Блог | Закон про Антикорупційний суд. Чому наші правки – принципові?

Цього тижня парламент розгляне і, найімовірніше, ухвалить закон "Про антикорупційний суд". Ситуація не з простих. З одного боку, країна задихається від корупції, а система боротьби з нею залишається незавершеною без окремої судової структури. З іншого, окремі учасники процесу підготовки законопроекту мають різне бачення того, яким саме буде остаточний механізм. Ми з експертами теж критично проаналізували документ, який виноситься на розгляд парламенту, і вважаємо, що Антикорупційний суд не зможе повноцінно функціонувати без урахування наших правок.

На початку лютого, коли розпочалися перші жваві обговорення долі президентського законопроекту 7440, я вже детально описував усі ризики, які несе цей документ. За кілька місяців консультацій, ці застереження викристалізувалися у системні поправки, які дозволять суттєво поліпшити систему антикорупційних органів.

Перша принципова поправка, на якій потрібно наполягати, стосується загальної ідеології функціонування Спеціалізованого антикорупційного суду.

• Наявним законопроектом пропонується, аби цей суд працював на постійній основі. Однак це прямо протирічить ключовим завданням судової реформи – перезавантажити всю судову систему, аби всі суди – а не лише спеціалізований – були чесними, прозорими, справедливими, і могли боротися з корупцією як на побутовому рівні, так і серед топ-чиновників. Ми з експертами вважаємо, що Антикорупційний суд повинен створюватися тимчасово,щонайбільше на 5 років. Це достатній строк для того, щоб налагодити таку систему роботи інших судів, щоб підвищити до них довіру і зробити боротьбу з корупцією тотальною. Так само на п’ять років має обиратися і Громадська рада експертів.

• Другий блок принципових правок стосується відбору суддів до Спеціалізованого антикорупційного суду. У нинішній версії законопроекту воза поставлено попереду коня. Основною вимогою визначено наявність досвіду міжнародної антикорупційної роботи. І вже після цього – юридичний або науковий стаж та інші чесноти. Експерти неодноразово застерігали: такий підхід суттєво звужує коло потенційних кандидатів, адже ці вимоги ще суворіші, ніж до суддів Верховного суду. А САКС, нагадаю – це лише один зі спеціалізованих судів, а не автономний і незалежний від решти системи судочинства орган. Якщо коло вузьке – то про реальну конкуренцію годі говорити. Відтак ми пропонуємо зробити міжнародний антикорупційний досвід одним із можливих критеріїв відбору, поруч із п’ятирічним досвідом суддівства чи семирічним – наукової діяльності в сфері права.

• Також, на нашу думку, звузить коло потенційних кандидатів на посаду члена САКС і вимога виключати із переліку претендентів усіх, хто мав будь-які трудові чи інші договірні відносини із політичними партіями. Ми переконані, що заборона брати участь в конкурсі для членів керівних органів політичних партій – цілком достатній бар’єр. Натомість, залишивши поточний варіант, можемо залишити за бортом високопрофесійних фахівців, які могли бути навіть разовими консультантами для політсил.

• Важливе застереження маємо і щодо Громадської ради експертів – окремого органу поважних міжнародних фахівців, які будуть сприяти Вищій кваліфікаційній комісії суддів у відборі суддів до САКС. Чинним варіантом законопроекту пропонується, щоб одним із критеріїв добору членів такої ради був щонайменше 5-річний досвід реалізації міжнародних антикорупційних проектів або роботи в цій царині. Утім ми переконані, що цього недостатньо і цей ценз потрібно підвищити до 10 років досвіду. Адже ми хочемо, щоб до цієї Ради експертів був найвищий рівень довіри. Тому вона має стати зразком професіоналізму і компетенції

Ще дві надважливих позиції стосуються способу контролю за діяльністю суддів САКС.

• Нині пропонується, щоб моніторинг доброчесності суддів, відповідності рівня життя та наявного майна одержаним доходам, перевірка на наявність у конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення відбувалися також і на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації. Ставлюся з повагою до журналістів, які здійснюють розслідування незаконного збагачення чиновників та політиків. Проте ми не можемо виключати ситуації, в яких такого роду матеріали можуть бути замовними. Більше того, у разі наявності прямої норми у законі, такі матеріали можуть навмисне продукуватися задля дискредитації суддів САКС, у тому числі – на замовлення прокуратури. Тому ми пропонуємо відмовитися від прямої норми в спеціальному законі, пам’ятаючи, що в будь-якого слідчого поліції є право внести відомості про злочин до відповідного реєстру на підставі публікації в ЗМІ.

• Ще один ризик, закладений у сьогоднішній редакції документу – це необхідність проходити поліграф для суддів САКС для виявлення злочинних намірів чи конфлікту інтересів. При цьому за медичними показаннями цю процедуру можна не проходити. Наші західні партнери були дуже здивовані, коли я в деталях розповів їм можливі схеми обходження або формального виконання цієї норми. Передусім – створення чи придбання центру перевірки на поліграфі, а також масова купівля-продаж медичних довідок для його уникнення. На жаль, в Україні це реальність. І – аби не провокувати ухилення від виконання цих норм – ми пропонуємо їх виключити і не займатися окозамилюванням.

Якщо суттєво не доопрацювати законопроект, він стане профанацією, а корумпована влада зможе поставити його собі на службу та перетворити на інструмент боротьби із опонентами.

А внесення цих поправок до законопроекту дозволить наблизити до цілей і задач, які були від початку задекларовані, знизить ризики для самих суддів і підвищить довіру до Спеціалізованого антикорупційного суду у звичайних громадян.