Блог | Хто прийде на “Податковий майдан” 2.0

В Україні чи не кожна спроба змін до Податкового кодексу - це вихід громадян середнього підприємницького класу на вулиці.

Наймасштабніший “Податковий майдан” був у 2010, але взагалі-то, вони повторюються з тою чи іншою інтенсивністю мало не щороку. Сам Податковий кодекс Мін'юст назвав найбільш проблемним законом за історію незалежної України: одна лише його редакція 2010 року була прийнята після внесення 4,5 тис. поправок під час громадського обговорення і ще 5 тис. - до другого читання.

ВР нового покоління, якій 73 відсотки поки що все пробачають, замахнулася на святе: розпочала нову реформу Податкового кодексу.

Читайте: “Електронного суду” не буде. Чисто українське вбивство

Касові апарати у смартфоні

Верховна Рада ухвалила в першому читанні та прийняла за основу законопроекти "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг" і "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг".

Універсальні “ліки” нової команди для наболілих і суперечливих профільних проблем, які до них не вирішувались роками, - це блискавична швидкість і креативно-технологічні “родзинки”. Основними нововведеннями податкових законопроектів стали доступні програмні РРО й “кешбеки” для покупців.

Перше - це привіт наметовим містечкам (однією з основних скарг підприємців був примус до масового встановлення дорогих і громіздких касових апаратів).

Читайте: “Тесла” вчителя Голобородька

Друге - простими словами, це старе, як світ, узаконене стукачество з матеріальним заохоченням. Як показала історія, ця штука дієва і простому українцеві генетично зрозуміла. Принаймні, на початку. Але згадаймо, що вийшло тоді на виході.

А тим часом в ІТ

Кількома днями раніше відбулася ще одна визначна подія податкового світу: зустріч нового уряду з великими гравцями ІТ-галузі. Поновили обговорення п’ятої “фрілансерської” групи ФОП.

Учасники зустрічі вкотре підкреслили, яка важлива ця група для великих гравців ІТ-галузі, особливо для закордонних, адже їм хочеться далі платити казкові українські 5%, але ще й робити це легально, без багатоповерхових схем, із гарантіями проти проблем з податковою. Бо це вам, українцям, ок - винаймати людину на постійній основі як фізособу (неважливо, чи сидить вона в офісі, чи “фрілансить” десь на Гоа), а платити за неї податок, як за ФОП. А нам в наших Європах доводиться пояснювати.

Читайте: Піратська “тисяча”. Чи буде суд “Adobe проти Нацбанку України”

Учасники зустрічі вкотре підкреслили, що закон залишить всім учасникам право вибору, чи переходити на п'яту групу, чи залишитися на третій з усіма ФОП (де-факто це буде вибір переважно для роботодавця).

А ще, окрім 5% єдиного податку, ЄСВ та військового збору, учасники зустрічі запропонували окремий 1-5% податок на “людський капітал”. Це якийсь поки що абстрактний фонд на “кузню кадрів”. Освоюватимуть кошти фонду, звісно ж, ті самі великі гравці ІТ-галузі. А платитимуть до нього на тих самих засадах і дрібні гравці - підприємства, агентства й ті ж таки ФОПи.

До речі, дрібних гравців в ІТ на зустріч не покликали.

Тож про кого закон?

Автори нової редакції Податкового кодексу мають чесні наміри: вивести економіку України з тіні. І разом з тим - показово прогнутися перед закордонними інвесторами, бо ж міжнародний бізнес-клімат - це не виборець, телевізор не дивиться.

І разом з тим - чимось швиденько наповнити бюджет, з якого вчителі, євробляхери і знайомі олігархи чекають на свої обіцяні гаразди. План повернути в Одесу Саакашвілі і зробити там другий Батумі з хмарочосами, казино і легкими наркотиками - теж про це. Але то довго. А треба - швиденько.

Читайте: Чарівна паличка для зниження тарифів

З усіх цих пунктів випливає, що найперспективніший напрямок для простягання рученят законотворців - це ті категорії найдрібнішого бізнесу, які офіційно не працюють і вільно почуваються без всяких там податків. І нема з чого їм паритися, бо зловити їх важко. Ні, це не продавці шкарпеток біля метро. Це освічений і свідомий креативний середній клас. Ті ж таки фрілансери з ІТ-сфери, криптовалютники, продавці й перепродавці товарів через інтернет, модні онлайн-школи, тренери, психологи й коучі (знову-таки, продавці послуг через інтернет).

О, так, ще треба, щоб рейтинг не падав, а тільки ріс. Отже, виборцям продадуть боротьбу з найбільшим світовим злом - легендарними “айтішними зарплатами” та порохоботством.

Гадаю, у вас теж не залишилося відчуття інтриги, кому скоро доведеться масово ховати смартфони. Чи масово відколупувати бруківку.