Блог | Вивезти все: як Милованов дохазяйнувався на ринку зерна

Зерно в усьому світі було і залишається головним стратегічним продуктом. У випадку ж з Україною зернова галузь без перебільшення визначає основу економічної безпеки країни.

І саме тому у всі часи в Україні, як і в решті країн світу, держава регулювала зерновий ринок. Втручання держави у цю сферу завжди було зумовлене необхідністю збалансувати внутрішні потреби у продукції зернової галузі з обсягами експорту зерна на зовнішні ринки.

Для цього держава щороку проводила складні розрахунки. Продавати за кордон виробникам дозволялося лиш те, що вони вирощували понад внутрішні потреби України. І відхилення не допускалися. Сучасній історії відомий факт притягнення навіть до кримінальної відповідальності з арештом аграрного віце прем’єр міністра одного із попередніх урядів, який допустив експорт зернових поза встановлені обсяги.

Читайте: Милованов і Маркарова посперечалися через 90 млрд грн: у чому суть

Нові ж керівники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства своїми діями e питаннях експорту зерна спровокували у державі справжній колапс.

У 2019-му Україна зібрала рекордний врожай зернових за всю історію незалежності. Так, згідно підрахунків Мінекономрозвитку, урожай зернових сягнув 75 мільйонів тонн. При цьому вже сьогодні всередині країни виник дефіцит зернових, який потяг за собою стрімке зростання цін на зерно і комбікорми.

Причина такої ситуації – у ще одному рекорді: за кількістю вивезеного за кордон врожаю зернових. Тільки за січень 2020 року трейдери, незважаючи на обвал цін на зовнішніх ринках, вивезли з країни 5,7 млн тон зерна. При цьому вони нічого не втрачають. Адже держава гарантовано компенсує їм втрати поверненням ПДВ з бюджету. При тому, що ПДВ вони не сплачували.

Таким чином, загальний обсяг експорту зернових вже перевищив 50 млн. тонн, з них - 15,9 млн т пшениці, 3,9 млн т ячменю, 16,6 млн т кукурудзи. Про це гордо звітують нинішні керівники уряду. І цим дійсно можна було б пишатися, якби не одне "але".

Читайте: Милованов пообіцяв зробити села України багатими: озвучені терміни і плани

Вперше за роки незалежності держава самоусунулася від виконання своїх прямих обов’язків. Якщо раніше влада щороку підписувала з аграріями меморандум, в якому вказувала граничний обсяг зернових, які вони могли продати за кордон – у підписаному 3 жовтня 2019 року Меморандумі про узгодження позицій на ринку зерна на 2019-2020 маркетинговий рік жодних обмежень для зернотрейдерів немає.

Більше того, за нашою інформацією, отриманою з джерел, наближених до Міністерства економіки, у відомстві Тимофія Милованова ніхто навіть не проводив відповідних розрахунків внутрішніх потреб України у такому стратегічному продукті, яким є зерно.

Наслідки подібної непрофесійності і байдужості першими відчули на собі підприємства, що працюють у галузях тваринництва і птахівництва. За останні три місяці ціни на зернові культури зросли щонайменше на чверть. Так, якщо станом на перше жовтня 2019 року ціна тонни кукурудзи згідно Декларації закупівельних цін становила 3 400 грн, то на 6 лютого 2020-го вона підскочила до 4 750 грн. Ціни на пшеницю станом на ці дати складали 4 500 грн і 5 650 грн відповідно, а тонна сої за три місяці зросла з 8 300 до 10 200 грн/т. Здорожчання зернових потягло за собою зростання цін на комбікорми – важливу складову собівартості виробництва м’яса.

Читайте: Як Милованов робить український експорт зернових заручником торговельної війни між США та Китаєм

Така безвідповідальна політика чинного керівництва Мінекономіки загрожує подальшим скороченням виробництва тваринницької продукції в Україні, її здорожчанням і зростанням імпорту м’яса з-за кордону. А це неодмінно вдарить як по кишенях українців, так і по доходах державного бюджету. Тож ця ситуація вже потребує втручання Ради національної безпеки та оборони. І оцінки вищим керівництвом держави того, наскільки очільники профільного міністерства відповідають займаним посадам.