ресурс, що задіяний для провадження цього обмеження, ефективність від нього у реальній боротьбі з поширенням пандемії навряд чи хтось зможе простежити. А ще хочеться запитати у міської влади, невже вони не змогли знайти більш раціонального способу витрачати знову та знову гроші самих киян?